09 вересня 2015 р. Справа № 527/1164/15-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Яковенка М.М.
Суддів: Лях О.П. , Старосуда М.І.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги інспектора Кобеляцької роти Дорожньої патрульної служби для обслуговування автомобільних доріг державного значення підпорядкованої ГУМВС України в Полтавській області взводу № 2 прапорщика міліції Вернигори Володимира Івановича, Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Полтавській області на постанову Глобинського районного суду Полтавської області від 04 червня 2015 року по справі № 527/1164/15-а за позовом ОСОБА_2 до інспектора Кобеляцької роти Дорожньої патрульної служби для обслуговування автомобільних доріг державного значення підпорядкованої ГУМВС України в Полтавській області взводу № 2 прапорщика міліції Вернигори Володимира Івановича про скасування постанови серія ПС2 № 329047 від 07.05.2015 року по справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач, ОСОБА_2 звернувся до Глобинського районного суду Полтавської області з позовом, в якому просив суд визнати незаконною та скасувати постанову Серії ПС 2 № 329047 від 07 травня 2015 року винесену інспектором Кобеляцької роти Дорожньої патрульної служби для обслуговування автомобільних доріг державного значення підпорядкованої ГУМВС України в Полтавській області взводу № 2 прапорщика міліції Вернигорою Володимиром Івановичем про накладення штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп.
Постановою Глобинського районного суду Полтавської області від 04 червня 2015 року задоволено позов.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ПС 2 № 329047 від 07 травня 2015 року, винесену інспектором ДПС взводу №2 роти Дорожньої патрульної служби для обслуговування автомобільних доріг державного значення підпорядкованої ГУМВС України в Полтавській області взводу прапорщиком міліції Вернигорою Володимиром Івановичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 по ст.122 ч.1 КпАП України та накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп. - скасовано.
Відповідач, інспектор Кобеляцької роти ДПС для обслуговування автомобільних доріг державного значення підпорядкованої ГУМВС України в Полтавській області взводу № 2 прапорщик міліції Вернигори В.І., не погодившись з рішенням суду першої інстанції посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Глобинського районного суду Полтавської області від 04 червня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач посилається на те, що постанова серії ПС2 № 329047 від 07.05.2015 року є законною та обґрунтованою, винесена у відповідності до вимог КУпАП.
Управління ДАЇ УМВС України в Полтавській області не погодившись із судовим рішенням суду першої інстанції подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу посилається на те, що інспектор Кобеляцької роти Дорожньої патрульної служби для обслуговування автомобільних доріг державного значення підпорядкованої ГУМВС України в Полтавській області взводу № 2 прапорщика міліції Вернигори Володимира Івановича при складанні протоколу та при винесенні постанови про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 діяв в межах та на підставі законів та відповідно до Конституції України.
Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, з огляду на положення п.2 ч.1 ст.197 КАС України. Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, про причини неявки не повідомили. Колегія суддів вважає, що неявка сторін в судове засідання, явка яких обов'язковою не визнавалась, не є перешкодою для правильного вирішення справи.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційні скарги задовольнити з наступних підстав.
Як було встановлено судом першої та апеляційної інстанції, що відносно позивача ОСОБА_2 інспектором Кобеляцької РДПІ для обслуговування доріг державного значення підпорядкованої ГУМВС України в Полтавській області взводу №2 прапорщиком міліції Вернигорою В.І., 7 травня 2015 року складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до змісту протоколу, 07.05.2015 року о 6 год. 46 хв. в селі Підлужне Кременчуцького району Полтавської області, позивач, керуючи автомобілем ВАЗ 217130, державний номерний знак НОМЕР_1 рухався із швидкістю 88 км/год. в населеному пункті с.Підлужне, позначеному дорожнім знаком 5.45 розділ 33 ПДР, чим перевищив швидкість на 28 км/год. (а.с.3).
Одночасно, після складання протоколу про адміністративне правопорушення, цим же інспектором Кобеляцької роти ДПС винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №329047, згідно якої ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень (а.с.4).
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що докази того, що позивачем було перевищено встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів більш як на 28 км/год., в матеріалах справи відсутні, відповідачем під час розгляду справи у суді не надано носія з записом відео фіксації правопорушення, а також інших доказів такого порушення.
