Справа № 2-96
2010 року
01 березня 2010 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області,
в особі головуючого судді Ральця Р.В.
при секретарі Пилипчук В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Дубно цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором поруки,-
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 24 травня 2006 року між ним та СПД ОСОБА_1, консультантом та клієнтами ОСОБА_3, ОСОБА_4 було укладено контракт про надання консультаційних послуг.
Згідно предмету даного контракту, клієнти тобто ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повинні були отримати, а він як консультант на контрактній основі був зобов"язаний сприяти отриманню клієнтами імміграційних віз від Посальства США за програмою Діверсіті ВІЗА 2006. При цьому консультант повідомляє клієнтам інформацію про імміграційні вимоги, а клієнти виконують всі вимоги по імміграційній процедурі, обумовлені в даному Контракті.
Відповідно до п.п.2.7 п.2 клієнт зобов"язується своєчасно оплатити роботу Консультанта в порядку та утерміни встановлені в розділі 5 "Порядок і терміни проведення розрахунків".
Відповідно до розділу 5 Контракту клієнт зобов"язується сплатити повну вартість контракту в сумі 12000 доларів США у гривнях по курсу НБУ на момент сплати, поетапно, а саме:
1.оплатити суму в розмірі дванадцять тисяч доларів США у гривнях по курсу НБУ на момент сплати, не пізніше одного року з моменту отримання імміграційних віз. Часом завершення імміграційного процесу вважається момент отримання клієнтом імміграційної візи.
Даним розділом Контракту також передбачено, що клієнт несе матеріальну відповідальність перед Консультантом за несвоєчасну оплату в розмірі 10% від суми контракту за кожен тиждень відтермінування.
Відповідно до Додатку до контракту про надання консультаційних послуг від 17 листопада 2006 року Клієнтом було підтверджено, що ним отримано консультативні послуги згідно укладеного договору в повному обсязі і претензій до консультанта немає. Підтвердженням цього є отримані імміграційні візи за № 58551639, 58551640 від 22 червня 2006 року.
Згідно з вищенаведеною додатковою угодою сторони домовились встановити наступні терміни оплати суми за послуги обумовлені в Контракті, а саме сплатити повну вартість контракту в сумі 12 тис. доларів США у гривнях по курсу НБУ поетапно, а саме:
1. оплатити суму в розмірі 6 тисяч доларів США у гривнях по курсу НБУ на момент сплати, не пізніше 17 травня 2007 року;
2. оплатити суму в розмірі 6 тисяч доларів США у гривнях по курсу НБУ на момент сплати, не пізніше 17 листопада 2007 року.
Станом на 22 травня 2007 року Клієнтом було оплачено суму в розмірі 1000 доларів США. Заборгованість по контракту, згідно якого Клієнт до 17 травня 2007 року зобов"язувався оплатити становить 6000 доларів США.
Станом на 17.11.2007 року сума пені склала 12500 доларів США. Загальна сума заборгованості складає 23 500 доларів США згідно офіційного курсу НБУ на момет сплати.
Станом на 22 листопада 2007 року клієнтом не оплачено суму в розмірі 6000 доларів США згідно офіційного курсу НБУ на момент сплати.
Сума нарахованої пені за кожних 7 днів прострочення невиконання зобов"язання (10% від суми невиконаного зобов"язання становить 84700 доларів США.
Отже в період з 17 травня 2007 року до 14 травня 2009 року сума заборгованості становить: 11000 (одинадцять тисяч) доларів США - основна сума заборгованості, 97200 ( дев'яносто сім тисяч двісті) доларів США - сума нарахованої пені, що в загальній сумі становить 108 200 (сто вісім тисяч двісті) доларів США згідно курсу НБУ на момент сплати.
Станом на 09.06.2009 року офіційний курс НБУ 1-го долара США становить 7,61 (сім гривень шістдесят одну) коп.
108200 (сто вісім тисяч двісті) доларів США згідно курсу НБУ на момент сплати, що в переводі на гривні становить 823 402 (вісімсот двадцять три тисячі чотириста дві гривні) згідно офіційного курсу на день подання позовної заяви.
В якості гарантії виконання зобов'язання Клієнтом щодо сплати суми контракту, 17 листопада 2006 року був укладений договір поруки № 1711/1, згідно якого ОСОБА_2 (паспорт серії CP № 237359 виданий Дубнівським РВ УМВС 12.06.1997р.), що проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, виступив в якості Поручителя клієнтів та зобов'язувались перед Кредитором, відповідати за виконання позичальником умов щодо сплати вартості інформаційно-консультативних послуг, а також можливих штрафних санкцій у розмірі та у випадках, передбачених Контрактом та Додатком до контракту на надання консультаційних послуг від 24 травня 2006р.
