07 вересня 2015 р. Справа № 820/5531/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Перцової Т.С.
Суддів: Жигилія С.П. , Бондара В.О.
за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.,
представників сторін: позивача - Салюк Л.В., відповідача - Шульги В.Т., Баклушиної В.Б., Коломійця О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут лазерних технологій" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2015р. по справі № 820/5531/15
за позовом Приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут лазерних технологій"
до Головного Управління Державної фіскальної служби у Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,-
Позивач, Приватне акціонерне товариство "НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ЛАЗЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" (далі по тексту - ПАТ «НДІ Лазерних технологій»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі по тексту - ГУ ДФС у Харківській області, відповідач), в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення №0000092209 від 20.05.2015 р. по зобов'язанню зі сплати державного мита на суму 145356,69 грн., №0000082209 від 20.05.2015 р. по податковому зобов'язанню по податку на додану вартість із ввезених на територію за України товарів на суму 29071, 24 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2015 року по справі № 820/5531/15 в задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ЛАЗЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено в повному обсязі.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ЛАЗЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" (код ЄДРПОУ 24478427) суму судового збору в розмірі 3139.65 грн. (три тисячі сто тридцять дев'ять гривень 65 копійок) на користь Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова Харківській області, код: 37999628, МФО банку: 851011, назва банку: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок 31217206784011, призначення платежу: Судовий збір).
Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2015 року по справі № 820/5531/15 скасувати, прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджує про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відсутності підстав для класифікації спірного товару «ракельні ножі в рулонах…» за іншим кодом УКТ ЗЕД, ніж це було здійснено позивачем по справі, оскільки станом на час проведення перевірки були чинними рішення відділу номенклатури та класифікації товарів Східної регіональної митниці від 20.02.2004 року № КТ-800-137-04 та від 25.06.2004 року № КТ-800-710-04, якими для цих товарів було визначено код 8443. При цьому, нового рішення про класифікацію цих товарів відповідачем не приймалось, однак, було донараховано позивачеві грошові зобов'язання з ПДВ та ввізного мита. Вказує, що відповідачем ані в ході перевірки, ані під час судового розгляду справи не було надано жодного доказу подання ПрАТ «НДІ лазерних технологій» недостовірних документів, іншої недостовірної інформації чи фактів ненадання всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття рішення про класифікацію товару, а відтак, застосування до позивача штрафних санкцій є безпідставним. Вказує, що у 2013 та 2014 роках органом доходів і зборів проводились планові виїзні перевірки ПрАТ «НДІ лазерних технологій» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 30.09.2012 року та за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 р., тобто, спірні вантажні митні декларації вже були предметом перевірок, під час яких не було виявлено порушень митного законодавства з боку позивача, а відтак, відповідач не мав права нараховувати позивачеві державне ввізне мито в розмірі 3% та донарахування ПДВ у розмірі 20%. Вважає, що лист ДФС України від 12.01.2015 року щодо класифікації товарів, заявлених до митного оформлення як «запчастини до друкарського обладнання: сталеві ракельні полотна для видалення залишкової фарби з друкарських валів друкарських машин флексографічного та глибокого друку» є лише інформацією для внутрішнього користування між підрозділами ДФС, не може вважатися рішенням про класифікацію товарів та не є достатньою підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2015 року по справі № 820/5531/15 скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову.
