09 вересня 2015 р.Справа № 820/5880/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Яковенка М.М.
Суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.
при секретарі судового засідання Резніченко Ю.В.
за участю представника позивача Коротченко А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма" Агрокомплект" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 червня 2015 року по справі № 820/5880/15 за позовом Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Агрокомплект" про стягнення податкового боргу, -
Заявник, Дергачівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з поданням, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість перед бюджетом з орендної плати по земельному податку на загальну суму 523 906, 61 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2015 року зазначене подання задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Агрокомплект" (62341,Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, вул. Піонерська, б. 40, код ЄДРПОУ 30773479) податковий борг з орендної плати за землю у сумі 523 906 грн., 61 коп.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та її необґрунтованість, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: приписів ст..ст. 49, 59, 287 Податкового кодексу України, вказує про порушений порядок вручення податкової вимоги та неотримання такої вимоги відповідачем. Апелянт вказує на різну суму заборгованості , за підрахунками відповідача заборгованість зі сплати податкового зобов'язання складає 520 405, 29 грн.
Представник позивача заперечував проти апеляційної скарги, просив постанову суду залишити без змін. Подані письмові заперечення на апеляційну скаргу.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджує поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення. Неявка в судове засідання представника відповідача, явка якого обов'язковою не визнавалась, не є перешкодою для вирішення справи. Правом подання доказів , сторона відповідача не скористалась.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідно до розрахунку податкового боргу Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області станом на 11.06.2015 року ТОВ Агрофірма "Агрокомплект" має податковий борг перед бюджетом України, який складає - 523 906,61 грн.
Податкова вимога від 03.04.2015 року № 413-25 на суму 112387, 66 грн. по узгодженому зобов'язанню направлена на податкову адресу реєстрації відповідача 10.04.2015 року, що підтверджується чеком поштового відправлення та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.10).
В зв'язку з несплатою відповідачем у встановлені законом строки самостійно визнаної суми податкового зобов'язання з податку з плати за землю заявник звернувся до суду із даним поданням.
Суд першої інстанції, задовольняючи подання, виходив з того, що станом на день розгляду справи загальна сума заборгованості перед бюджетом відповідачем добровільно в повному обсязі сплачена не була та складає 523 906, 61 грн.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно до статті 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Пунктом 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкові.
Згідно до п.288.1 ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Письмові докази свідчать, що відповідачем та Золочівською районною державною адміністрацією укладено договір оренди землі від 01.08.2007 року про передачу у користування відповідачу земельну ділянку на території Удянської сільської ради Золочівського району.
Крім того, 10.09.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Агрокомплект" та Золочівською районною державною адміністрацією укладено договір оренди землі, відповідно до якого відповідачу передано в строкове користування земельну ділянку земель водного фонду, на підставі розпорядження Золочівської районної державної адміністрації від 19.08.2009 року №271.
Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано до суду доказів розірвання договору оренди з Харківською міською радою чи визнання його недійсним.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем подано до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області уточнюючий розрахунок з плати за землю за 2014 рік, а також звітна податкова декларація з плати за землю за 2015 рік.
Відповідно до пункту 7 статті 288 Податкового кодексу податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.
У пункті 2 статті 286 Податкового кодексу зазначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Пунктом 3 ст. 287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене в податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16,ст. 36, наведені обставини свідчать про невиконання відповідачем свого податкового обов'язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.
Будь-яких доказів щодо сплати у повному обсязі або частково по погашенню податкового зобов'язання з податку за землю відповідачем надано не було, а тому доводи апеляційної скарги про менший розмір податкового зобов'язання ніж те, що заявлено до відшкодування, є безпідставним та необґрунтованим.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
59.4. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, сума заборгованості виникла з самостійно узгодженої суми податкового зобов'язання з податкової звітності з плати за землю.
Відповідно до п.58.3 ст.58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
У зв'язку з непогашенням платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань у законодавчо встановлені строки, податковою інспекцією прийнято податкову вимогу форми "Ю" № 413-25 від 03.04.2015 року, яка направлена та вручена відповідачу, що підтверджується копією рекомендованого повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.10) та спростовує доводи апеляційної скарги з цього приводу.
У всяк випадку, податковим органом дотриманий порядок надіслання платнику податків податкової вимоги, що відповідає положенням п.58 ст.58 ПК України. Надіслання податкової вимоги листом з повідомленням про вручення, є належним способом такого надіслання.
Таким чином, зважаючи на положення п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, якими передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, зазначені податкові вимоги не втратили юридичної сили, а тому у контролюючого органу не виникло обов'язку повторного надіслання податкових вимог платнику податків.
Відповідно до п.20.1.34 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 95.1 ст.95 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сума боргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Агрокомплект" підлягає погашенню шляхом стягнення коштів у розмірі 523906,61 грн..
Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.
Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 2, 11, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма " Агрокомплект" - залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 червня 2015 року по справі № 820/5880/15 - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частина ухвали прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 09 вересня 2015 року. У повному обсязі складена 10 вересня 2015 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий суддя (підпис)Яковенко М.М.
Судді(підпис) (підпис) Лях О.П. Старосуд М.І.