10 вересня 2015 р.Справа № 639/3348/15-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Чалого І.С.
Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.
за участю секретаря судового засідання Городової А.О.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1,
відповідачів - Пилипенко М.М., Мартиненко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_5, Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській Області, Харківського обласного військового комісаріату на постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 28.04.2015р. по справі № 639/3348/15-а
за позовом ОСОБА_5
до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській Області , Харківського обласного військового комісаріату
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
08.04.2015 року позивач, ОСОБА_5, звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного Управління пенсійного фонду України в Харківській області, Харківського обласного військового комісаріату в якому просив:
визнати за ОСОБА_5 право на призначення та отримання пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" в розмірі який обчислений з грошового забезпечення до якого включені грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразова грошова допомога при звільненні;
визнати протиправними дії (бездіяльність) Харківського обласного військового комісаріату щодо не внесення у довідку про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_5 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні;
визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не виконання завдань покладених на нього п.п. 1, 3 п. 4 Положення про Головні Управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі яке затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2 щодо здійснення контролю за призначенням і виплатою пенсії ОСОБА_5 в розмірі який обчислений з грошового забезпечення до якого включені грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразова грошова допомога при звільненні;
визнати дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обчислення розміру та виплати ОСОБА_5 пенсії з грошового забезпечення без урахування грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні які ОСОБА_5 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби протиправними та такими що порушують права ОСОБА_5 як людини які передбачені ст. 1 Протоколу № 1 к Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;
зобов'язати Харківській обласний військовий комісаріат скласти довідку про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_5 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби яка містить грошову допомогу на оздоровлення,матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразову грошову допомогу при звільненні;
зобов'язати Харківській обласний військовий комісаріат подати до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_5 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби яка містить грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразову грошову допомогу при звільненні:
зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області після отримання від Харківського обласного військового комісаріату довідки про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_5 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, призначити та виплачувати ОСОБА_5 пенсію в розмірі якій обчислений з грошового забезпечення до складу якого включені грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразова грошова допомога при звільненні які ОСОБА_5 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби з 06.10.2014 р. до змін в законодавчому регулюванні щодо розміру та строків нарахування пенсій;
зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_5 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 06.10.2014 р.;
стягнути на користь ОСОБА_5 спричинену моральну шкоду в сумі 65772 (шістдесят п'ять тисяч сімсот сімдесят дві) гривень з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України (вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567646) шляхом безпосереднього списання коштів з Єдиного казначейського рахунку;
зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом десяти днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 267 КАС України;
судові витрати покласти на рахунок держави.
Постановою Жовтневого районного суду м.Харкова від 28.04.2015 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано за позивачем право на призначення та отримання пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення до якого включені: грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, та одноразова грошова допомога при звільненні. Визнано протиправними дії (бездіяльність) Харківського обласного військового комісаріату щодо не внесення у довідку про додаткові види грошового забезпечення, які позивач отримував протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення з військової служби, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, та одноразової грошової допомоги при звільненні. Зобов'язано Харківський обласний військовий комісаріат скласти довідку про додаткові види грошового забезпечення, які позивач отримував протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення з військової служби, яка має містити дані щодо розміру сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, та одноразової грошової допомоги при звільненні. Зобов'язано Харківський обласний військовий комісаріат подати до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про додаткові види грошового забезпечення, які позивач отримував протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення з військової служби, яка має містити дані щодо розміру сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, та одноразової грошової допомоги при звільненні. Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області після отримання від Харківського обласного військового комісаріату довідки про додаткові види грошового забезпечення, які позивач отримував протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення з військової служби, призначити та виплачувати позивачу пенсію в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення до складу якого включені грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, та одноразова грошова допомога при звільненні з 08.04.2015 року. Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату позивачу суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 08.04.2015 року. У задоволені іншої частини позову - відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішення суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Жовтневого районного суду м.Харкова від 28.04.2015 року частково: в частині відмови в задоволенні іншої частини позову, змінити в частині визначення дати призначення та виплати пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення з 08.04.2015 року на 06.10.2014 року та прийняти рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне Управління пенсійного фонду України в Харківській Області подало апеляційну скаргу, та заперечення проти апеляційної скарги позивача, в яких посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Жовтневого районного суду м.Харкова від 28.04.2015 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог у в повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Харківський обласний військовий комісаріат подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Жовтневого районного суду м.Харкова від 28.04.2015 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог у в повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Cудом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_5 проходив дійсну військову службу в ЗСУ, та наказом Міністра оборони України від 15.08.2014 року був звільнений з військової служби у запас.
