Справа № 536/1612/15-к
05 жовтня 2015 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судових засідань в місті Кременчуці кримінальне провадження № 12015170220000386 від 02 травня 2015 року про обвинувачення
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця с.Білики Миргородського району Полтавської області, українця,
громадянина України, з базовою середньою освітою, нежонатого, непрацюючого,
зареєстрованого в АДРЕСА_1 , без
постійного місця проживання, раніше судимого:
1). 27 березня 2008 року Солом'янським районним судом міста Києва за ч.2 ст.186, 69
КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільненого 07 липня 2009 року
по відбуттю строку покарання,
2). 04 лютого 2011 року Миргородським міськрайонним судом Полтавської області за
ч.2 ст.296, ч.2 ст.162, ч.3 ст.185, 395 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі,
відповідно до постанови Крюківського районного суду міста Кременчука від 03
вересня 2012 року не відбуту частину покарання 2 роки 1 місяць 25 днів позбавлення
волі замінено на обмеження волі строком на 2 роки 1 місяць 25 днів, звільненого
по відбуттю строку покарання 28 жовтня 2014 року
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України
01 травня 2015 року біля 22 год. ОСОБА_6 на АДРЕСА_2 з метою заволодіння грошима та майном потерпілого ОСОБА_5 , умисел відносно чого у нього виник під час гри в карти з чоловіками серед яких був останній 01 травня 2015 року в період часу з 18 год. до 21 год. побачивши в нього гроші в барі «Гоша» розташованого в місті Кременчуці в Крюківському районі, наздогнав його коли той направлявся до села Бурти вийшовши на залізничній станції Бурти та тримаючи ніж в правій руці став розмахувати ним перед потерпілим, погрожуючи застосувати насильство небезпечне для життя та здоров'я, що останній сприймав реально, наказав віддати сумку та куртку, що той не чинивши опору, побоюючись за своє життя зробив. З сумки ОСОБА_6 викрав його мобільний телефон NOKIA 6060 ІМЕІ НОМЕР_1 вартістю 500 грн. і в кишені куртки взяв гроші в сумі 130 грн. та залишивши сумку та куртку зник з місця злочину і розпорядився викраденим на власний розсуд.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що він проживав в місті Кременчуці, орендував житло по АДРЕСА_3 . 1 травня 2015 року закінчився термін оренди житла і біля 17-18 год. він пішов до кафе «Гоша» в Крюкові, взяв бокал пива, побачив, що там чоловіки грають в карти, серед них був і потерпілий раніше йому не знайомий. Він теж пограв з ними в карти. Коли бар закрився, продовжили грати в карти на вулиці, на їх прохання він їздив їм по горілку, з ними не пив. Коли розійшлися, скільки було годин йому невідомо, але на вулиці було вже темно. Він вирішив поїхати до с.Павлівка, там в нього були знайомі, але де знаходиться село не дуже розумів. Сів на приміський поїзд на станції біля вагонного заводу, в поїзді заснув, його розбудили, думає що він їхав години 1,5 або 2, вийшов на якій станції не зрозумів, і пішов в напрямку до міста Кременчука, дороги не знав, по дорозі зустрічав незнайомих людей, які йому говорили куди йти до міста, йшов довго, прийшов біля 7 год. ранку, його зустріла ОСОБА_9 . З свідком ОСОБА_10 відбував покарання в колонії, але там знайомим з ним не був. Їх познайомив уже на свободі його знайомий, який теж відбував покарання там. Відносин з ним не підтримував, випадково зустрівся незадовго до 1 травня, позичав йому гроші в сумі 200 грн., він пропонував йому в заставу мобільний телефон сенсорний, він його не взяв, а взяв його паспорт, потім повернув, гроші він йому віддав, ніякої неприязні він до нього не має.