Термін оплати у відповідності до п. п. 2.1.1.1., 2.1.1.2 п.2.1 Договору Поруки, в разі виконання зобов'язання Клієнтом, був встановлений аналогічно до Додатку до контракту з наступним графіком погашення:
- оплатити суму у розмірі шість тисяч доларів США у гривнях по курсу НБУ на момент сплати, не пізніше 17 травня 2007р.;
- оплатити суму у розмірі шість тисяч доларів США у гривнях по курсу НБУ на момент сплати, не пізніше 17 листопада 2007р.
Сума погашення зобов'язання повністю та вчасно клієнтом не була виконана.
Згідно з п. п. 1. п.2 ст. 11 Цивільного Кодексу України, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до п.1. ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст.. 526 ЦК України, зобов'язання мас виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов'язання, а саме «Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).».
Відповідно до ст. 553 ЦК України (Договір поруки), за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно із ст. 554 ЦК України Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
На виконання п. п 3.3.1. п. 3.1. статті 3 Договору поруки №1711/1 від 17 листопада 2006р. позивачем були надіслані 29.01.2008 № 65160 ОСОБА_2, 29.02.2008 № 2253410 ОСОБА_2, 17.10.2008 № 2838485 Фесюк (за довіреністю) до Поручителя повідомлення та претензії щодо стану заборгованості Сторони-2 (згідно договору поруки) по своїх договірних зобов'язаннях, які залишились без розгляду, хоча були отримані.
Просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 823402 грн., згідно офіційного курсу НБУ на день подання позовної заяви
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, ОСОБА_5 позовні вимоги свого довірителя підтримав та пояснив, що 24 травня 2006 року між консультантом ОСОБА_1 та клієнтами ОСОБА_3, ОСОБА_4 було укладено контракт про надання консультаційних послуг. Згідно даного контракту, клієнти повинні були отримати, а він як консультант зобов"язаний сприяти отриманню клієнтами імміграційних (робочих) віз від Посальства США за програмою Діверсіті ВІЗА 2006. Консультант зобов"язаний повідомляє клієнтам інформацію про імміграційні вимоги, а клієнти їх виконують, при цьому зобов"язані оплатити повну вартість контракту в сумі 12000 доларів США у гривнях по курсу НБУ . В даному розділі передбачено, що клієнт несе матеріальну відповідальність перед Консультантом за несвоєчасну оплату в розмірі 10% від суми контракту за кожен тиждень відтермінування.
Консультантом в даному випадку ОСОБА_1 був наданий повний спектр консультаційних послуг ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у зв'язку з чим останні отримали іміграційні візи до Сполучених Штатів Америки.
З метою виконання договірних зобов'язань ОСОБА_1 з однієї сторони та ОСОБА_2 був укладений договір поруки з гідно до якого на ОСОБА_2 покладались у сі обов'язки по виконанню договору про надання консультаційних послуг ОСОБА_3А та ОСОБА_4 у разі невиконання умов останніми.
Станом на 22 травня 2007 року Клієнтоми було оплачено суму в розмірі 1000 доларів США., а заборговність станом на 09.06.2009 року становить 108 200 доларів США, що в переводі на гривні становить 823402 грн., які як на його думку повинні бути стягненні з поручителя ОСОБА_2 у повному обсязі.
ОСОБА_1 участь якого у розгляді справи у судовому засіданні була визнана судом обов'язковою, підтримав заявлені позовні вимоги з підстав зазначених у заяві та дав пояснення, що згідно до укладеного контракту від 24.05.2006 року про надання консультаційних послуг, між ним як консультантом та ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виникли зобов'язання про надання консультаційних послуг по отриманню імміграційних віз до США з однієї сторони та оплати таких послуг. В свою чергу він як консультант надав повний спектр консультацій, а саме, щодо оформлення документів, поїздки до посольства у Варшаві та Києва для оформлення медичних та інших документів. Окрім цього заперечив факт отримання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 робочих віз, на які вказував у судовому засіданні його представник та зазначив, що вказані особи отримали право виїзду за кордон згідно виграної так названої „ Грін карти”. Доказом виконання своєї частини контракту, а саме надання консультаційних послуг є те, що ОСОБА_3, та ОСОБА_4, отримали візи, про що зазначено у акті за їх підписами. На запитання суду в чому полягали та які саме дії ним як консультантом були вчиненні, з чого формувалась сума оплати таких послуг, позивач пояснив, що ним надавались консультації щодо оформлення документів на виїзд за кордон, сума таких послуг визначалась контрактом. З приводу заперечень відповідача ОСОБА_2, щодо підпису договору поруки без роз'яснення суті договору прав та обов'язків, а також обставин підписання договору поруки, позивач у судовому засіданні пояснень не надав. Ствердив що згідно укладеного контракту отримав від відповідача кошти у гривні, еквівалентні сумі 1000 ( однієї) тисячі доларів США. Просить суд задоволити його позовні вимоги у повному обсязі.