08 вересня 2015 р.Справа № 591/4570/15-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.
за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 27.07.2015р. по справі № 591/4570/15-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах
про визнання протиправним та скасування розпорядження про перерахунок пенсії, зобов'язання здійснити обчислення та виплату пенсії,
Позивач - ОСОБА_1, звернулась до Зарічного районного суду м. Суми з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах, в якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача № 198643 від 21.05.2015 року про перерахунок пенсії у частині визначення загального відсотку розрахунку пенсії від заробітку (заробітної плати) у розмірі 70 відсотків;
- зобов'язати відповідача здійснити обчислення загального відсотку розрахунку пенсії від заробітку (заробітної плати) та виплату пенсії у розмірі 87 відсотків.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 27.07.2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано розпорядження Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах № 198643 від 21.05.2015 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1 у частині визначення загального відсотку розрахунку пенсії від заробітку (заробітної плати) у розмірі 70 відсотків.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах здійснити обчислення загального відсотку розрахунку пенсії від заробітку (заробітної плати) та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 87 відсотків з 01 червня 2015 року.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Зарічного районного суду м. Суми від 27.07.2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст. 37 Закону України «Про державну службу», п. 24 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України». Вказує, що при вирішенні постанови Зарічного районного суду м. Суми від 25.06.2014 р. та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2015 р. у справі № 591/38006/14-а судом не було вирішено питання про зобов'язання управління здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу» пенсії державного службовця ОСОБА_1 у розмірі 87 %.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що з 02.09.2009 року ОСОБА_1 була призначена пенсія державного службовця в розмірі 87 відсотків (а.с.10).
08.06.2015 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на виконання судового рішення у справі № 591/3806/14-а (а.с.5.)
Однак листом від 22.06.2015 року за № 263/Г позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки в рішенні суду не було обумовлено проведення перерахунку «раніше призначеної пенсії» а також відсотки (87%) від суми місячного чинного заробітку не зазначено. Отже, після набрання чинності Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в України» від 27.03.2014 року № 11-66-VII та внесення змін до статті 37 закону України «Про державну службу» пенсія з 01.05.2014 року обчислена виходячи з розміру 70 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу (а.с.6).
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що внесені Законом № 1166-VІІ зміни до ст. 37 Закону України «Про державну службу» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії державним службовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність розпорядження відповідача № 198643 від 21.05.2015 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1 у частині визначення загального відсотку розрахунку пенсії від заробітку (заробітної плати) у розмірі 70 відсотків.
Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Колегія суддів зазначає, що фактично вимоги адміністративного позову зведено до того, що при винесенні розпорядження № 198643 від 21.05.2015 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1, прийнятого на виконання постанови Зарічного районного суду м. Суми від 25.06.2014 року по справі № 591/3806/14-а, пенсійним органом безпідставно зменшено позивачу розмір пенсії з 87 відсотків до 70 відсотків на підставі Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в України» від 27.03.2014 року № 11-66-VII та внесення змін до статті 37 закону України «Про державну службу».
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 звернулась до Зарічного районного суду м. Суми з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах, в якому просила суд:
- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про відмову здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії державного службовця ОСОБА_1 з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації, що вказані у довідці Сумського обласного центру зайнятості від 22.05.2014 р. № 06-10/798 про складові заробітної плати;
- зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м. Сумах починаючи з 01 червня 2014 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця, призначеної на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу» (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації, що вказані у довідці Сумського обласного центру зайнятості від 22.05.2014 р. № 06-10/798 про складові заробітної плати у розмірі 87%.
Отже, правовідносини з приводу здійснення позивачу перерахунку пенсії державного службовця, призначеної на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу» з урахуванням інших виплат, що вказані у довідці Сумського обласного центру зайнятості від 22.05.2014 р. № 06-10/798 про складові заробітної плати у розмірі 87%, були предметом розгляду судом в межах справи № 591/3806/14-а.
За результатами розгляду даної справи постановою Зарічного районного суду м. Суми від 25.06.2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах щодо не включення в заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_1 державного службовця матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги та індексації для вирішення соціально-побутових питань за період з 01 квітня 2007 року по 31 березня 2009 року, отримані перед зверненням за призначенням пенсії.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах починаючи з 01 червня 2014 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації за період 01 квітня 2007 року по 31 березня 2009 року, отримані перед зверненням за призначенням пенсії, та з яких сплачено страхові внески з урахуванням фактично отриманих сум.
На зазначену постанову Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сумах подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2015 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах залишено без задоволення, а постанову Зарічного районного суду м. Суми від 25.06.2014 року - без змін.
Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 254 КАС України, у разі апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Положеннями ст. 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін. Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. За приписами ст. 257 КАС України примусове виконання судових рішень адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
На виконання постанови Зарічного районного суду м. Суми від 25.06.2014 року по справі № 591/3806/14-а управлінням Пенсійного фонду України в м. Сумах було прийнято розпорядження № 198643 від 21.05.2015 року та здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1, однак, вважаючи таке розпорядження протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 КАС України адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.
Натомість, звертаючись до суду з даним адміністративним позовом, позивачем фактично порушено питання, щодо здійснення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 591/3806/14-а, порядок якого встановлений в ст. 267 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що ст. 267 КАС України встановлює повноваження адміністративного суду щодо здійснення контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах з метою забезпечення їх повного, правильного і своєчасного виконання. Вказана стаття передбачає дві процесуальні форми контролю адміністративного суду за виконанням судових рішень в адміністративних справах, це судовий контроль за ініціативою суду, що ухвалив відповідне судове рішення та судовий контроль за ініціативою осіб, які беруть участь у справі, чи інших заінтересованих осіб. У силу принципу офіційності суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, на якого покладено певні обов'язки, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Це може бути зроблено у тому ж самому судовому рішенні (у резолютивній частині) або в письмовій ухвалі.
За приписами ч. 9. ст. 267 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
Таку заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду.
Колегія суддів вважає за доцільне відмітити, що КАС України передбачає загальні і спеціальні способи судового контролю. Загальні способи контролю мають усі суди, незалежно від спеціалізації, і вони полягають у розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність державних виконавців. Загальний судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому ст. 181 КАС. Спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачені ст. 267 КАС, зокрема до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення; накладання штрафу за невиконання судового рішення; визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені суб'єктом владних повноважень -відповідачем на виконання такої постанови суду або на порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
Також колегія суддів зазначає, що особа, яка бере участь у справі, може звернутися до суду із заявою про вирішення питання щодо судового контролю за виконанням судового рішення в будь-який час після проголошення постанови. Така заява (клопотання) передається судді, який розглядав справу і розглядається в межах того самого провадження. Нова адміністративна справа не оформлюється.
Тобто, якщо позивач вважав, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вказаного рішення Зарічного районного суду м. Суми від 25.06.2014 року, порушено її права, свободи чи інтереси, то ОСОБА_1 повинна була звернутись до суду в порядку статті 267 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача в рамках справи, де її права були поновленні, а не пред'являти новий адміністративний позов.
Враховуючи наведене, позивачем обрано невірний спосіб захисту порушених (на його думку) прав, свобод та інтересів, оскільки у випадку незгоди з діями та/або рішеннями суб'єктів владних повноважень при виконанні рішення суду, що набрало законної сили, чинне законодавство наділяє особу правом звернення до суду у порядку визначеному статтями 181, 267 КАС України та Законом України "Про виконавче провадження".
Таким чином, розглянувши за правилами позовного провадження вимоги про скасування розпорядження Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії починаючи з 01.06.2015 року, судом першої інстанції було порушено належний процесуальний порядок вирішення цього питання, що призвело до неправильного його вирішення.
Вказана вимога не містить в собі ознак публічно-правового спору та повинна розглядатись судом в порядку та за правилами ст. 267 КАС України.
З приводу доводів апеляційної скарги відповідача про те, що у резолютивній частині рішення не було вирішено питання про зобов'язання управління здійснити перерахунок раніше призначеної на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу» пенсії державного службовця ОСОБА_1 у розмірі 87 %, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадку, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
Отже, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок розгляду якого залишилися невирішеними певні позовні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що провадження в даній справі слід закрити.
Відповідно до вимог ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм, та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.
Колегія суддів зазначає, що постанова Зарічного районного суду від 27.07.2015 року не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки прийнята з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Таким чином, встановивши фактичні обставини справи та проаналізувавши правові норми, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що постанова Зарічного районного суду від 27.07.2015 року підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Роз'яснити ОСОБА_1, що вимоги заявлені в позовній заяві, підлягають вирішенню в порядку встановленому статтею 267 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись п. 1 ст. 157, ст.ст. 160, 167, 195, 197, п. 4 ст. 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах - задовольнити частково.
Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 27.07.2015р. по справі № 591/4570/15-а - скасувати.
Провадження у справі № 591/4570/15-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про визнання протиправним та скасування розпорядження про перерахунок пенсії, зобов'язання здійснити обчислення та виплату пенсії - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.
Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С.
Повний текст ухвали виготовлений 14.09.2015 р.