08 вересня 2015 р.Справа № 820/4755/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.
за участю: секретаря судового засідання - Мороз Є.В.
представника позивача - Першина В.В.
представника відповідача - Ляшенко Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2015р. по справі № 820/4755/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аттіка-2007"
до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області
про визнання недійсною податкової консультації та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аттіка-2007", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив суд: - визнати недійсною податкову консультацію Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, оформлену листом №6890/10/20-33-18-02-29 від 05.05.2015 року, надану на звернення платника податків ТОВ "Аттіка-2007" від 09.04.2015 року; - зобов'язати Західну об'єднано державну податкову інспекцію м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області надати ТОВ "Аттіка-2007" нову податкову консультацію з урахуванням висновків суду.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аттіка-2007" - задоволено.
Визнано недійсною податкову консультацію Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, оформлену листом №6890/10/20-33-18-02-29 від 05.05.2015 року, надану на звернення платника податків ТОВ "Аттіка-2007" від 09.04.2015 року.
Зобов'язано Західну об'єднано державну податкову інспекцію м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області надати ТОВ "Аттіка-2007" нову податкову консультацію з урахуванням висновків суду.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції приписів Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.23014 року, ст. 213 Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.
Протокольною ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2015 року замінено в порядку процесуального правонаступництва згідно ст. 55 КАС України відповідача по справі - Західну об'єднано державну податкову інспекцію м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області на Західну об'єднано державну податкову інспекцію м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що позивач -овариство з обмеженою відповідальністю "Аттіка-2007", 09 квітня 2015 року звернулося до Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області із запитом про надання податкової консультації. З огляду лист про надання податкової консультації, платником податків порушено перед податковим органом наступні питання:
1. Чи повинен акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів відображатись у фіскальному чеку як окрема податкова група?
2. Якщо повинен, то якою нормою діючого законодавства це передбачено?
3. Чи передбачена відповідальність за невідображення у фіскальному чеку саме акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів?
4. Якщо така відповідальність передбачена, то якою саме нормою діючого законодавства?
У відповідь на дані питання Західною ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області було направлено лист про надання податкової консультації № 6890/10/20-33-18-02-29 від 05.05.2015 року, в якому зазначено, що згідно роз'яснення ГУ Міндоходів у Харківській області від 04.03.2015 року № 3564/7/20-40-21-02-25 акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів повинен відображатися в розрахунковому документі (фіскальному чеку) як окрема податкова група.
Вважаючи, що лист відповідача про надання податкової консультації № 6890/10/20-33-18-02-29 від 05.05.2015 року не відповідає положенням закону, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що що податковим органом при наданні податкової консультації не надано відповіді на поставлені питання, не дотримано порядку надання податкових консультації та вимог до них, у зв'язку з чим не вирішено індивідуально поставлені платником податків питання.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з визначенням, що міститься у підпункті 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Статтею 52 Податкового кодексу України передбачено, що за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультації надаються органом державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, або митним органом за місцем митного оформлення товарів, або вищим органом державної податкової служби або вищим митним органом, якому такий орган адміністративно підпорядкований, а також центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи. Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи, проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов'язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню, у тому числі за допомогою Інтернет-ресурсів.
Згідно з п. 53.1 ст. 53 ПКУ не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.
Платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду (п. 53.3 ст. 53 ПКУ).
Отже, Податковим кодексом України врегульовано правовий статус податкової консультації як акту індивідуальної дії, який може бути предметом судового оскарження в порядку адміністративного судочинства.
Відтак, дії платника податку щодо оскарження наданої контролюючим органом податкової консультації є реалізацією його права, наданого чинним законодавством, яке виникає у сфері здійснення правовідносин щодо справляння податків і зборів.
Отримання позивачем індивідуальної податкової консультації, зміст якої відповідає нормам діючого законодавства, є юридичним фактом, що є підставою для звільнення його від відповідальності, якщо він діяв у відповідності до наданих такою консультацією роз'яснень з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства.