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6, ОСОБА_7 підтримав позовні вимоги свого довірителя з підстав зазначених у позові та подав заяву до суду про зміну та уточнення позовних вимог, у якій сума заявлених позовних вимог не була піддана зміні, однак розбита солідарно між ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 При цьому відмовився змінити предмет позовних вимог та не заявив клопотання, щодо залучення у справу як відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, зазначивши, що останнє є недоцільним, оскільки вони як сторона позивача подають заяву про уточнення позовних вимог. Просить задоволити позовні вимоги ОСОБА_6 у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що його син ОСОБА_3 та невістка ОСОБА_4 йому повідомили, що хочуть їхати за кордон, оскільки виграли „ Грін карту” яка надавала їм право проживання у США. Для того їм потрібно щоб він разом з ними поїхав в м. Тернопіль, і підписав бумаги, про те, що не заперечує щодо їх виїзду за кордон. Приїхавши до офісу ОСОБА_1, він отримав бумаги для підпису та не читаючи їх підписав, повіривши своєму синові. Що він підписав не знає. Про те, що це був договір поруки дізнався лише у судовому засіданні. При підписанні документу за його твердженнями, йому ніхто не пояснював, що він підписує, не роз'яснював його прав та обов'язків. Пізніше коли його діти перебували у Сполучених Штатах Америки син переслав йому 1000 доларів та сказав віддати ОСОБА_1, що він і зробив відвізши останні у місто Тернопіль. На різдвяні свята у січні 2010 року його син ОСОБА_3 та невістка ОСОБА_4 приїздили на короткотривалу відпустку із США та розповіли, що ОСОБА_1 у 2006 році взяв на себе обов'язки щодо консультацій та безпосередній участі у оформленні їх документів на виїзд за кордон. Він зобов'язувався окрім цього представляти їх інтереси усіх державних органах та оформити документи на виїзд. Однак його діти повідомили, що взятих обов'язків ОСОБА_1 не виконав, а лише здійснив переклад їх особистих документів на англійську мову. В зв'язку з відмовою ОСОБА_1І виконувати взяті обов'язки, були змушенні особисто займатись збиранням та оформленням документів на виїзд до США. Просить у задоволенні вимог позивача щодо нього відмовити.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи та докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення із слідуючих підстав.
У відповідності до ст. 60 ЦК України кожна сторона у справі зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до вимог цивільного законодавства одним із видів забезпечення зобов'язань є договір поруки за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
У розділі Цивільного кодексу України „ Загальні положення про зобов'язання”, дано визначення поняття зобов'язання та підстав його виникнення.
Так ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утримуватись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання.
За змістом вищевказаної статті Закону, зобов'язання боржника, наступають у разі першочергового виконання стороною (кредитором) покладених обов'язків на підставі договірних чи інших правовідносин, що носять матеріальний, майновий характер.
На думку суду укладенням контракту між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_3, ОСОБА_4 „Про надання консультаційних послуг” не породжено правових наслідків, що дали б підстав визнання позивача ( кредитором) у разі виконання ним обов'язків за цим договором. А відтак, укладення позивачем договору про надання консультаційних послуг та забезпечення його виконання договором поруки є безпідставним, та таким що суперечить вимогам зобов'язального права.
Окрім цього, представниками позивача у справі та самим позивачем висловленні твердження про виконання договірних зобов'язань по укладеному контракту щодо надання консультаційних послуг консультантом. Однак в ході судового розгляду справи стороною позивача не надано жодного документального або ж іншого доказу виконання позивачем зобов'язань по контракту.
Сторона позивача у судовому засіданні вказувала, що обґрунтуванням їх звернення до суду та свідченням виконання стороною позивача умов укладених у контракті є сам контракт де є підписи ОСОБА_3 та ОСОБА_4як однієї сторони так і позивача.
З такими твердженнями позивача у справі, суд не може погодитись, оскільки згідно до вимог цивільного законодавства укладення договірних чи інших зобов"язань у письмовій формі не є свідченням його виконання, а лише підставою набуття прав та обов'язків по виконанню договірних зобов'язань, іншими словами вчинення сторонами дій для виконання умов договору.
Не знайшли свого підтвердження доводи позивача ОСОБА_1 про те, що одним із доказів виконання ним договірних зобов'язань є отримання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 імміграційних віз до США, що стверджено актом з підписами вищевказаних осіб. Даний акт у судове засідання стороною позивача не надавався, окрім цього не пояснено, ким складався даний Акт, яким чином він засвідчує виконання стороною позивача договірних зобов'язань.