Не зважаючи на не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_6 , його вина у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю та об'єктивно підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами:
- показаннями потерпілого ОСОБА_5 , що 01 травня 2015 року біля 18 год. на початку 19 год. він прийшов з знайомим до магазину «Гоша», що в Крюкові, випити з нагоди народження в нього онучки. Там чоловіки грали в карти і один з них, його знайомий, попросив його пограти за нього в карти і він став грати з ними в карти. Чи грав ОСОБА_11 він не звертав уваги. В 20 год. кафе закрилось і вони продовжували грати на вулиці. Мовчану дали 50 грн., які він програв, щоб він з'їздив за горілкою на велосипеді, що той і зробив. Біля 21 год. він пішов на поїзд на зупинку біля вагонного заводу, щоб їхати додому до станції Бурти. Мовчан пішов його проводжати, бо бачив в нього гроші, які йому дав той чоловік, що просив його пограти за нього в карти, але він їх потім йому повернув і грошей в нього не було. Мовчана ні на зупинці, ні в поїзді він не бачив, мабуть той ховався. Вийшов на зупинці станція ОСОБА_12 , йшов один, почув якийсь ззаду хрускіт, і побачив ОСОБА_11 , який схопив його за плече та запропонував провести. Він відповів, що не треба, і той кудись зник, а він пішов далі. Раптом з посадки вискочив ОСОБА_6 та розмахуючи ножем в нього перед обличчям, став вимагати віддати йому сумку і куртку, він злякався, опору йому не чинив, кинув сумку і куртку до нього. Він викинув все з сумки, взяв його мобільний телефон NOKIA 6060 чорного кольору з сріблястими вставками в вигляді розкладушки, і в куртці взяв гроші в сумі 130 грн. кинув сумку і куртку і побіг, раніше він його до того як грав в карти не знав, підстав обмовляти його в нього не має,
- показаннями свідка ОСОБА_13 , що він має кіоск на Центральному ринку, де купляє і продає мобільні телефони бувші у використанні. В травні місяці 2015 року, точного числа не пам'ятає, до кіоску підійшли 2 чоловіки, запропонували йому купити мобільний телефон Нокіа 6060 сенсорний, розкладушка, чорного кольору з сріблястими вставками, в робочому стані, один з них дав паспорт, він записав його дані в свій журнал, той розписався, він дав йому 50 грн. і вони пішли, згодом він продав цей телефон,
- показаннями свідка ОСОБА_14 , що весною 2015 року він зустрів ОСОБА_15 , з яким разом відбував покарання в місті Комсомольську, який сказав, що хоче закласти мобільний телефон, але не має паспорту, запропонував закласти телефон на його паспорт, вони разом пішли до кіоску на ринку і здали телефон за 50 грн. на його паспорт, він телефону в руки не брав, але бачив його. Це був телефон NOKIA 6060 чорного кольору, ОСОБА_16 говорив, що телефон його. ОСОБА_16 позичав йому гроші в сумі 200 грн. десь в квітні-травні місяцях 2015 року і він давав йому в заставу свій паспорт, який він йому повернув через деякий час,
- показаннями свідка ОСОБА_17 , що з ОСОБА_6 вона познайомилась в квітні 2015 року в місті Кременчуці, спілкувались кожен день до його арешту. В ту ніч, коли сталася подія, він зателефонував їй вночі, сказав, що сів в електричку, заїхав кудись, що в нього немає грошей і щоб вона його забрала біля моста, і вона приїхала туди, він чекав її біля мосту в Крюкові і вони поїхали на орендовану квартиру в місті Кременчуці в центрі міста біля ринку, це було десь біля 7 год. ранку,
- протоколом огляду місця події від 02 липня 2015 року, що під час огляду журналу прийому бувших у використанні мобільних телефонів, який знаходиться в торговому кіоску АДРЕСА_4 на території Центрального ринку, орендатором якого є ОСОБА_13 , встановлено, що на одній із його сторінок мається запис: дата 6.05. 15 , КО 982980, NOKIA 6060 ІМЕІ НОМЕР_1 , підпис особи, ОСОБА_14 АДРЕСА_5 та, як пояснив ОСОБА_13 , запис зроблено ним особисто при продажі йому мобільного телефону NOKIA 6060 ІМЕІ НОМЕР_1 незнайомим йому раніше громадянином, який надав паспорт з анкетними даними: ОСОБА_14 , який поставив свій підпис та затвердив при цьому, що телефон не крадений, і що він продав його незнайомій йому особі, та що було зроблено ксерокопію зазначеного запису, завірено ОСОБА_13 та вилучено (а.с. 79-80),
- копією журналу прийому б/в мобільних телефонів та аксесуарів торгової точки №233 ФОП ОСОБА_13 завіреною ОСОБА_13 , де мається запис наступного змісту: 6.05. КО 982980 ОСОБА_14 АДРЕСА_6 та підпис( а.с.81-82),
- гарантійним талоном, де зазначено дата придбання 10.11.2009 р., NOKIA 6060 серійний номер НОМЕР_1 , вартість 500 грн., гарантія 12 місяців.,
- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 07 липня 2015 року, де потерпілий ОСОБА_5 впізнав особу, яка 01 травня 2015 року біля 22 год. заволоділа його мобільним телефоном в с.Бурти на вул.Зеленій Кременчуцького району погрожуючи застосуванням насилля, за формою та рисами обличчя, статурі, зросту та що ця особа є ОСОБА_6 та фото таблицями до нього ( а.с. 84-86).