Відтак, для правильного вирішення даної справи слід перевірити відповідність викладених у спірній податковій консультації висновків нормам чинного законодавства.
Під час судового розгляду справи встановлено, що позивач як платник податків, профільним видом господарської діяльності якого є роздрібна торгівля підакцизними товарами (алкогольними напоями, тютюновими виробами), у зв'язку з набранням чинності 01.01.2015 року Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи звернувся до контролюючого органу з метою правильного практичного застосування та розуміння п.п.215.3.10 п.215.3 ст.215 Податкового кодексу у новій редакції та вимогами щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199, визначено формат та розрядність даних, що з врахуванням особливостей своєї діяльності та необхідності відображення у фіскальному чеку як окремої групи акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.
Окрім того, позивачем наголошеного в листі про отримання податкової консультації, що ані в Податковому кодексі України, ані в Положенні про форму та зміст розрахункових документів № 614 від 01.12.2000 року, ані в будь-якому іншому нормативному акті не міститься імперативної норми про те, що акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів повинен відображатись у фіскальному чеку як окрема податкова група.
З наданої податкової консультації судом встановлено, що відповідачем у листі від 05.05.2015 року №6890/10/20-33-18-02-29 щодо надання податкової консультації з посиланням на роз'яснення Головного управління ДФС у Харківській області щодо правильності відображення в розрахункових документах реєстраторів розрахункових операцій акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів зазначено, що акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів повинен відображатися у розрахунковому документі (фіскальному чеку) як окрема податкова група. Наголошено на необхідності видачі у відповідності до ст. 3 Закону України „Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахункового документу встановленої форми на повну форму проведеної операції.
Відповідачем надано законодавче визначення розрахункового документу та зазначено про відповідальність за порушення вимог Закону України „Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбаченої п.1 ст. 17 Закону.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що при наданні податкової консультації податковим органом має бути дотримано вимоги встановлені до податкової консультації, така консультація може бути надана виключно в розумінні Податкового кодексу України та виходячи з його положень, з економічного змісту того чи іншого податку або збору, інших законів, що регулюють справляння відповідних зборів/плати. Податкова консультація має містити посилання на конкретну норму або законодавчий акт, якого безпосередньо стосується звернення платника податків.
Натомість, податковим органом надано податкову консультацію з посиланням не на норму діючого законодавства, а на роз'яснення ГУ ДФС у Харківській області.
Відповідачем зазначено, що з врахуванням підпункту 3.5 пункту 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 105/5296, рядок 9 розрахункового документа (назва податку, літерне позначення ставки податку, ставка податку у відсотках, сума податку) може повторюватися відповідно до кількості податкових груп, тобто не менше 6.
Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області з урахуванням зазначеного та з посиланням на роз'яснення територіального контролюючого органу зазначено про необхідність відображення у розрахунковому документів акцизного податку як окремої податкової групи, але без посилання на норми Податкового кодексу України, тобто органом не надано відповіді на порушені позивачем питання, а тільки зазначено загальні дані стосовно положення про форму та зміст фіскального документу.
У відповідності до п.п. 212.3.11 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України платниками податку є особи - суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів. Такі суб'єкти підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу підакцизних зазначених товарів. Реєстрація здійснюється не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється реалізація таких товарів.
З метою забезпечення правильності відображення у розрахункових документах реєстраторів розрахункових операцій акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів слід враховувати наступне.
Розрахунковий документ складається відповідно до вимог: підпункту 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України; пункту 2 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"; вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року №199; порядку обчислення і накопичення реєстраторами розрахункових операцій сум податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1224; положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року №614.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом при наданні податкової консультації не надано відповіді на поставлені питання, не дотримано порядку надання податкових консультації та вимог до них, у зв'язку з чим не вирішено індивідуально поставлені платником податків питання.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що індивідуальна податкова консультація, надана відповідачем, є протиправною та підлягає скасуванню.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на те, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області - залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2015 р. по справі № 820/4755/15 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.
Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С.
Повний текст ухвали виготовлений 14.09.2015 р.