Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області
м. Новоукраїнка, вул. Леніна, 34, 27100, (05251) 2-15-44
Справа № 2а-2332/2010
05 жовтня 2010 року.
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі головуючого - судді Русіна А.А. при секретарі - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новоукраїнка справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора ДПС м. Немирів Вінницької області молодшого сержанта ОСОБА_3 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови від 27 серпня 2010 року АВ №215720. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 27 серпня 2010 року позивачем було не дотримано вимогу пункту 12.4 Правил дорожнього руху, а саме перевищення швидкості руху. Позивач пояснив, що дана обставина не відповідає дійсності, оскільки жодних правопорушень не вчиняв, керував транспортним засобом відповідно до вимог Правил дорожнього руху.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, письмових заперечень на позов не надіслав.
Заслухавши пояснення позивача та дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні обставини справи і визначив відповідні до них правовідносини.
27 серпня 2010 року об 00 год. 05 хв. відповідач по справі склав відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення згідно якого цього ж числа об 00 год. 05 хв. позивач, керуючи автомобілем НОМЕР_1 не виконав вимогу правил дорожнього рухуб у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с.3-4).
На підставі протоколу про адміністративне правопорушення відповідач виніс постанову від 27 серпня 2010 року серія АВ № 215720 (а.с.4) згідно якої, за обставин які відповідають вказаним у протоколі про адміністративне правопорушення, притягнув позивача до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП і наклав стягнення у виді штрафу у розмірі 355 грн.
Ст. 122 ч. 1 КУпАП передбачено відповідальність за Порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обставини скоєння адміністративного правопорушення встановлюються органом (посадовою особою), який розглядає справу на підставі наявних доказів.
Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином висновок органу (посадової особи), який уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення, про наявність чи відсутність адміністративного правопорушення має бути наслідком дослідження доказів по справі. Єдиним засобом доказування по справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності являється протокол про адміністративне правопорушення. З пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності вбачається, що він ознайомлений, але пояснив, що з правопорушенням не згоден швидкість не перевищував, прилад, яким вимірювали швидкість руху не надали для перевірки. Інші докази вчинення позивачем правопорушення відсутні, свідків на його прохання не запрошено. За таких обставин висновки відповідача про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення є необгрунтованими.
Відповідно до ч.І ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно- правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Ст. 2 ч. З КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних- повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд вважає, що відповідач під час вирішення питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності порушив вимоги ст. 251, 258, 280, 283 КУпАП, прийняв необ'єктивне і упереджене рішення. Тому позов є обгрунтованим і підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 159, 160 ч. З, ст.ст. 161, 162, 163 КАС України, суд-
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправною і скасувати постанову інспектора ДПС м. Немирів Вінницької області молодшого сержанта ОСОБА_3 від 27 серпня 2010 року АВ № 215720 у справі про адміністративне правопорушення передбачене ст. 122 ч.І КУпАП вчинене ОСОБА_2.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий : А.А. Русіна