154/3029/15
1-кп/154/334/15
05 жовтня 2015 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
потерпілого - ОСОБА_4
адвоката - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Володимир-Волинський кримінальне провадження № 12015030000000315 внесеному до ЄРДР 19.07.2015 року по обвинуваченню:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк, Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, освіта професійно-технічна, не працюючого, не одруженого, не судимого
за ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України,-
встановив:
Обвинувачений ОСОБА_6 , 19 липня 2015 року, близько 03 години 30 хвилин, всупереч вимогам Правил дорожнього руху України, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, керуючи технічно справним автомобілем марки «БМВ-520І» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись із швидкістю понад 60 км./год. зі сторони вул. Луцької в напрямку вул. Устилузької, на перехресті вул. Д. Галицького-Луцька-Ковельська в м. Володимир-Волинський, ближче до осьової лінії розмітки був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, при об'єктивному виявленні руху двох пішоходів, які перетинали проїзну частину з права наліво відносно руху автомобіля, відповідно не зреагував на її зміну, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, виїхав на зустрічну смугу руху, перетнувши подвійну суцільну лінію осьової розмітки, перетин якої заборонено, де допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , яка перетинала проїзну частину.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди, пішохід ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 115 від 07.08.2015 року, отримала тілесні ушкодження у вигляді зламу кісток основи черепа з забоєм головного мозку та забоєм стовбура головного мозку, чисельних зламів ребер з забоєм легень і розвитком серцевої сорочки, в результаті яких наступила смерть потерпілої.
В прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, що настали, стало грубе порушення обвинуваченим вимог Правил дорожнього руху (далі ПДР), а саме:
п. 2.3., що зобов'язує водія бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі, відповідним чином реагувати на її зміну;
п. 11.4., що забороняє водієві на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги;
п. 12.3., що зобов'язує водія, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку він об'єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;
п. 12.4., що зобов'язує водія у населених пунктах керувати транспортним засобом зі швидкістю не більше 60 км. за год.
п. 12.9.б. що забороняє водієві перевищувати максимальну швидкість , зазначену в пунктах 12.4.-12.7.;
п. 34.1.3. що забороняє водієві перетинати подвійну суцільну лінію яка поділяє транспортні дороги протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху.
Допустивши наїзд на зазначеного пішохода, обвинувачений, завідомо знаючи, що потерпіла ОСОБА_7 перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану отриманого в результаті ДТП, в який обвинувачений сам поставив потерпілу, на місці пригоди не зупинився та самовільно покинув місце ДТП.
В судовому засіданні обвинувачений визнав себе винним у вчиненні даних злочинів, дав показання стосовно обставин їх вчинення, у вчиненому щиро розкаявся.
Окрім повного визнання вини обвинуваченим, його винність у вчиненому підтверджується зібраними на досудовому слідстві доказами.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження було визнано не доцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, судом з'ясовано правильне розуміння зазначеними особами змісту цих обставин, встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, і роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд обмежився допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням доказів, які характеризують обвинуваченого як особу.
Своїми необережними діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, обвинувачений скоїв злочин, який кваліфікується за ч. 2 ст. 286 КК України.
Дії обвинуваченого, котрі виразились у завідомо залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, отриманого в результаті дорожньо-транспортної пригоди в яку він сам поставив потерпілу, та маючи змогу надати таку допомогу, кваліфікуються за ч. 1 ст. 135 КК України.
При обранні міри покарання обвинуваченому, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого, а саме, що дані кримінальні правопорушення відносяться до злочину невеликої тяжкості та тяжкого злочину.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого - відсутні.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданих збитків потерпілому.
Враховуючи вищенаведені обставини, та приймаючи до уваги особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, думку потерпілого, який просить суворо не карати, суд вважає, що необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде призначення покарання у межах санкцій статей за якими він притягується до кримінальної відповідальності з звільненням від відбування покарання з випробуванням з застосуванням ст. 75 КК України.
У зв'язку з відсутністю обтяжуючих покарання обставин, враховуючи, що обвинувачений займається діяльністю, пов'язаною з наданням транспортних послуг що є джерелом його доходу, суд не застосовує до обвинуваченого додаткову міру покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Витрати за проведення експертиз в сумі 1427,76 грн., підлягають стягненню з обвинуваченого.
Речові докази по справі: автомобіль марки “БМВ” державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , два реєстраційні номерні знаки НОМЕР_1 - слід повернути власнику, уламки пластмаси чорного та білого кольору, уламки прозорого пластику, корпус віл лівого дзеркала, дзеркало заднього виду - слід знищити.
У зв'язку з тим, що обвинуваченому обирається покарання з застосуванням ст. 75 КК України, суд вважає доцільним змінити йому запобіжний захід із домашнього арешту на особисте зобов'язання.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286 та ч. 1 ст. 135 КК України, призначивши покарання:
за ч. 2 ст. 286 КК України - у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки без позбавлення права керування транспортними засобами.
за ч. 1 ст. 135 КК України - у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_6 визначити у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтись на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.
До вступу вироку в законну силу, змінити ОСОБА_6 міру запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов'язання.
Стягнути з ОСОБА_6 в користь держави 1427,76 грн. за проведення експертиз.
Речові докази по справі: автомобіль марки “БМВ” державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , два реєстраційні номерні знаки НОМЕР_1 - повернути власнику ОСОБА_6 , уламки пластмаси чорного та білого кольору, уламки прозорого пластику, корпус віл лівого дзеркала, дзеркало заднього виду - знищити .
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуюча /-/ підпис
Згідно з оригіналом
Суддя ОСОБА_1