Справа № 404/7017/13-ц
Номер провадження 4-с/404/42/15
10 серпня 2015 року Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Галаган О.В., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Кіровського відділу ДВС Кіровоградського міського управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_2 при здійсненні виконавчого провадження, стягувачем якого є ОСОБА_3, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вище вказаною скаргою, відповідно до якої просив:
- визнати дії старшого державного виконавця Кіровського відділу ДВС Кіровоградського міського управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_2 неправомірними;
- зняти арешт з належного йому будинку, розташованого за адресою: м. Кіровоград, вул. Червонопрісненська, 25;
- провести перерахунок розміру необхідних до сплати коштів та вказати механізм їх нарахування.
З наданої заявником інформації на виконання вимог ухвали без руху від 16.07.2015 року, вбачається, що оскаржувану постанову державного виконавця винесено 25.06.2015 року.
Згідно до ч. 4 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк.
ОСОБА_1 посилається на те, що на руки постанову про накладення арешту він не отримував, проте, з матеріалів скарги вбачається, що йому був присвоєний ідентифікатор для доступу до виконавчого провадження, що дає можливість відстежувати всі виконавчі дії.
Як зазначив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 16 постанови від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз'яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.
Згідно ч. 1 ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Відповідно до ч. 2 ст. 72 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.
Кіровським відділом державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження була прийнята 26.06.2015 року, а зі скаргою на вищезазначену постанову заявник звернувся до суду 13.07.2015 року, тобто з пропуском десятиденного строку на оскарження, при цьому не подає клопотання про поновлення строку звернення зі скаргою.
Відтак, на підставі викладеного скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця Кіровського відділу ДВС Кіровоградського міського управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_2 підлягає залишенню без розгляду, що не позбавляє право на звернення до суду в загальному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72, 210, 385 ЦПК України, суддя, -
Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Кіровського відділу ДВС Кіровоградського міського управління юстиції у кіровоградській області ОСОБА_2 при здійсненні виконавчого провадження, стягувачем якого є ОСОБА_3 - залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику про його право на повторне звернення зі скаргою до суду на загальних підставах.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до апеляційного суду Кіровоградської області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда О. В. Галаган