Справа № 22ц-2716/11 Номер провадження 22-ц/1690/4143/11Головуючий у 1-й інстанції Андрієць Д.Д. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
23 серпня 2011 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого-судді - Триголова В.М., суддів - Бондаревської С.М., Омельченко Л.М. при секретарі - Ачкасовій О.Н. з участю адвоката - ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 14 червня 2011 року по справі за позовом Прокурора м. Кременчука, який діяв в інтересах ОСОБА_4, до ОСОБА_3, КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвенаризації» про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду, -
Прокурор м. Кременчука в жовтні 2010 року звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука, в порядку передбаченому ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 45 ЦПК України, з позовом в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_3, КП «Кременчуцьке МЕТІ» та просив суд витребувати квартиру АДРЕСА_1 з незаконного володіння ОСОБА_3, виселити останню із спірної квартири і вселити, в неї ОСОБА_4; скасувати реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на вказану квартиру та зобов'язати КП «Кременчуцьке МЕТІ» зареєструвати на праві власності квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4
В позові зазначалося, що на підставі свідоцтва про право власності на житло серії САА №2241995, виданого управлінням житлово-комунального господарства виконкому Кременчуцької міської ради 19.04.2004 року згідно з розпорядженням №12871/2 від 19.04.2004 року, та зареєстрованого Комунальним підприємством «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» у книзі М-6 за № 882, ОСОБА_4 є власником квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
16.05.2007року невстановлена особа, використовуючи документи на ім'я ОСОБА_4, які були втрачені ним в травні 2007 року, оформила довіреність на ім'я ОСОБА_5 на право управління та розпорядження всім майном ОСОБА_4
Використовуючи вказану довіреність, ОСОБА_5 отримала дублікати на вказану квартиру, і 07.11.2007 року оформила від імені ОСОБА_4 договір купівлі продажу квартири ОСОБА_6 19.03.2008 року ОСОБА_7, діючи за довіреністю від ОСОБА_6, продала вказану квартиру ОСОБА_8 23.04.2008 року ОСОБА_8продав зазначену квартиру ОСОБА_3
В позовній заяві вказувалося, що 18.08.2008 року заступником начальника СВ Кременчуцького МУ ГУМЕС України в Полтавській області ОСОБА_9 за заявою ОСОБА_4 була порушена кримінальна справа за ч.2 ст. 190 КК України.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_10 позов підтримала в повному обсязі. ОСОБА_4 просив позов Прокурора м. Кременчука задовольнити. Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала. Представник відповідача ОСОБА_2 просила суд відмовити в задоволенні позову.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 14 червня 2011 року позов Прокурора м. Кременчука, який діяв в інтересах ОСОБА_4, до ОСОБА_3, КП «Кременчуцьке МБТІ» про витребування майна з чужого незаконного володіння - задоволено.
Рішенням ухвалено витребувати квартиру № 114, яка знаходиться в будинку № 12 по вулиці Воїнів-інтернаціоналістів у місті Кременчуці з незаконного володіння ОСОБА_3.
Скасовано реєстрацію права власності за ОСОБА_3 квартири № 114, яка знаходиться в будинку № 12 по вулиці Воїнів-інтернаціоналістів у місті Кременчуці.
Ухвалено виселити ОСОБА_3 з квартири № 114, яка знаходиться в будинку № 12 по вулиці Воїнів-інтернаціоналістів у місті Кременчуці без надання іншого житлового приміщення; вселити в квартиру № 114, яка знаходиться в будинку № 12 по вулиці Воїнів-інтернаціоналістів у місті Кременчуці, ОСОБА_4.
Зобов'язано КП «Кременчуцьке МБТІ» зареєструвати на праві власності квартиру № 114, яка знаходиться в будинку № 12 по вулиці Воїнів-інтернаціоналістів у місті Кременчуці, за ОСОБА_4 Миколаєвичем.
Вирішено питання судових витрат.
В апеляційному порядку вказане рішення оскаржила відповідачка - ОСОБА_3, подавши 23.06.2011 року апеляційну скаргу на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 14 червня 2011 року.
Апелянт просить скасувати рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 14 червня 2011 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Прокурора м. Кременчука.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що судове рішення є законним та обґрунтованим, тому його слід залишити без змін.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що 19.04.2004 року управлінням житлово-комунального господарства виконкому Кременчуцької міської ради 19.04.2004 року, згідно з розпорядженням №12871/2 від 19.04.2004 року, ОСОБА_4 було видане свідоцтво про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_3 серії САА №2241995, яке було зареєстроване Комунальним підприємством «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» у книзі М-6 за № 882 (а.с. 8).
