Справа № 530/922/15-п Номер провадження 33/786/153/15Головуючий у 1-й інстанції Дем'янченко С. М. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.
16 вересня 2015 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області Герасименко В.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Зіньківського районного суду Полтавської області від 15 липня 2015 року,-
Цією постановою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого програмістом управління пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області, мешканця АДРЕСА_1, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 4250 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 36 грн. 54 коп.
Згідно постанови суду ОСОБА_2 05.06.2015 року о 23.46 год. в м.Зіньків Полтавської області, по вул.Польовій керував транспортним засобом - скутером «Сузукі» без номерного знаку з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка мова). Від проходження медичного огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння, відповідно до встановленого законодавством порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5, 2.9а Правил дорожнього руху України.
В принесеній апеляційній скарзі ОСОБА_2 прохає постанову Зіньківського районного суду від 15.07.2015 року щодо нього скасувати та постановити нову ухвалу, якою провадження в справі закрити, в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, зазначає, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові суду обставини не відповідають дійсності, оскільки скутером у вказаний в постанові день та час він не керував, з огляду на його несправність, окрім того зазначає, що огляд на місці на встановлення стану сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу, як то «Драгер», не проводився, а між показаннями свідків маються розбіжності.
Вислухавши ОСОБА_2, який повністю підтримав подану ним апеляційну скаргу з підстав в ній зазначених, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП суд, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність події адміністративного правопорушення, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 05.06.2015 року та матеріалами до нього.
Висновок судді ґрунтується на об'єктивних даних, що маються в справі та дослідженими судом безпосередньо в ході розгляду матеріалу, а саме: поясненнях свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - інспекторів ВДАІ Зіньківського РВ УМВС України в Полтавській області, свідка ОСОБА_5, які суду підтвердили, що 05.06.2015 року о 23.45 год., після переслідування був зупинений скутер «Сузукі» за кермом якого знаходився ОСОБА_2, а в якості пасажира - ОСОБА_6 При цьому у ОСОБА_2 малися явні ознаки алкогольного сп'яніння, як то нечітка мова та різкий запах алкоголю з ротової порожнини. На пропозицію інспекторів пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого законом порядку, ОСОБА_2 відмовився та в подальшому, і в присутності свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_7, підтвердив свою відмову, що підтвердив свідок ОСОБА_5 безпосередньо в ході судового розгляду. Показання допитаних в ході розгляду матеріалу в суді свідків узгоджуються як між собою, так і підтверджуються наданим суду першої інстанції та дослідженим аудіо записом розмови інспекторів з особою, що притягується до адміністративної відповідальності під час оформлення адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_2
Окрім того, в постанові суду зазначено мотиви, з яких суд критично оцінив та не прийняв до уваги показання свідка ОСОБА_6 З висновками суду першої інстанції погоджуюся, оскільки жодного доказу на підтвердження як показань самого ОСОБА_2, так і свідка ОСОБА_6 суду не надано та ці показання спростовуються досліджені судом та наведені в постанові доказами, які оцінені ним в їх сукупності.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП обґрунтований сукупністю наявних в матеріалах справи та досліджених доказів, об'єктивність яких сумнівів не викликає.
Окрім того, судом першої інстанції з'ясовані всі фактичні обставини справи, передбачені ст. 280 КУпАП, які мають істотне значення для правильного її вирішення, тому посилання скаржника на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи є безпідставним.
В ході апеляційного розгляду ОСОБА_2 не надав суду об'єктивних даних, які б підтверджували його версію про несправність транспортного засобу. Окрім того, задля перевірки пояснень апелянта та усунення протиріч в показаннях свідків на які вказував безпосередньо ОСОБА_2, апеляційним судом було здійснено виклик свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_5, однак останні на апеляційний розгляд не з'явилися з невідомих суду причин, та від їх повторного виклику особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 відмовився.
Враховуючи вищенаведене, вважаю, що підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 та скасування постанови суду не вбачається.
Разом з тим, вважаю за необхідне змінити постанову суду в частині накладеного на ОСОБА_2 стягнення з таких підстав.
Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14.07.2015 року внесено міни до законодавчих актів України, в тому числі і до ч.1 ст.130 КУпАП, а саме санкцією вказаної частини статті визначено, що вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до положень частини 2 статті 8 КУпАП - закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
З урахуванням наведеного, підлягає зменшенню розмір штрафу, накладений за постановою суду до розміру, встановленого, згідно внесених Законом змін.
Окрім того, у вступній частині постанови, при зазначенні анкетних даних особи, що притягується до адміністративної відповідальності, суд помилково зазначив рік народження ОСОБА_2 1972, замість вірного 1982 року, що підлягає виправленню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП , -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Зіньківського районного суду Полтавської області від 15 липня 2015 року в частині накладеного на ОСОБА_2 стягнення змінити та вважати, що цією постановою ОСОБА_2 підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що скрадає 3400 грн.
Змінити вступну частину постанови щодо ОСОБА_2 та вважати вірним ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1.
В іншій частині постанову Зіньківського районного суду Полтавської області від 15.07.2015 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
СУДДЯ: В.М.Герасименко