З 13.09.2014 року позивачу призначена пенсія за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
22 вересня 2014 року позивач звернувся із заявою до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про призначення пенсії, та з 13.09.2014 року йому призначено пенсію за вислугу років довічно.
При видачі довідки від 16.09.2014 року про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії Харківський обласний військовий комісаріат не вказав грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, та одноразову грошову допомогу при звільненні, а Головне Управління пенсійного фонду України в Харківській Області не включило до грошового забезпечення, з якого обчислений розмір пенсії позивача зазначені виплати.
У квітні 2015 року під час особистого прийому позивач звернувся до Головного Управління пенсійного фонду України в Харківській Області про врахування при обчисленні розміру його пенсії грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, та одноразову грошову допомогу при звільненні, які позивач отримував під час проходження військової служби, але Головне Управління пенсійного фонду України в Харківській області відмовив позивачу в задоволенні його заяви.
Також, у квітні 2015 року під час особистого прийому позивач звернувся до Харківського обласного військового комісаріату з вимогою включити в довідку про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, та одноразову грошову допомогу при звільненні, в чому йому також було відмовлено.
Не погодившись із вищезазначеними діями відповідачів, позивач для захисту своїх прав звернулася до суду з адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на призначення та отримання пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в розмірі, який має бути обчислений з грошового забезпечення до якого включені грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, та одноразова грошова допомога при звільненні.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону N 2262-XII (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною третьою цієї ж статті Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 постанови N 393 пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом N 2011-XII.
Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Частиною першою статті 9 Закону N 2011-XII установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Постановою N 1294 упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).
Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток N 25 до постанови N 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону N 2011-XII), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.
Законом N 2011-XII також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).
Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою N 1294 та Інструкцією. Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови N 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу XXX Інструкції).
Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови N 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу XXXIII Інструкції).
Одноразова грошова допомога при звільненні передбачена статтею 15 Закону N 2011-XII.
Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону N 2011-XII відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 3 липня 1991 року N 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення", згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Тобто індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.
Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Також, колегія суддів зазначає, що в силу п. 24 Постанови Правління Пенсійного Фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка погоджена з Міністерством оборони і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 року за № 135/13402, Харківський обласний військовий комісаріат є уповноваженим структурним підрозділом Міністерства оборони України та відповідає за проведення перерахунку грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія на умовах і розмірах встановлених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
При виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд апеляційної інстанції враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 10.03.2015 року, прийнятої за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених п. п. 1 і 2 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу.
Як вбачається зі змісту постанови Верховного суду України від 10.03.2015 року у справі № 21-70а15, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Відповідно до ч. 3 ст. 1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб", зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Проаналізувавши зазначене, колегія суддів вважає, що позивач має право на обчислення пенсії із заробітної плати, яку він фактично отримував на день звільнення з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, а тому, доводи апеляційних скарг відповідачів не спростовують правильність висновків, зроблених судом першої інстанції в цій частині.
Вимоги позивача про визнання протиправними дії (бездіяльність) Головного Управління пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиконання завдань покладених на нього п. 1, 3, 4 Положення про Головні управління ПФУ в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління ПФУ 22.12.2014 року №28-2, та щодо обчислення розміру та виплати пенсії позивачу без урахування грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, та одноразової грошової допомоги при звільненні колегія суддів вважає безпідставними, у зв'язку з чим зазначає наступне.
Згідно до абз. 2, 4, 5 п. 2.8 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України яка затверджена наказом Міноборони від 31.12.2014 року № 937 та зареєстрована в Мінюсті 22.01.2015 року за № 73/26518 на обласні військові комісаріати покладаються: - оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення за Законом пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби; - визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до Закону, постанов Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" (зі змінами) та від 13.02.2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393" (зі змінами) і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 року за № 135/13402 (зі змінами). У разі якщо розмір грошового забезпечення на день призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей змінився, обласний військовий комісаріат складає довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою.