16.05.2007року невстановлена особа, використовуючи документи на ім'я ОСОБА_4, а саме паспорт та дублікат довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, які були втрачені ним в травні 2007 року, оформила довіреність на ім'я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на право управління та розпорядження
всім майном ОСОБА_4 Довіреність була посвідчена приватним нотаріусом Кременчуцького нотаріального округу ОСОБА_11
Також судом першої інстанції вірно встановлено наступні обставини.
07.11.2007року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_12 було посвідчено договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_6 купив квартиру АДРЕСА_4. Договір від імені продавця був підписаний ОСОБА_5, яка діяла від імені ОСОБА_4 (а.с. 18).
19.03.2008року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_13 було посвідчено договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого ОСОБА_6 продав, а ОСОБА_8 купив квартиру АДРЕСА_4. Договір від імені продавця був підписаний ОСОБА_7, яка діяла від імені ОСОБА_6 (а.с. 19).
23.04.2008року за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_13, ОСОБА_8 продав квартиру АДРЕСА_4 ОСОБА_3 (а.с. 17).
Судом встановлено, що ОСОБА_4 не оформляв довіреності на ім'я ОСОБА_5 і не уповноважував останню на вчинення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 на підставі висновку почеркознавчої експертизи, проведеної в ході розслідування кримінальної справи, порушеної
18.08.2008року заступником начальника СВ Кременчуцького МУ ГУМВС України в Полтавській області ОСОБА_9 за фактом шахрайських дій відносно квартири ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України. Висновок суду ґрунтувався на тому, що відповідно до результатів експертизи від 08.10.2008 року, рукописний текст та підпис від імені ОСОБА_4 в довіреності № 2219 від 16.05.2007 року та підпис в реєстрі № 2 за 2007 рік для реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса ОСОБА_11, яка посвідчувала цю довіреність, були виконані не ОСОБА_4, а іншою особою (а.с. а.с. 12-16).
Суд правильно дійшов висновку про те, що відчуження квартири ОСОБА_4 відбулося без його згоди та використанням підробленої довіреності, на підставі ч.З ст. 61 ЦПК України. Оскільки рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від
27.11.2009ріжу по справі за позовом Прокурора м. Кременчука, який діяв в інтересах ОСОБА_4, до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_3, КП «Кременчуцьке МЕТІ» про визнання недійсними довіреності, договорів купівлі-продажу виселення, вселення, зобов'язання вчинити певні дії. Згідно цього рішення, були визнані недійсними: довіреність від 16.05.2007 року, зареєстрована в реєстрі за № 2219, посвідчену приватним нотаріусом Кременчуцького нотаріального округу ОСОБА_11; договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_4 серії КВК № 506012, посвідчений
07.11.2007року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_12 за реєстровим № 3182.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦК України добросовісність набувача презумується. Доказів на спростування того факту, що ОСОБА_3, укладаючи з ОСОБА_14
23.04.2008з року договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4, не знала про наявність перешкод для вчинення цього правочину, а саме, що власником квартири є ОСОБА_4, і квартира неправомірно вибула з його володіння, судом не знайдено.
За таких обставин, вирішуючи спір і задовольняючи позов Прокурора м. Кременчука , який діяв в інтересах ОСОБА_4, до ОСОБА_3, КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвенаризацїї» про
витребування майна з чужого незаконного володіння, суд правомірно виходив з того, що квартира АДРЕСА_4 вибула з володіння власника - ОСОБА_4 поза його волею, а ОСОБА_3 була добросовісною набувачкою вказаної квартири за відплатним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Зі змісту п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року № 9 майно, передане па виконання недійсного правочину третій особі, може бути витребуване може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. Відповідно до частини п'ятої статті 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується. Рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.
Відповідно до ч.І ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Доводи апеляційної скарги не містять відповідних доказів, які б спростували висновки суду першої інстанції.
Згідно п.1 ч.І ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно ч.І ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія судів приходить до висновку про те, що рішення постановлено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим підстав для скасування або зміни судового рішення немає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_15 - відхилити.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 14 червня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги.
Головуючий: (підпис) ОСОБА_1
Судді: (підпис) ОСОБА_16 (підпис) ОСОБА_17