Таким чином, всі перераховані вище докази у своїй сукупності повністю підтверджують винність обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, так як є послідовними, узгоджуються один з одним, відповідають фактичним обставинам справи, будь-які протиріччя в них відсутні, що свідчить про їх об'єктивність та правдивість.
Невизнання своєї вини ОСОБА_6 суд розцінює як спосіб захисту та ухилення від кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину.
Всупереч вимогам ст.ст.22,93 КПК України щодо змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів, у доведенні перед судом їх переконливості, обвинувачений та його захисник не довели суду непричетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Свідок захисту ОСОБА_17 довела суду, що вона зустрілася з ОСОБА_6 в 7 год. біля мосту через річку Дніпро в Крюківському районі , що не виключає його перебування біля 22 год. в с.Бурти на вул.Зеленій Кременчуцького району.
Покази свідка ОСОБА_14 про те, що ОСОБА_6 запропонував йому продати мобільний телефон NOKIA 6060 чорного кольору використовуючи його паспорт і вони вдвох продали його в кіоску на Центральному ринку в місті Кременчуці, суд приймає до уваги, оскільки вони підтверджують факт перебування у обвинуваченого телефону належного потерпілому. Свідок ОСОБА_13 підтвердив, що зазначений телефон продавали дві особи, один з яких згідно паспорту був ОСОБА_10 . Разом з тим, вказаний свідок не запам'ятав іншу особу, яка знаходилась з ОСОБА_10 , тому суд не розцінює ці покази, як такі, що спростовують зібрані стороною обвинувачення докази та підтверджують невинність обвинуваченого у вчинені розбою.
Разом з тим, допитаний в суді потерпілий вказав саме на ОСОБА_6 , як на особу, яка вчинила відносно нього злочин, застосовуючи ніж. Ніяких даних, які ставили б під сумнів достовірність показів потерпілого не встановлено, так як вони з обвинуваченим не були знайомі раніше, не мали неприязнених стосунків, також погоджуються з іншими вищезазначеними доказами по справі, тому на думку суду є правдивими і приймаються до уваги.
Таким чином, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точку зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв'язку, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій) і кваліфікує його дії за ч.1 ст.187 КК України.
Обговорюючи питання про вид і розмір покарання за скоєне, суд враховує відповідно до ст.ст.65, 67 КК України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_6 є громадянином України, не має постійного місця мешкання, має базову середню освіту, тривалий час не займається суспільно-корисною працею, раніше не одноразово судимий, скоїв новий злочин, маючи не зняті і непогашені судимості, працездатний, не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, не одружений.
У відповідності до ст.ст. 66,67 КК України, обтяжуючих та пом'якшуючих покарання обставин, не встановлено.
З урахуванням усіх обставин у справі, характеризуючих даних про особу обвинуваченого, який вину не визнав, скоїв тяжкий умисний, корисний злочин без обтяжуючих і пом'якшуючих покарання обставин, маючи не зняті і непогашені судимості, відсутність претензій у потерпілого, викрадене майно та гроші не повернуто, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути відповідно скоєному, тобто необхідним і достатнім для виправлення особи, суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції статті у вигляді позбавлення волі.
Призначення такого покарання відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду» встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
Підстави для застосування ст.ст. 69, 69-1, 75, 76 КК України судом не встановлені.
Керуючись ст.ст. 374,376 КПК України, суд
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Запобіжний захід ОСОБА_6 залишити попередній - тримання під вартою, початок відбування покарання обчислювати з 07 липня 2015 року.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області протягом 30 діб через Кременчуцький районний суд з моменту проголошення, для засудженого ОСОБА_6 в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1