Справа № 2а -2290/11
Постанова
02 вересня 2011 року Суддя Комсомольського міського суду
Полтавської області ОСОБА_1
розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Комсомольську про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС,
В березні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Комсомольську, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії, зобов'язавши останнього здійснити такий перерахунок у відповідності до ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.01.1991 р. № 796-ХП (далі - Закон № 796-ХП), виплатити недораховані по 2-й групі інвалідності суми пенсії починаючи з 22.02.2011 р. , зобов'язати відповідача усунути порушення діючого законодавства і в подальшому здійснювати нарахування пенсії у відповідності до Закону.
Відповідач позов не визнав з підстав, викладених в письмовому запереченні проти позову. Відмову провести перерахунок пенсії мотивує відсутністю правової підстави для застосування норми, яка регулює інші правовідносини.
Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши докази, надані сторонами по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав:
Судом встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, і з 10.10.2010 року є інвалідом 2 групи 1 категорії за захворюванням, пов'язаним із впливом наслідків аварії на ЧАЕС терміном дії до 01 листопада 2013 року, в зв'язку з чим перебуває на пенсійному обліку і отримує пенсію, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС .
Визначаючи характер спірних правовідносин та правову норму, яку належить до них застосувати, суд виходить з наступного:
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За змістом ст.ст. 54, 50 згаданого Закону позивач, як інвалід П групи 1 категорії потерпілих від наслідків ЧАЄС має право на державну пенсію у розмірі, не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» /в редакції, що діє з 12.01.2005 року/, яка передбачає, що мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Отже, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму, і перерахунок призначеної пенсії має проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.. Наявність норми про застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом (ч. 3 ст. 28), та відсутність іншого нормативно-правового акту, який визначав би розмір мінімальної пенсії за віком, є підставою для застосування судом при розгляді даного публічно-правового спору аналогії закону на підставі ч. 7 ст. 9 КАСУ.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, тому при визначенні розміру пенсії позивачеві суд застосовує норми ст.ст. 50 та 54 Закону № 796-ХП які мають пріоритетну силу над зазначеними підзаконними актами Кабінету Міністрів України.
З огляду на вищенаведене, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що порядок обчислення пенсії позивачеві визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених Законом.
Отже, приймаючи рішення про призначення позивачеві державної та додаткової пенсії, як учаснику ЧАЄС виходячи з розрахункової величини у розмірі 19,91 грн., відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому вимога позивача про визнання такого рішення протиправним та зобов'язання Управління ПФУ в м. Комсомольську провести перерахунок та після його проведення виплатити різницю в отриманій та перерахованій державній пенсії є обґрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.
З огляду на вищенаведене, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що, починаючи з 22.02.2011 року відповідач повинен був призначити та виплатити позивачеві, як інваліду П групи внаслідок ЧАЄС основну державну пенсію у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію з розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Разом з тим, вирішуючи питання щодо обгрунтованості вимоги ОСОБА_2 про зобов'язання відповідача здійснювати перерахунок та виплату пенсії в подальшому, суд наголошує про наступне:
19 червня 2011 року набув чинності Закон України № 3491-V1 від 14 червня 2011 року «Про внесення змін до Закону України про Державний бюджет України на 2011 рік», згідно з яким /п.4 Прикінцевих положень/ норми і положення ст..ст.39,50,51,52,54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».
Отже, приймаючи до уваги, що в Державі Україна відсутній Закон, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу, а також враховуючи позицію Конституційного Суду України, яку він оприлюднив в п.3 мотивувальної частини свого рішення від 03.10.1997 року № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України) стосовно того, що з прийняттям нового акту, якщо інше не передбачене самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, та виходячи з системного аналізу ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і ЗУ “Про державний бюджет на 2011 рік з наступними змінами та доповненнями”, суд вважає, що до спірних правовідносин з приводу вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснювати перерахунок та виплату пенсії в подальшому, підлягає застосуванню ЗУ “Про державний бюджет на 2011 рік”, який був прийнятий пізніше ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», і починаючи з 19 червня 2011 року встановив інший порядок застосування ст.ст.50,54 Закону № 796-ХП, що відповідно виключає правову підставу для задоволення заявлених в цій частині позовних вимог.
Питання про судові витрати вирішене судом відповідно до положень ст..94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.159, 160, 183-2 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління ПФУ в м. Комсомольську щодо виплати державної та додаткової пенсії ОСОБА_2, як інваліду 2-ї групи внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією аварії на ЧАЄС з у розмірі меншому, ніж встановлено ст.50 та п.4 ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язати Управління ПФУ в м. Комсомольську, з урахуванням виплачених з 22.02.2011 року коштів, призначити та виплатити ОСОБА_2, як інваліду П групи внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЄС протягом періоду з 22.02.2011 року до 18.06.2011 року включно, державну пенсію з розрахунку не менше 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію з розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком, який визначається згідно із ст.28 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Судові витрати по справі компенсувати за рахунок Державного бюджету України.
Постанова суду в частині присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Постанова суду, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя: підпис ОСОБА_1
З оригіналом вірно: Суддя: Т.В.Окунь