ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д Кіровоградської області У Х В А Л А
27.07.06 р. № 02-07/218
Суддя господарського суду Кіровоградської області Коваленко Н.М., розглянувши заяву
кредитора - управління Пенсійного фонду України в Знам»янському районі, 27400, Кіровоградська область, м. Знам»янка, вул. Свердлова, 16,
до боржника - дочірнього підприємства “Будівельник» (далі - ДП “Будівельник»), 27400, Кіровоградська область, м. Знам»янка, вул. Фрунзе, буд. 101
про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника,-
Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі-Закон) заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана у разі, якщо керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.
У заяві управління Пенсійного фонду України в Знам»янському районі про порушення справи про банкрутство за ознаками ст. 52 Закону щодо ДП “Будівельник» не вказані докази та обставини, що підтверджують наявність у цього підприємства ознак відсутнього боржника, достатніх для порушення справи про банкрутство.
У заяві зазначено, що боржник не звітує до управління Пенсійного фонду України в Знам»янському районі з вересня 2005 року, ДП “Будівельник» має заборгованість до Пенсійного фонду України по фінансових санкціях, які застосовані згідно п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування». Дана заборгованість підтверджується рішенням № 209 від 14.12.2005 року, узгодженим з боржником. Вказане рішення неодноразово направлялося на виконання до органів ДВС, але повернулося згідно Закону України “Про виконавче провадження» в зв»язку з відсутністю боржника за юридичною адресою.
Факт неподання боржником звітності до Пенсійного Фонду України суддею до уваги не приймається, оскільки така звітність не є податковою звітністю, а для порушення справи про банкрутство по ст. 52 Закону має значення неподання боржником протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.
Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (далі -Закон про державну реєстрацію) від 15.05.2003 року, який набрав чинності з 01.07.2004 року, відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження про юридичну особу мають міститися в Єдиному державному реєстрі. Запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу вноситься державним реєстратором до Єдиного державного реєстру в порядку, визначеному ч. 6 ст. 19 вказаного Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону про державну реєстрацію якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою .
Отже, відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням має бути підтверджено витягом або довідкою з Єдиного державного реєстру. До заяви кредитора такі докази не додані.
Докази на підтвердження наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, також кредитором не подані.
Згідно зі статтею 7 Закону заява про порушення провадження справи про банкрутство подається кредитором у письмовій формі, підписується керівником кредитора і повинна містити найменування боржника, його поштову адресу.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо у заяві не вказано повне найменування сторін, іх поштову адресу та інші відомості, перелічені в статті 7 цього Закону, а також з інших підстав, передбачених статтею 63 ГПК України, з урахуванням вимог Закону.
В заяві кредитора зазначено найменуванням боржника: Дочірнє підприємство «Будівельник» (ідент. код 30503481), а згідно з доданими до заяви документами, в тому числі довідкою № 4942 від 14.09.1999 року Кіровоградського обласного управління статистики та Свідоцтвом про державну реєстрацію суб»єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, найменуванням юридичної особи, що має ідент. код 30503481, визначено: Будівельно-монтажне дочірнє підприємство «Будівельник» ВАТ «ПМК-144».
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону відсутність в заяві кредитора повного найменування боржника є підставою для повернення заяви і доданих до неї документи без розгляду.
Тому на підставі ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 52 Закону, ст. 4-1, п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України заява кредитора і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 4-1, 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя,-
Заяву № 2326/07-22 від 24.07.2006 року управління Пенсійного фонду України в Знам»янському районі про порушення справи про банкрутство щодо дочірнього підприємства “Будівельник» та додані до неї документи повернути без розгляду.
Суддя Н.М. Коваленко