Представники відповідача в надісланих до суду письмових запереченнях та в судовому засіданні просили суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Вважають, що позивачем у митних деклараціях, поданих в період з 01.04.2012 року по 31.03.2015 року, безпідставно класифіковано товар «частини машин флексографічного друку : ракельні ножі у вигляді сталевої стрічки зі скошеним краєм, призначені для рівномірного нанесення фарби у машинах флексографічного друку, в рулонах…» за кодом 8443 91 91 90, що оподатковується за ставкою ввізного мита 2%, в той час як ввезений товар не є запчастиною обладнання у розумінні Пояснень до ХVІ розділу УКТЗЕД, а тому відповідачем під час перевірки правомірно зроблено висновок про необхідність класифікації даного товару за кодом 7326 90 98 90, який оподатковується за ставкою 5%. Вказують, що така позиція ГУ ДФС у Харківській області підтверджується аналізом ЄАІС ЦБД, згідно з яким іншими митницями України здійснювалось митне оформлення аналогічного товару в товарній позиції 7326 за УКТЗЕД, а також листом ДФС України від 12.01.2015 року. З посиланням на ч.4 ст.266 Митного кодексу України зазначили, що з моменту прийняття митної декларації до митного оформлення декларант, в даному випадку позивач, несе юридичну відповідальність зазначених у ній відомостей щодо коду товару згідно з УКТ ЗЕД та розміру належних до сплати податків, а той факт, що під час митного оформлення не було виявлено порушень законодавства, не може бути підставою для звільнення від сплати податків, якщо такі порушення були виявлені в подальшому. Вважають, що оскільки попередні перевірки позивача проводились ДПІ у Київському районі м. Харкова з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, а не законодавства з питань державної митної справи, а відтак, доводи позивача про заборону здійснювати перевірку за один і той же період з одних і тих же питань є безпідставними та необґрунтованими. Стверджують, що класифікаційне рішення ідентифікується лише з конкретною партією товару, яка проходила митне оформлення за конкретною митною декларацією, носить індивідуальний характер, а відтак, документи, на які посилається позивач, не мають жодного відношення до митних декларацій, стосовно яких проводилась перевірка. З огляду на викладене, наполягають на правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконання наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 27.03.2015 року № 40 "Про проведення перевірки ПРАТ "НДІ ЛАЗЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" у період з 01.04.2015 року по 07.04.2015 року відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка позивача на предмет дотримання законодавства України з питань державної митної справи при правильності класифікації згідно з УКТЗЕД товарів "Частини машин флексографічного друку: ракельні ножі у вигляді сталевої стрічки зі скошеним краєм призначені для рівномірного нанесення фарби у машинах флексографічного друку, в рулонах…", щодо яких проведено митне оформлення за митними деклараціями за період з 01.04.2012 року по 31.03.2015 року, за результатами якої складено акт від 22.04.2015 року № 3/2015/20-40/24478427 (т.1, а.с.16-35).
У вказаному акті перевірки містяться висновки про порушення ПРАТ "НДІ ЛАЗЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" вимог:
- Закону України від 05.04.2001 № 2371-ІІІ "Про митний тариф України" (зі змінами та доповненнями), Закону України від 19.09.2013 року "Про митний тариф України" та частини 1, пункту 5 частини 8 статті 257 Митного кодексу України, щодо невірної класифікації товарів та заниження ставки мита (замість ставки мита - 5 % застосовано - 2 %), у зв'язку з чим було занижено зобов'язання з ввізного мита на загальну суму 116285,35 грн.;
- пункту 187.8 статті 187 та пункту 190.1. статті 190 Податкового кодексу України щодо заниження бази оподаткування податком на додану вартість (митної вартості імпортованих товарів) на суму мита чим було занижено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 23257,07 грн.
Як зазначено в акті, в результаті вищевказаних порушень та відповідно до пункту 187.8. статті 187, пункту 190.1. статті 190 Податкового кодексу України, статті 278 пункту 1 частинні статті 279 Митного кодексу України ПРАТ "НДІ ЛАЗЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" було занижено податкові зобов'язання на суму 139542,42 грн.
Позивач скористався можливістю досудового порядку вирішення спору та подавав заперечення на акт від 22.04.2015 року №3/2015/20-40/24478427 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області.
Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області розглянуто заперечення платника податку та залишено без змін вищевказаний акт.
На підставі висновків акту перевірки від 22.04.2015 року №3/2015/20-40/24478427 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.05.2015 року №0000082209 з платежу "Податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів" на суму 29071,34 грн. (основний платіж 23257,07 грн. та штрафні санкції 5814,27 грн.), від 20.05.2015 року №0000092209 з платежу "Мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності" на суму 145356,69 грн. (основний платіж 116285,35 грн. та штрафні санкції 29071,34 грн.) (т.1, а.с.56, 57).
Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем за результатами перевірки правомірно зроблено висновок щодо невірної класифікації товару "Частини машин флексографічного друку: ракельні ножі у вигляді сталевої стрічки зі скошеним краєм призначені для рівномірного нанесення фарби у машинах флексографічного друку, в рулонах…" за кодом 8443919190 відповідно до УКТЗЕД (ставка ввізного мита 2%), та визначено, що даний товар повинен класифікуватись за кодом 7326 90 98 90 згідно УКТЗЕД (ставка ввізного мита 5%), що потягло за собою донарахування грошових зобов'язань за платежами : "Податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів" на суму 29071,34 грн. та "Мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності" на суму 145356,69 грн. При цьому, за висновком суду першої інстанції, позивачем до матеріалів справи не надано документів, які б спростовували висновки контролюючого органу, що зазначені в акті перевірки про встановлені порушення податкового законодавства.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
В ході перевірки ГУ ДФС у Харківській області було встановлено, що ПРАТ "НДІ ЛАЗЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" за митними деклараціями (далі - МД) №807170001/2012/605752 від 21.06.2012 р., МД № 807170001/2012/605757 від 21.06.2012 р., МД №807170001/2012/606626 від 14.08.2012 р., МД № 807170001/2012/607509 від 12.10.2012 р., МД №807170001/2012/608035 від 14.11.2012 р., МД №807170001/2012/608382 від 04.12.2012 р., МД № 807170001/2013/000965 від 07.03.2013 р., МД № 807170001/2013/001899 від 07.05.2013 р., МД №807170001/2013/002847 від 04.07.2013 р., МД №807170001/2013/003090 від 17.07.2013 р., МД № 807170001/2013/003874 від 03.09.2013 р., МД № 807170001/2013/004199 від 24.09.2013 р., МД №807170001/2013/004763 від 29.10.2013 р., МД №807170001/2013/005726 від 24.12.2013 р., МД №807170001/2014/000016 від 09.01.2014 р., МД № 807170001/2014/001169 від 01.04.2014 р., МД № 807170001/2014/001809 від 21.05.2014 р., МД №807170001/2014/002427 від 03.07.2014 р., МД № 807170001/2014/003022 від 08.08.2014 р., МД № 807170001/2014/003586 від 18.09.2014 р., МД №807170001/2014/004280 від 31.10.2014 р., МД №807170001/2014/004867 від 09.12.2014 р., МД №807170001/2014/005186 від 29.12.2014 р. здійснив митне оформлення товару "Частини машин флексографічного друку: ракельні ножі у вигляді сталевої стрічки зі скошеним краєм призначені для рівномірного нанесення фарби у машинах флексографічного друку, в рулонах…" у товарній підкатегорії 8443 91 91 90 (ставка ввізного мита - 2 %) згідно з УКТ ЗЕД.
Пунктом 49 ч.1 ст.4 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495- VІ встановлено, що пропуск товарів через митний кордон України - надання органом доходів і зборів відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення;
У п. 21 ч.1 ст.4 чинного МК України від 13.03.2012 року № 4495-VІ міститься визначення терміну «митні процедури», згідно з яким митна процедура - зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України сукупність митних формальностей та порядок їх виконання.
У відповідності до чинного ст.69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
Таким чином, класифікація товарів, тобто віднесення товарів до певних класифікаційних групувань, визначених УКТ ЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.
Як встановлено частиною 1 статті 255 МК України митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред'явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.
Відповідно до ч.5 ст.255 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.43 МК України).
Колегія суддів відмічає, що відповідно до ч.5 ст.54 МК України органи доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів наділені правом, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Разом з тим, як свідчать наявні в матеріалах справи копії спірних вантажних митних декларацій, при здійсненні митного оформлення товарів за вищевказаними митними деклараціями позивачем було додано всі необхідні документи до митного оформлення, у працівників митних органів не виникло сумнівів у правильності визначення позивачем коду товару, зазначеного у ВМД, недостовірності поданих позивачем документів або визначенні митної вартості товару. Митними органами не було запитано у позивача жодних додаткових документів, рішення про коригування митної вартості ввезеного позивачем товару не приймались.
При митному оформленні товарів відповідачем було перевірено правильність та достовірність заповнених ВМД, у тому числі і правильності коду товару, будь-яких порушень митних правил не встановлено, а відтак, при митному оформленні товару митний орган засвідчив відповідність відомостей, зазначених позивачем у вантажних митних деклараціях, та відсутність неправомірних дій позивача, спрямованих на заниження ставки ввізного мита та суми податку на додану вартість.
Згідно з ч.6 ст.69 МК України штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.
У відповідності до п.54.5 ст.54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Таким чином, якщо митні органи, приймаючи ВМД, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових повідомлень-рішень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару, зокрема, з посиланням на результати невиїзної документальної перевірки.
Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з постановою Верхового Суду України, викладеною у постанові від 18.11.2014 року по справі № 21а509/14.
Відповідно до ч.1 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси (ч.1 ст.6 КАС України).