У відповідності до п. 7 Постанови Правління Пенсійного Фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка погоджена з Міністерством оборони і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 року за № 135/13402, для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності подаються такі документи: - заява про призначення пенсії; - грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби; - військово-медичні документи про стан здоров'я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарську комісію); - документи про страховий стаж (при призначенні пенсії згідно з п. "б" ст. 12 Закону (2262-12); - довідка МСЕК про визнання особи інвалідом; - копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); - довідка ВАТ "Ощадбанк" або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення ВАТ "Ощадбанк"; - копія паспорта.
Таким чином Харківській обласний військовий комісаріат зобов'язаний подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні. Але Харківській обласний військовий комісаріат при подачі документів для призначення мені пенсії протиправно не вказав у зазначений довідці грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразову грошову допомогу при звільненні.
Призначення пенсії позивача було проведено Головним Управлінням пенсійного фонду України в Харківській області 13.09.2014 року на підставі довідки, наданої Харківським обласним військовим комісаріатом, тому колегія суддів не вбачає в діях відповідача - Головного Управління пенсійного фонду України в Харківській області будь-яких порушень закону під час призначення пенсії позивачу.
Отже, колегія суддів зазначає, що має місце протиправна бездіяльність саме Харківського обласного військового комісаріату.
Щодо стягнення на користь позивача спричинену моральну шкоду в сумі 65772 (шістдесят п'ять тисяч сімсот сімдесят дві) гривень з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом безпосереднього списання коштів з Єдиного казначейського рахунку, колегія суддів повідомляє наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншими порушеннями прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно - правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно - правовий спір.
Статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.
Відповідно до загальних підстав цивільно - правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди, а також матеральної шкоди підлягають : наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З доказів по справі не вбачається, що внаслідок дій Головного Управління пенсійного фонду України в Харківській Області позивачу заподіяно моральної шкоди.
Тому, колегія суддів погоджується в цій частині з висновком суду першої інстанції, і не знаходить підстав для задоволення вимог позивача про стягнення на його користь спричиненої моральної шкоди в сумі 65772 грн. у зв'язку з невиплатою позивачу частини основного розміру пенсії.
Щодо вимог позивача про зобов'язання Головне Управління пенсійного фонду України в Харківській Області подати суду звіт про виконання судового рішення протягом 10 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини першої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Вказаній нормі кореспондують положення абз.7 п.4 ч.1 ст.163, абз.5 п.4 ч.1 ст.207 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної може бути встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень-відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи, колегія суддів дійшла висновку, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в резолютивній його частині має бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі.
Разом з цим, слід зазначити, що вказаною статтею Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи встановлені у справі обставини, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни постанови суду першої інстанції в частині зобов'язання відповідача подати звіт про виконання даного судового рішення.
Стосовно періоду, з якого задоволено позовні вимоги, колегія суддів погоджується в цій частині з висновком суду першої інстанції.
З тексту позову вбачається, що саме у квітні 2015 року позивач звернувся до відповідачів про врахування при обчисленні розміру його пенсії грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, та одноразову грошову допомогу при звільненні. Тому колегія суддів вважає, що з цього періоду позивач дізнався про порушення його прав, будь-яких інших доказів матеріали справи не містять, у зв'язку з чим законних підстав для призначення та виплати пенсії позивачу з 06.10.2014 року немає.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, колегія суддів вважає, що порушені права позивача підлягають захисту з 08.04.2015 року, тобто з моменту подачі даного адміністративного позову, так як саме в квітні 2015 року позивач звернувся до відповідачів.
Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційних скарг, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційні скарги ОСОБА_5, Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській Області, Харківського обласного військового комісаріату залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 28.04.2015р. по справі № 639/3348/15-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Чалий І.С.
Судді Зеленський В.В. П'янова Я.В.
Повний текст ухвали виготовлений 14.09.2015 р.