Справа № 2-2203/10
-
15.02.2010 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі
головуючої судді - Шевченко І.М.
при секретарі - Гіс О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства “Східний гірничо-збагачувальний комбінат” про відшкодування моральної шкоди спричиненої професійним захворюванням, -
Позивач звернувся в суд з позовом до Державного підприємства “Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди спричиненої професійним захворюванням. Вказав, що працював на шахті “Інгульська” ДП “СГЗК” 23 роки 5 місяців на посадах: електрослюсар на підземних гірничих роботах шахти (3 роки 5 міс.), підземний електрослюсар черговий та з ремонту устаткування (8 міс.), підземний гірник з ремонту гірничих виробок (19 років 4 міс.) та постійно перебував в умовах впливу шкідливих виробничих факторів. Тяжкі і шкідливі умови праці протягом тривалого часу призвели до погіршення стану здоров'я. Тому, просить суд стягнути з відповідача 90 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди в зв'язку із встановленням згідно висновку МСЕК від 20.10.2009 року 60% втрати професійної працездатності та 3-ї групи інвалідності внаслідок професійного захворювання, яке виникло у зв'язку з дією шкідливих виробничих факторів у період перебування у трудових відносинах з відповідачем ДП “СГЗК”.
У судовому засіданні позивач та його представник вимоги підтримали, посилаючись на обставини викладені у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила суду, що до позову не додано жодних доказів факту порушення підприємством прав позивача. ДП “СГЗК” здійснюються всі можливі заходи для нейтралізації впливу на здоров'я людини шкідливих факторів. Акт розслідування хронічного професійного захворювання не містить висновків щодо наявності вини відповідача у отриманні ОСОБА_1 захворювання. Крім того, позивачем необґрунтовано розмір моральної шкоди. Просить суд відмовити у позовних вимогах.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач дійсно працював на шахті “Інгульська” Державного підприємства “Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та в 2008 році звільнений у зв»язку з виходом на пенсію. Тяжкі і шкідливі умови праці протягом тривалого часу призвели до виникнення професійного захворювання. Висновком УНДІ промислової медицини м. Кривий ріг від 08.09.2009 року діагностовано двосторонній плечелопатковий періартроз (ПФС другого ст.), деформівний артоз і періартроз ліктьових (ПФ другого ст.) і колінних (ПФ другого ст.) суглобів, стійкий больовий синдром. Вегето-сенсорна полі невропатія першої ст. з помірним периферичним ангіодистонічним синдромом. Хронічне обструктивне захворювання легень першої ст. (пиловий бронхіт першої ст., емфізема легень першої ст.), ЛН першої ст., захворювання визнано професійним. Відповідно з актом розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 01.10.2009 року визначено причину професійного захворювання - несприятливий мікроклімат, важка праця, пил та встановлено причинний зв'язок між захворюванням і виробничими факторами. Згідно виписки з акту огляду МСЕК від 20.10.2009 року у зв'язку з професійним захворюванням йому встановлено 60 % втрати професійної працездатності, визнано інвалідом 3-ї групи, визначено, що позивач потребує лікування.
Ст. 153 ч. 2 КЗпП України визначено, що забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
В судовому засіданні з'ясовано, що втрату працездатності позивача внаслідок професійного захворювання спричинено негативними виробничими факторами при виконанні ним трудових обов'язків, а тому з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відшкодувати позивачу моральну шкоду, заподіяну йому ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків повинен роботодавець, який не створив безпечних умов праці.
Визначаючи позивачу розмір моральної шкоди, суд враховує, що ступінь втрати професійної працездатності позивача складає 60 %, він переносить фізичний біль від отриманого професійного захворювання, потребує лікування, чим порушений його звичайний ритм життя, що призводить до моральних страждань та вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, а також те, що йому встановлено третю групу інвалідності і він має пенсійний вік, а тому визначає розмір моральної шкоди у сумі 12000 грн.
Керуючись ст.ст. 153, 158, 173, 234, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства “Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди спричиненої професійним захворюванням - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства “Східний гірничо-збагачувальний комбінат” на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 12000 грн.
Стягнути з Державного підприємства “Східний гірничо-збагачувальний комбінат” на користь держави судовий збір у розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15 гривень.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ленінського районного
суду м. Кіровограда Шевченко