Справа № 396/2269/15-к
Провадження № 1-кп/396/184/15
05.10.2015 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12015120230000620, внесене до ЄРДР 11.07.2015 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велика Виска Маловисківського району Кіровоградської області, проживаючого без реєстрації по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України,-
23 вересня 2015 року до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області надійшов обвинувальний акт та угода про примирення, укладена між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
Під час проведення підготовчого судового провадження потерпіла ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_5 звернулися до суду з клопотанням про затвердження угоди про примирення, відповідно до якої: в кінці червня 2015 року, точної дати слідством не встановлено, обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи в житловому будинкуза місцем тимчасового проживання, який розташований по АДРЕСА_1 з дозволу гр. ОСОБА_6 , який являється сином власниці будинку, скориставшись тим, що його протиправних дій не бачать особи, які перебували в будинку та впевнившись, що його знайома ОСОБА_4 , відпочиває.
Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив крадіжку мобільного телефону торгової марки "Samsung" моделі Dyuc Core темно синього кольору, який належить потерпілій ОСОБА_4 та знаходився на дерев'яній тумбочці в спальній кімнаті де відпочивала остання, вартістю 2900.03 гривні, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №390 від 09.08.2015 року.
З місця скоєння злочину ОСОБА_5 зник, покинувши приміщення житлового будинку, викраденим розпорядився на власний розсуд як своїм особистим.
Своїми навмисними протиправними діями ОСОБА_5 спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальні збитки на суму 2900,03 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
ОСОБА_5 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення повністю визнав, вказав, що вчинив злочин за обставин викладених в обвинувальному акті, і просив суд затвердити досягнуту під час досудового розслідування між ним та потерпілою ОСОБА_4 угоду про примирення, на укладення якої він добровільно погодився і йому зрозумілі наслідки невиконання угоди.
Потерпіла ОСОБА_4 просила затвердити досягнуту між нею та обвинуваченим угоду про примимрення, оскільки матеріальна шкода їй повністю відшкодована.
Суд, дослідивши угоду про примирення від 22.09.2015 року між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 встановив.
Відповідно до ст.468 ч.1 п.1КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ст.469 ч.3 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Умови угоди не суперечать вимогам КПК України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди відбулося добровільно, умови, які б ускладнювали виконання угоди обвинуваченим, не встановлено. Суд переконався, що укладення угоди сторонами є також добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, який згідно ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені абз. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Потерпіла ОСОБА_4 також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст.473 ч.1 п.2 КПК України.
Узгоджені сторонами вид і міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоду про примирення між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 і призначення обвинуваченому, узгодженої сторонами міри покарання.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -
Угоду про примирення між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 від 22.09.2015 року затвердити.
Визнати ОСОБА_5 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ч.3 ст. 394 КПК України до апеляційного суду Кіровоградської області через Новоукраїнський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий: ОСОБА_1