Справа № 2-2688/10
-
28.04.2010 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі :
головуючої судді: Шевченко І.М.
при секретарі: Гіс О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини , -
Позивачі звернулись з даним позовом в суд, мотивуючи його тим, що 28.07.2008 року помер їх батько - ОСОБА_5. Після його смерті залишилось спадкове майно - частина квартири № 1, розташованої в м. Кіровограді по провулку Ковалівському,13.
Вказана квартира на підставі договору купівлі-продажу від 28.03.2002 року була придбана дружиною спадкодавця, їх матір»ю - ОСОБА_6, договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрований 29.03.2002 року ОКП «Кіровоградське обласне об»єднань бюро технічної інвентаризації» № 31553 в книзі 112, реєстраційний № 16612206.
Вказана квартира була придбана батьками в період шлюбу і належала їм на праві спільної сумісної власності.
Мати - ОСОБА_6, померла 19.06.2007 року і після її смерті відкрилась спадщина на 1\2 частину квартири.
Заповітом, посвідченим 10.10.2005 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_8, ОСОБА_6 заповіла належну їй квартиру відповідачу ОСОБА_3.
Враховуючи, що мати могла розпоряджатись лише належним їй майном, а квартира була спільною сумісною власністю подружжя, заповіт поширюється лише на 1/2 частину квартири.
На час смерті матері батькові було 76 років, за віком та станом здоров»я він був непрацездатним і відповідно до ст. 1241 ЦК України мав право на обов»язкову частку у спадщині в розмірі половини частки, яка б належала йому у разі спадкування за законом.
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті матері є батько, як чоловік, та четверо дітей: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. Таким чином, у разі спадкування за законом кожен із спадкоємців отримав би по 1/5 частині майна матері, або по 1/10 частин квартири, з урахуванням цього обов»язкова частка батька складала 1/20 частину квартири.
Відповідно, на момент смерті, батькові належала 1\2 частина квартири як одному з подружжя та 1/20 частина, як обов»язкова частка спадкоємця, а всього 11/20 частин квартири. Батько постійно проживав до смерті матері з нею, а тому, відповідно до ст. 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину. Заповіту він не залишив, спадкування на його майно здійснюється за законом і спадкоємцями є його діти.
Позивач ОСОБА_1 не зверталась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, оскільки на момент його смерті був чинним договір дарування квартири, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_9 08.11.2006 року, за яким мати, за згодою батька, подарувала їй квартиру АДРЕСА_1, а іншого майна, яке могло б бути успадковане після смерті батька, не було.
Позивач ОСОБА_2 на час смерті матері був непрацездатним, інвалідом ІІІ групи загального захворювання з 1997 року і у відповідності до ст. 1241 ЦК України, як непрацездатний спадкоємець першої черги за законом, він мав право на обов»язкову частку у спадщині в розмірі половини частки, яка б належала йому у разі спадкування за законом.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27.10.200 року договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 08.11.2002 року між позивачкою та ОСОБА_6 було визнано недійсним і рішення набрало чинності 28.11.2009 року.
Внаслідок визнання договору недійсним сторони повертаються в первісний стан, тобто квартира належить на праві спільної сумісної власності батькам і є спадковим майном після їх смерті, але ними пропущено строк звернення із заявою про прийняття спадщини, тому вони вимушені звернутись в суд з даним позовом.
В судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, вказали, що підстави для прийняття спадщини виникли після визнання недійсним договору дарування квартири, яка належала батькам на праві спільної сумісної власності, тому просять суд визначити їм додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батьків.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, заперечували проти їх задоволення, пояснила, що після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_5 крім квартири, вони мали і інше майно, яким користувались, нотаріус повідомляла ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 з роз»ясненням щодо порядку подачі заяви про прийняття спадщини чи відмову від неї і тому у позивачів відсутні підстави для встановлення додаткового строку для звернення із заявою про прийняття спадщини.
Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечує проти задоволення позовних вимог позивачів.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про одруження, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Кіровського районного управління юстиції м. Кіровограда 22.02.2002 року, актовий запис № 71 ОСОБА_5 уклав шлюб з ОСОБА_6. Від шлюбу вони мають дітей: ОСОБА_1, яка змінила своє прізвище з ОСОБА_6 на ОСОБА_1 (свідоцтво про шлюб видане відділом РАЦС Кіровоградського міськвиконкому від 20.12.1986 року, актовий запис № 2974), ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 28.03.2002 року ОСОБА_6 придбала квартиру № 1, що розташований в м. Кіровограді по провулку Ковалівському, 13, який посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований 29.03.2002 року ОКП «Кіровоградське обласне об»єднане бюро технічної інвентаризації» за № 31553 в книзі 112, реєстраційний № 16612206.
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Згідно з вимогами ст. 70 СК України частки майна дружини та чоловіка у спільній сумісній власності є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або договором.
З свідоцтва про смерть виданого міським відділом по реєстрації актів громадянського стану Головного управління юстиції у Кіровоградській області 20.06.2007 року, актовий запис № 1799, вбачається, що ОСОБА_6 померла 19.06.2007 року.
Після її смерті відкрилась спадщина на ? частину квартири. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_10 є її чоловік та четверо дітей.
Заповітом, посвідченим 10.10.2005 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрованому в реєстрі за № 3114, ОСОБА_6 заповіла належну їй квартиру відповідачу ОСОБА_3.
На час смерті ОСОБА_6 ОСОБА_5 було 76 років, за віком та станом здоров»я він був непрацездатним, ОСОБА_2 також був непрацездатним, інвалідом ІІІ групи загального захворювання з 1997 року і відповідно до ст. 1241 ЦК України вони мали право на обов»язкову частку у спадщині в розмірі половини частки, яка б належала їм у разі спадкування за законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
ОСОБА_5 постійно проживав з ОСОБА_6, а тому вважається таким, що прийняв спадщину.
З свідоцтва про смерть виданого міським відділом по реєстрації актів громадянського стану Головного управління юстиції у Кіровоградській області 29.07.2008 року, актовий запис № 2295, вбачається, що ОСОБА_5 помер 28.07.2008 року.
Спадкоємцями після його смерті є його четверо дітей: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.
В судовому засідання встановлено, що згідно довідки про належність нерухомого майна № 46317/434-3 від 29.03.2010 року квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 08.11.2006 року № 3565, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_9
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27.10.200 року договір дарування квартири АДРЕСА_3, укладений 08.11.2002 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було визнано недійсним і рішення набрало чинності 28.11.2009 року.
Внаслідок визнання договору недійсним сторони повертаються в первісний стан, тобто квартира належить на праві спільної сумісної власності батькам сторін і є спадковим майном після їх смерті.
Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Таким чином, підстави для звернення позивачів із заявою про прийняття спадщини, виникли у них після визнання недійсним договору дарування і тому суд вважає, що строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті батьків позивачами пропущено з поважних причин, а тому позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1268, 1270, 1272 ЦК України, ст. 60, 70 СК України, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 212-215, 218 ЦПК України ,-
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.
Визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а саме три місяці з дня набрання чинності рішення суду, що відкрилась після смерті ОСОБА_5, який помер 28 липня 2008 року.
Визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_2, а саме три місяці з дня набрання чинності рішення суду, що відкрилась після смерті ОСОБА_6, яка померла 19 червня 2007 року.
Рішення може бути оскаржене до Кіровоградського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ленінського районного
суду м. Кіровограда Шевченко