Справа № 1-176 Номер провадження 11-а-832/2010Головуючий у 1-й інстанції Логвінова Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
Категорія ч.1 ст.121 КК ОСОБА_2
29 жовтня 2010 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Слєпухи О.Є.
суддів : Гонтар А.А., Захожай О.І.
з участю
прокурора: Снісаренко Г.А.
засудженого: ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали кримінальної справи за апеляціями старшого помічника прокурора Київського району та засудженого ОСОБА_3 на вирок Київського районного суду м. Полтави від 05.07.2010 року,-
Цим вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлучений, не працюючий, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимий:
o22.11.1983 року Сокальським районним судом Львівської області за ч.2 ст. 81, ч.3 ст. 206, ст. 42 КК України (в ред. 1960 р.) до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
o12.07.1989 року Червоноградським районним судом Львівської області за ст. 94, ч.І ст.117, ст. 102, ч.І ст.106, ч.З ст.142, ч.4 ст.81, ч.2 ст.140, ч.2 ст.215-3, ч.З ст.193, ч.2 ст.183, ст.42 КК України (в ред. 1960 р.) на 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
o6.09.2005 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч.2 ст. 185, ст. 69 КК України на 2 роки позбавлення волі засуджений за ч.1 ст.121 КК України на 5 років позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Полтавського фінансового
управління витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4
І.О. в сумі 622 грн. 50 коп.
Вирішено питання стосовно речових доказів.
Згідно вироку суду ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений за те, що 24.11.2009 року близько 21:20 год., біля сміттєвих баків поруч із магазином «АТБ» по вул. Опитній 2 у м. Полтаві, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, наніс один удар ножем в ліву частину грудної клітини ОСОБА_4, чим спричинив йому, згідно висновку судово - медичної експертизи № 2889 від 21.01.2009 року тілесні ушкодження, які відносяться до тяжких по ознаці небезпеки для життя.
В апеляції прокурора ставиться питання про скасування вироку у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступені тяжкості злочину та особі засудженого. В обґрунтування апеляції вказує на те, що ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, раніше неодноразово судимий, ніде не працює, матеріальну шкоду не відшкодував, характеризується посередньо, обставин, які б пом'якшували покарання немає. Просить постановити новий вирок, яким ОСОБА_3 засудити за ч.1 ст. 121 КК України на 7 років позбавлення волі.
В апеляції засуджений ОСОБА_3 вказує , що інкримінований злочин вчинив необережно, під час перевищення меж необхідної оборони викликаного неправомірними діями потерпілого. Вказує на те, що він вдарив ножем потерпілого після того як останній образив його у присутності співмешканки. Крім того вказує, що судом першої інстанції не взяті до уваги наступні обставини, які пом'якшують покарання: вчинення злочину під впливом погрози, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину внаслідок хвилювання, викликаного неправомірними діями потерпілого. Прохає пом*якшити визначене судом покарання.
Потерпілий ОСОБА_4 вирок суду не оскаржував.
Колегія суддів апеляційного суду заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_3 та прокурора, які підтримали надані кожним апеляції із підстав в них зазначених, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляцій в її межах, приходить до висновку , що надані апеляції задоволенню не підлягають.
Суд вірно встановив фактичні обставини скоєного злочину та обґрунтовано визнав винним ОСОБА_3 у скоєнні злочину за який він засуджений.
Винуватість ОСОБА_3 доведена сукупністю доказів, зібраних та перевірених у відповідності до чинного законодавства, достовірність яких не викликає сумніву
ОСОБА_3 факт спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4, заподіяних ним за допомогою ножа, не оспорює.
Судова колегія вважає, що суд дав належну оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_3 у вчиненні зазначених у вироку дій із відповідною їх кваліфікацією.
Даних про те, що у справі допущені порушення кримінально - процесуального чи матеріального закону, які б могли бути підставою для скасування або зміни вироку, колегією суддів не встановлено.
Потерпілий ОСОБА_4 під час судового слідства категорично зазначив раптовість та безпідставність завдання ОСОБА_3 йому удару ножем після виникнення сварки за продукти харчування, термін вживання яких сплинув і які відповідно викинули з магазину «АТБ» на смітник. Даний злочин скоєно в умовах очевидності, в присутності свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які знаходились на відстані не менше 10 метрів від місця події і показанням яких суд першої інстанції надав належну оцінку при визначенні кваліфікації дій засудженого, достовірно встановивши обставини скоєного злочину.
Згідно обставин які передували скоєнню злочину, взаємовідносин потерпілого та засудженого до настання скоєного злочину, дії кожного із вказаних осіб, причини припинення дій з боку винної особи та її відношення до скоєного, спосіб та знаряддя вчинення злочину, характер, механізм утворення та локалізацію спричинених тілесних ушкоджень потерпілому, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_3 в стані необхідної оборони не перебував і її меж, відповідно не перевищував, удар ножем наніс навмисно , із достатньою для цього силою, відповідно до матеріалів судмедекспертизи.
Таким чином апеляційні вимоги засудженого про необережність заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 у стані сильного душевного хвилювання, внаслідок удару ножем при перевищенні меж необхідної оборони від неправомірних дій потерпілого, колегія суддів розцінює як метод захисту з метою уникнення покарання за скоєний злочин.
При обранні покарання ОСОБА_3 суд вірно та відповідно до вимог закону врахував характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину та його тяжкість і наслідки, конкретні обставини справи, позитивні дані про особу винного, обставини , що пом*якшують та обтяжують покарання.
Таким чином обране засудженому покарання є мінімальним, відповідає вчиненому та даним про особу ОСОБА_3 і є необхідним та достатнім для попередження нових злочинів .
Колегія суддів не знаходить підстав для зміни вироку і задоволення апеляцій згідно їх меж, оскільки вирок суду відповідно до вказаного, є законним та обґрунтованим.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду ,-
Апеляції: старшого помічника прокурора Київського району та засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Київського районного суду м. Полтави від 05.07.2010 року стосовно ОСОБА_3 залишити без змін.
Судді:
ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_1