Справа 156/853/15-к
Провадження 1-кс/165/211/15
01 жовтня 2015 року м. Нововолинськ
Слідчий суддя Нововолинського міського суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Нововолинського міського суду скаргу представника потерпілого адвоката ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Іваничівського РВ УМВС України у Волинській області про закриття кримінального провадження №12013020080000420, винесену ним 12 серпня 2015 року,-
встановив:
Заявник ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеною скаргою, де просить скасувати постанову слідчого СВ Іваничівського РВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження №12013020080000420, винесену 12 серпня 2015 року.
В обґрунтування скарги посилається на те, що вона винесена в порушення норм матеріального та процесуального права, оскільки досудове розслідування проведено неповно і однобічно, не проведено усі обов'язкові процесуальні дії. Так, слідством встановлено, що 07 грудня 2013 року о 16 год. 40 хв. водій маршрутного автобуса марки «Богдан А09212» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5 , керуючи вказаним автобусом за маршрутом «Львів-Луцьк» по автодорозі сполученням Павлівка - Локачі, на під'їзді до с. Жашковичі Іваничівського району здійснив наїзд на сніговий замет. В результаті наїзду на вказану перешкоду пасажир автобуса ОСОБА_6 , не втрималась у кріслі, що розміщені у салоні автобуса, вдарилась головою у стелю салону та випала з нього у прохід між пасажирськими кріслами, внаслідок цього отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої хребетно-спинно-мозкової травми: компресійного перелому тіла і поперекового хребця з клиновидною деформацією та проламуванням фрагменту в спинно-мозковий канал та помірною компресією дуального мішка і спинного мозку, що ускладнене вираженим люмбалгічним синдромом, нижнім пара парезом, порушенням функції тазових органів за типом часткової затримки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
Слідчий, оцінивши докази, вважає, що оскільки перемет снігу який утворився в результаті опадів снігу та вітру і котрий простягався через проїзну частину дороги, водієм ОСОБА_5 не сприймався як такий, що являв небезпеку для руху та в значній мірі перешкоджав руху автобуса, тому відповідь на питання: «Чи міг водій автобуса ОСОБА_5 з технічної точки зору, уникнути наїзду на снігові замети через дорогу шляхом екстреного гальмування з моменту виявлення небезпеки для руху?» втрачає технічний зміст. У зв'язку із встановленими обставинами слідчий дійшов висновку про те, що водій автобуса ОСОБА_5 під час керування транспортним засобом діяв у відповідності до чинних Правил дорожнього руху України і їх не порушував, а тому в його діях та в діях будь-яких інших осіб відсутній склад злочину, передбачений ст. 286 КК України.
Такий висновок слідчого заявник вважає хибним, що не ґрунтується на зібраних слідством доказах, яким дано невірну юридичну оцінку. Фактично слідчий на свій розсуд, вибірково тлумаче закон.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 підтримав подану ним скаргу з підстав наведених у ній, просить її задоволити скасувати рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Слідчий в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечив, зазначивши, що при винесенні постанови про закриття кримінального провадження слідчий діяв відповідно до вимог Кримінального кодексу України, кримінального процесуального законодавства України та в межах наданих йому повноважень. Слідчий вважає скаргу представника потерпілої необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до висновку про те, що скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
За результатами проведеного досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013020080000420 08.12.2013 року, слідчим СВ Іваничівського РВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_4 12.08.2015 року винесено постанову про його закриття, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Згідно п.2 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається при встановленні відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно ч.3 ст. 284 КПК України слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п.2 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру. Копія постанови слідчого про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору.
Відповідно до цих вимог Закону прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим показань, речей і документів, які стосуються цього провадження у їх сукупності.
Доводи заявника про поверховість та однобічність проведення досудового розслідування заслуговують на увагу, оскільки з оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження та матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчий неповно та необ'єктивно дослідив всі обставини даного кримінального провадження, дав невірну оцінку зібраним доказам.
Слідчим на час закриття кримінального провадження залишились не з'ясованими дійсні причини за яких отримала травми потерпіла ОСОБА_6 , а саме чи травми отримані нею внаслідок її грубої необережності, чи внаслідок порушення водієм автобуса ОСОБА_5 правил дорожнього руху, або ж через несправність автомобільного транспорту, чи можливо з інших причин.
Фактично слідчим не оцінено кожний доказ, а саме показання ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , свідків які були пасажирами автобуса ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , висновки судових експертиз, з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних ним доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийття рішення про закриття кримінального провадження. Слідчим не вказано у постанові, які із доказів він приймає до уваги, а які відхиляє, і з яких причин.
Слідчим не з'ясовано як повинен був діяти водій автобуса ОСОБА_5 в умовах даної дорожньої обстановки, виходячи з вимог правил дорожнього руху, зокрема відповідно до положень пункту 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, де вказано на те, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
За таких обставин, у зв'язку з порушеннями в застосуванні процесуального законодавства, оскаржувана постанова слідчого про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню, а матеріали кримінального провадження, з метою організації проведення ефективного досудового розслідування слід направити прокурору Іваничівського району Волинської області.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 304, 306, 307 КПК України, слідчий суддя,-
ухвалив :
Скаргу представника потерпілого адвоката ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Іваничівського РВ УМВС України у Волинській області про закриття кримінального провадження - задоволити.
Постанову слідчого СВ Іваничівського РВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_4 від 12 серпня 2015 року про закриття кримінального провадження, внесеного 08 грудня 2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013020080000420 - скасувати.
Матеріали даного кримінального провадження направити для організації досудового розслідування прокурору Іваничівського району Волинської області.
Копію ухвали надіслати до СВ Іваничівського РВ УМВС України у Волинській області та заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя підпис
Згідно з оригіналом
Слідчий суддя ОСОБА_1