В той же час, надаючи правову оцінку про відсутність доведеності факту порушення ПДР, суд першої інстанції припустився порушення принципу офіційного з'ясування обставин справи (ч.4 ст.11 КАСУ), не витребував та не дослідив необхідні для цього документи, а тому надіслані докази стороною відповідача, як до суду першої інстанції, які надішли поштою після прийняття постанови суду, а також до суду апеляційної інстанції разом з апеляційними скаргами, підлягають дослідженню з огляду на положення ч.2 ст.195 КАС України.
Здійснюючи апеляційний перегляд та надаючи правову оцінку постанови суду, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМ України від 10.10.2001 року №1306 (далі - ПДР). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 12.4 Правил дорожнього руху України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.
Згідно ч. 1 ст. 122 КпАП України, перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з матеріалів справи, правопорушення Позивача виявлено за допомогою лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів «ТРУКАМ» LTI20/20 № ТС000691, дані про який внесено до протоколу про адміністративне правопорушення серії АП1 №077323 від 07.05.2015 року.
Зазначений прилад має свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки від 18.11.2014 року №22-2/1412993, видане ДП «Укрметртестстандарт», та чинне до 18.11.2015 року, а також віднесений до переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, у відповідності до наказу МВС України від 01.03.2010 року №33 (а.с. 78).
Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відтак, надані Відповідачем на підтвердження факту вчинення Позивачем порушення ПДР фотознімку, на якому вбачається фіксація перевищення швидкості транспортним засобом на 28 км/год. (а.с.36), здійснені за допомогою лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів «ТРУКАМ» LTI20/20 № ТС000691 (як показники технічного засобу, що має відповідну функцію фіксації, яке використовуються при нагляді за виконанням правил), можуть вважатися доказами у розумінні положень ст. 251 КпАП України, оскільки отримані за допомогою приладу, який проходив державну експертизу.
Як вбачається з наданих документів, відповідно до постової відомості від 06.05.2015 року (а.с.35) на другу зміну роботи з 20 до 8 год. до 07.05.2015 року інспектору Вернигора В.І. разом з його напарником виданий відповідний прилад трукам для фіксації порушень ПДР, що підтверджує факт правомірності використання такого приладу інспекторами ДАЇ.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що в протоколі про адмінправопорушення (а.с.3) жодних пояснень або заперечень щодо цього факту ОСОБА_2 не надав, що підтверджується його власноручним підписом.
Колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи вбачається, а саме з протоколу про адміністративне правопорушення те, що в графі де особа яка притягується до адміністративної відповідальності, позивач в своїх поясненнях зазначив: «без пояснень», а суд першої інстанції в судовому рішенню зазначив, що позивач з порушенням не згоден.
Крім того, судовою колегією враховується, що надані відповідачем докази підтверджують факт правопорушення позивача, а саме: постова відомість (а.с. 35), фото фіксація правопорушення (а.с. 36), картка маршруту патрулювання №2 (а.с.58-60), відомість особового складу про прийняття заліків по вивчення вимог розділу 19 інструкції з питань діяльності підрозділів ДПС ДАІ МВС затверджений наказом МВС України № 111 від 27.03.2009 та методичних рекомендацій щодо використання технічних засобів (а.с.61), свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 22-2/1412993 від 18.11.2014 року (а.с. 62).
За таких обставин, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що не доведено винність позивача у скоєнні правопорушення, вказаного в постанові по справі про адміністративне правопорушення.
Сукупність наведених доказів дає право вважати, що позивач скоїв адмінправопорушення передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП, а тому прийнята відповідачем постанова відносно ОСОБА_2 є законною та обґрунтованою, правових підстав для визнання її протиправною та скасування, не має.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що неповне зясуванння обставин справи, надання не належної правової оцінки фактичним обставинам справи, привело суд до помилкового висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційних скарг спростовують правильність прийнятого судом першої інстанції рішення.
На підставі викладеного, з урахуванням ст.202 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційних скарг, а тому постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні вимог позивача.
Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги інспектора Кобеляцької роти Дорожньої патрульної служби для обслуговування автомобільних доріг державного значення підпорядкованої ГУМВС України в Полтавській області взводу № 2 прапорщика міліції Вернигори Володимира Івановича, Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Полтавській області - задовольнити.
Постанову Глобинського районного суду Полтавської області від 04 червня 2015 року по справі № 527/1164/15-а - скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 - відмовити у повному обсязі.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Яковенко М.М.
Судді(підпис) (підпис) Лях О.П. Старосуд М.І.