З огляду на викладене, враховуючи, що митним органом при здійсненні митного оформлення не було виявлено жодних помилок у класифікації товару або визначенні митної вартості і нарахуванні митних платежів з боку позивача по справі, подання ним недостовірних документів або повідомлення неправдивих відомостей, що суттєво вплинули на рішення митних органів про пропуск ввезеного позивачем товару через митну територію України та завершення митного оформлення, у відповідача відсутні підстави для донарахування позивачеві грошових зобов'язань з ПДВ та ввізного мита, а також застосування до ПАТ «НДІ лазерних технологій» штрафних (фінансових) санкцій.
Щодо права органів доходів і зборів здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення (пп.3 ч.3 ст.345 МК України) колегія суддів зазначає, що реалізація цього права повинна здійснюватися у спосіб та на підставах, встановлених чинним МК України.
Так, предметом документальних невиїзних перевірок (що мало місце у спірних відносинах) є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств (ч.1 ст.351 МК України).
Відповідно до ч.2 ст.351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: 1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; 2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.
Враховуючи викладене, здійснення митного контролю завершення митного оформлення товарів шляхом проведення позапланової перевірки з питань державної митної справи після може проводитись виключно з підстав, встановлених статтею 351 МК України, і лише за умови обґрунтованої підозри про допущення порушень митного законодавства України під час пропуску товарів через митний кордон України.
Колегією суддів встановлено, що фактично підставою для проведення документальної позапланової перевірки ПАТ «НДІ лазерних технологій» слугувало отримане на запит органу фіскальної служби рішення Державної фіскальної служби України «Про класифікацію товарів» від 12.01.2015 року № 323/7/99-99-25-04-03-17, в якому зазначено, що у разі, якщо товари «сталеві ракельні полотна для видалення залишкової фарби з друкарських валів флексографічного та глибокого друку» ідентифікуються як конструктивні частини певних друкарських машин, вони класифікуються в межах товарної позиції 8443, у випадку, якщо зазначені товари є витратним (змінним) матеріалами, без конструктивних елементів кріплення, або якщо вони потребують перед використанням додаткової обробки (наприклад, обрізання за розміром, свердління отворів для кріплення), вони розглядаються відповідно до матеріалу виготовлення в межах товарної позиції 7326 (т.2, а.с.239).
Водночас, статтею 255 чинного Митного кодексу України не передбачено в якості підстави для проведення документальної позапланової перевірки такої обставини, як прийняття центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, рішення про визначення коду товарів, які вже пройшли розмитнення до прийняття цього рішення.
Посилаючись на виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій позивача за 2012-2014 роки відповідач не навів інформації, що стосується товарів позивача, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів або з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.
Отже, у відповідача були відсутні підстави для проведення спірної перевірки та як наслідок винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, відповідач як суб'єкт владних повноважень правомірності своїх податкових повідомлень-рішень від 20.05.2015 року №0000082209 та №0000092209 про донарахування позивачеві податку на додану вартість та ввізного мита, а також застосування штрафних (фінансових) санкцій належним чином не довів.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень від 20.05.2015 року №0000082209 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання з ПДВ на суму 29071,34 грн. (у т.ч. за основним платежем - 23257,07 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5814,27 грн.), та №0000092209 про донарахування позивачеві ввізного мита на суму 145356,69 грн., у т.ч. за основним платежем - 116285,35 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 29071,34 грн.) діяв необґрунтовано, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, без дотриманням вимог ч.3 ст.2 КАС України, а отже, наявні підстави для скасування даних податкових повідомлень-рішень.
У відповідності до п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.202 КАС України неповне з'ясування обставин у справі, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Згідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2015 р. по справі № 820/5531/15 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.
Згідно ч.ч. 1, 3, 6 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Матеріалами справи підтверджено, що ПАТ «НДІ лазерних технологій» згідно з квитанцією № 15 від 29.05.2015 року сплачено судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 348 грн. 86 коп., згідно з платіжним дорученням № 903 від 22.07.2015 року сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1744 грн. 28 коп.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог, відповідно до ст. 94 КАС України слід стягнути на користь позивача з Державного бюджету судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у зазначених розмірах.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут лазерних технологій" задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2015р. по справі № 820/5531/15 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов Приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут лазерних технологій" до Головного Управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 0000092209 від 20.05.2015 р. та № 0000082209 від 20.05.2015 р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут лазерних технологій" (код ЄДРПОУ 24478427, адреса: м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1, 61070) судовий збір за подачу адміністративного позову в розмірі 348 (триста сорок вісім) грн. 86 коп. та за подачу апеляційної скарги в розмірі 1744 (одна тисяча сімсот сорок чотири) грн. 28 коп.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.
Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Бондар В.О.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 11.09.2015 р.