08 вересня 2015 р.Справа № 816/1565/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Подобайло З.Г.
Суддів: Григорова А.М. , Тацій Л.В.
за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.06.2015р. по справі № 816/1565/15
за позовом Миргородської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу,
14 травня 2015 року Миргородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу на загальну суму 47480,07 грн.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014р. адміністративний позов Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) податковий борг:
- по штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО в розмірі 41837 (сорок одна тисяча вісімсот тридцять сім) гривень 50 (п'ятдесят) копійок на р/р 31115106700013, код бюджетної класифікації 21080900, одержувач УДКСУ у Великобагачанському районі Полтавської області/21080900, код одержувача 36744050, в установі банку ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019;
- по адміністративних штрафах та інших санкціях (надходження коштів, контроль за справлянням яких закріплений за ГУ Міндоходів - районів) в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок на р/р 31115106700013, код бюджетної класифікації 21081103, одержувач УДКСУ у Великобагачанському районі Полтавської області/21081103, код одержувача 36744050, в установі банку ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019;
- з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 642 (шістсот сорок дві) гривні 57 (п'ятдесят сім) копійок на р/р 33112341700017, код бюджетної класифікації 11010500, одержувач УДКСУ у Великобагачанському районі Полтавської області/11010500, код одержувача 36744050, в установі банку ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019.
ФОП ОСОБА_1, не погоджується з вказаною постановою суду, в апеляційній скарзі вказує, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки суд в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 128 КАС України не відклав розгляд справи у зв'язку з неявкою відповідача у судове засідання, а прийняв рішення по суті позовних вимог , тому просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.06.2015року, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга розглядається відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того , що за ФОП ОСОБА_1 лічиться податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 642,57 грн., по штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування, норми регулювання обігу готівки та застосування РРО у розмірі 41837,50 грн., по адміністративних штрафах та інших санкціях у розмірі 5000,00 грн., який на час розгляду справи не сплачений, доказів самостійної сплати зазначеної заборгованості відповідачем до суду не надано, тому сума боргу підлягає погашенню шляхом стягнення коштів за рішенням суду.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Згідно п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання, самостійно узгоджена платником податків або узгоджена в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк набуває статусу податкового боргу.
Згідно з п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно п. 41.5. ст. 41 Податкового Кодексу України податкові органи визначені органами стягнення, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах встановлених повноважень.
Відповідно до п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно п.56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно з пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 177.1 статті 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 177.5 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи. Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).
Згідно з пунктом 177.11 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Підпунктом 177.5.3 пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України встановлено, що остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати. Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що 11.01.2014р. відповідачем подано до Миргородської ОДПІ податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік (а.с. 12-13).
У додатку 5 розділу ІІІ декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік (а.с. 11) визначено розмір квартальних авансових платежів з податку, що підлягають сплаті до бюджету у наступному за звітним році, в сумі 233,63 грн.
Станом на момент подання позову за даною податковою декларацією рахується борг у загальному розмірі 642,57 грн., який частково погашено за рахунок наявної переплати в розмірі 58,32 грн. (175,31+233,63 +233,63), що підтверджується витягом з інтегрованої картки відповідача (а.с.43).
19.06.2014р. посадовими особами Головного управління Міндоходів у Полтавській області проведено фактичну перевірку з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами в кафетерії "Водограй", що розташований за адресою: с.Бакалія, Великобагачанського району Полтавської області та належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, за результатами якої складено акт № 16-127-21-3034909764 від 19.06.2014, на підставі якого Миргородською ОДПІ винесено, зокрема, податкові повідомлення-рішення:
- № 0000762202, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) згідно з абз. 13 ч. 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" в сумі 5000 грн. (а.с. 14);
- № 0000752202, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) згідно статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" в сумі 41837,50 грн. (а.с.15).
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2014, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Миргородської ОДПІ в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000762202, № 0000752202 від 01.07.2014 (а.с.47-51).
Тобто, зазначені податкові повідомлення-рішення Миргородської ОДПІ визнано правомірними.
Колегія суддів зазначає, що згідно ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, штрафні санкції на загальну суму 46837,5 грн. є узгодженими з дати набрання законної сили постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2014, яка набрала законної сили 10.02.2015.
В добровільному порядку штрафні санкції у розмірі 5000,00 грн. та 41837,50 грн. відповідачем не сплачені, що підтверджується витягами з інтегрованих карток (а.с.44-45).
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що 07.08.2014 Миргородською ОДПІ винесено податкову вимогу № 17774-16 (а.с.18), яку відповідач отримав 19.08.2014р., про що свідчить копія зворотнього поштового повідомлення (а.с.18 на звороті).
Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу в матеріалах справи відсутні.
Натомість, наявні у матеріалах справи витяги з інтегрованих карток відповідача з податку на доходи фізичних осіб, адміністративних штрафів та інших санкцій свідчать про наявність у відповідача податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 642,57 грн., по штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування, норми регулювання обігу готівки та застосування РРО у розмірі 41837,50 грн., по адміністративних штрафах та інших санкціях у розмірі 5000,00 грн.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність правових підстав для стягнення вказаної суми податкового боргу з відповідача.
Апеляційна скарга не містить доводів щодо не згоди з наявністю податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 642,57 грн., по штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування, норми регулювання обігу готівки та застосування РРО у розмірі 41837,50 грн., по адміністративних штрафах та інших санкціях у розмірі 5000,00 грн.
Доводи апеляційної скарги з посиланнями на порушення судом першої інстанції приписів ст. 128 КАС України не впливають на вирішення справи по суті та не є підставою для скасування судового рішення в суді апеляційної інстанції.
Інших доводів апеляційна скарга не містить.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.06.2015р. по справі № 816/1565/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.
Судді(підпис) (підпис) Григоров А.М. Тацій Л.В.
Повний текст ухвали виготовлений 14.09.2015 р.