Номер справи: 164/1313/13-ц
Провадження по справі: 2/164/368/2013
Категорія: 2. 45
19 вересня 2015 року Маневицький районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Покидюка М.В.
при секретарі Каращук В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Маневичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
29 серпня 2013 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позивач свої вимоги обгрунтував тим, що 10 вересня 1995 року у Піщанській сільській раді Шацького району Волинської області він зареєстрував шлюб з відповідачем, актовий запис № 5. Від шлюбу в них народилося двоє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які є неповнолітніми.
Спільне життя з дружиною не склалося через несумісність характерів, різних поглядів на життя та втрати поваги один до одного. З цих причин примирення і подальше спільне життя є неможливим.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив шлюб з відповідачем розірвати.
Сторони в судове засідання не з'явилися, у своїх письмових заявах на ім'я суду просять слухати справу у їх відсутності, що на думку суду є можливим, позивач свої вимоги підтримує.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнала, погоджується на розірвання шлюбу, просить залишити дітей проживати з нею і після розірвання шлюбу залишити їй прізвище ОСОБА_2.
Приймаючи до уваги думку сторін, викладену у їх письмових заявах, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до повного задоволення.
Відповідно вимог ч. 1 ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ч. 2 ст. 112 цього Кодексу суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом доведено, що сторони не бажають зберегти сім'ю і для цього не приймають ніяких заходів, на даний час сімейних стосунків не підтримують, наполягають на розірванні шлюбу, добровільно вирішили питання щодо місця проживання дітей.
З цих підстав суд вважає, що дальше збереження подружжям шлюбу є недоцільним, оскільки стосунки між ними істотно суперечать їх інтересам та інтересам дітей, а тому є всі підстави його розірвати.
Згідно ст. 113 Сімейного Кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
З цих підстав суд вважає за доцільне відповідачу за її вибором залишити прізвище ОСОБА_2.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 88, 209, 212 - 215 ЦПК України, ст. ст. 110, 112, 113 Сімейного Кодексу України, суд,-
Шлюб зареєстрований 10 вересня 1995 року у Піщанській сільській раді Шацького району Волинської області, актовий запис № 5, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвати, від шлюбу є двоє неповнолітніх дітей.
Неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, залишити проживати з матір'ю ОСОБА_2.
Після розірвання шлюбу відповідачу залишити прізвище ОСОБА_2.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили протягом десяти днів з дня його проголошення, якщо не буде подана апеляційна скарга. У випадку подачі апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: М.В. Покидюк