Стороною позивача у судовому засіданні не наведено жодного доказу обґрунтованості пропуску строку позовної давності в один рік, в частині заявлення позовних вимог, щодо стягнення неустойки ( штрафу, пені) у відповідності до ст. 258 ЦК України.
Позивачем у справі ОСОБА_1І не наведено жодного доказу на спростування тверджень та заперечень відповідача ОСОБА_2 щодо обставин укладення його дітьми контракту про надання консультаційних послуг, договору поруки та його підписання, а також тверджень, щодо невиконання позивачем взятих зобов'язань.
Всупереч вимогам цивільно - процесуального законодавства, при поданні заяви про уточнення та зміну позовних вимог представник позивача, ОСОБА_7 та і сам позивач ОСОБА_1, зазначивши у вищевказаній заяві, вимогу про стягнення суми боргу по зобов'язанню по укладеному контракту солідарно з ОСОБА_2О, ОСОБА_3 ОСОБА_4, при цьому відмовились у судовому засіданні заявити клопотання перед судом у відповідності до ст. 33 ЦПК України, щодо залучення співвідповідачів у справу, та такими діями поставили протиправну вимогу, до осіб, які не є стороною у справі.
У поданій відповідачем у справі ОСОБА_2 нотаріально посвідченій заяві від імені ОСОБА_3, ОСОБА_4 зазначено, що у зв'язку з виграшем ОСОБА_3 у 2005 році зеленої карти на виїзд до США, розпочали пошук фірми, яка могла б надати консультативні та інші послуги стосовно оформлення документів для виїзду за кордон. Їм порадили звернутися до приватного підприємця ОСОБА_1 у місто Тернопіль. Останній проінформував, що надання його послуг буде коштувати одну тисячу доларів США по курсу гривні на той час.
Вказаний підприємець здійснив лише переклад на англійську мову та засвідчення нотаріальних документів, що посвідчують їх особи. Всю іншу роботу, зокрема : проходження медичної комісії у місті Києві, переїзд та перебування у Американському посольства у місті Варшава ( Польща) отримання довідок з податкової інспекції і органів внутрішніх справ, замовлення та купівлю авіаквитків до США, здійснював ОСОБА_3 за власні кошти.
ПП Федик пообіцяв, що їх зустрінуть в США і допоможуть з працевлаштуванням і проживанням. Нічого з вищевказаного ОСОБА_1 не зробив.
Через деякий час після приїзду до США передали батькам на Україну 1000 ( одну) тисячу доларів, щоб передати даному підприємцю в місті Тернопіль. На даний час їм стало відомо, про наявність позову у суді ПП Федика до ОСОБА_3 у зв'язку з спором по договору щодо їх виїзду за кордон. У разі судового розгляду справи з даного питання, просять прийняти їх заяву та взяти до уваги і розглянути без їх участі у зв'язку з поверненням до США.
Окрім цього, до поданої заяви долучено ксерокопії зелених карт ( Гін карт) та авіаквитків на підтвердження їх тимчасового перебування на території України та поверненя до США.
Дану заяву та викладенні доводи суд сприймає як такі, що спростовують доводи сторони позивача про підставність заявлених позовних вимог.
Окрім цього, стороною позивача, а саме представниками позивача вчинялись дії щодо невиправданого затягування судового розгляду у справі. Так, двічі на початку розгляду справи та під час судового розгляду справи при поданні заяви про уточнення позовних вимог представниками позивача були поданні правомірні заяви про фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів звукозапису. Однак на початку та в продовж початку судових засідань, з незрозумілих для суду причин, представниками позивача були заявленні письмові клопотання про відмову у проведенні звукозапису. Окрім цього, 26.02.2010 року в стадії судових дебатів представники позивача відмовились від виступу у судових дебатах та підтримання позовних вимог. Дані обставини розгляду справи зафіксовано у протоколі судового розгляду справи та звукозапису.
Зважаючи на вищевикладені обставини справи, суд прийшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Керуючись ст.3,6, 33, 57, 60, 212 - 215 ЦПК України , ст. 256, 258, 509, 553 ЦК суд,-
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором поруки № 1711/1 від 17 листопада 2006 року - за необґрунтованістю та безпідставністю позовних вимог.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Дубенський міськрайонний суд з поданням в 10-денний строк заяви про апеляційне провадження та наступним поданням в 20-денний строк, після подачі цієї заяви, апеляційної скарги.
Рішення може бути оскаржене і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження в 10- денний строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.
В разі подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання апеляційної скарги в 20- денний строк, рішення набирає чинності після закінчення цього строку.
Якщо подано заяву про апеляційне оскарження, але не подано скаргу в 20-денний строк, то рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.
В разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили в разі його не скасування судом апеляційної інстанції.
Суддя: