26 серпня 2015 р.Справа № 816/1569/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.
за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенського районі Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2015р. по справі № 816/1569/15
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенського районі Полтавської області
до Закритого акціонерного товариства "Лубнимеблі", третя особа: ОСОБА_1
про визнання довідки такою, що не відповідає вимогам постанови, зобов'язання вчинити дії,
Позивач - управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області, звернувся Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Закритого акціонерного товариства "Лубнимеблі", третя особа: ОСОБА_1, про визнання довідки про заробітну плату №9/1 від 23.03.2015, виданої Закритим акціонерним товариством "Лубнимеблі", такою, що не відповідає положенню постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 та зобов'язання відкликати довідку про заробітну плату №9/1 від 23.03.2015, видану ОСОБА_1 для обчислення пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що довідка про заробітну плату №9/1 від 23.03.2015, яка видана Закритим акціонерним товариством "Лубнимеблі", не відповідає пункту 7 Порядку обчислення пенсій особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011; суми, включені до вказаної довідки, не підтверджені первинними документами.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2015 року у задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області - відмовлено.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, причини неявки до суду не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що що 23.03.2015 ЗАТ "Лубнимеблі" видано довідку про перераховану заробітну плату ОСОБА_1 з червня 1986 року по вересень 1986 року за час роботи у зоні відчуження.
У подальшому 21 квітня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області із заявою про перерахунок пенсії з більшого заробітку згідно довідки про заробіток від 23.03.2015 №9/1, виданої ЗАТ "Лубнимеблі".
Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області від 27 квітня 2015 року №166 ОСОБА_1 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії згідно заяви від 21.04.2015 та довідки про заробітну плату, виданої ЗАТ "Лубнимеблі" від 23.03.2015 № 9/1, оскільки довідка видана безпідставно, обчислення заробітку за роботу у зоні відчуження за липень-серпень 1986 року проведено з грубим порушенням законодавства /а.с. 13-14/.
При цьому, ОСОБА_2 роз'яснено право оскаржити зазначене рішення до органів Пенсійного фонду України вищого рівня, а також у судовому порядку.
Однак, позивач не погодився із довідкою від 23.03.2015 №9/1, виданою ОСОБА_1, та звернувся до суду із позовною заявою про визнання довідки недійсною, зобов'язання відкликати довідку.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що що справу належить вирішувати в порядку адміністративного судочинства, права позивача не порушено.
Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 58 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV"Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) Пенсійний фонд України є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Відповідно до пункту 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 (далі-Положення № 28-2), управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України.
Серед основних завдань управління, відповідно до пункту 3 згаданого Положення, зокрема, є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення; ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Як вбачається з пункту 4 цього Положення, управління відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, здійснює контроль за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески) та інших платежів; призначає і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів; застосовує фінансові санкції, передбачені законом.
Згідно ст. 23 Закону № 1058-IV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та у судовому порядку.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;
6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ст. 1 КАС України).
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що спір у даній справі має не публічний, а приватно-правовий характер, а тому вирішення таких спорів не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Згідно ч. 3 ст. 6 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 4 ст. 50 КАС України юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.
Колегія суддів зазначає, що при вирішенні справи суд повинен врахувати, що органи пенсійного фонду, як суб'єкти владних повноважень мають право, зобов'язані звертатися до адміністративного суду лише в разі, коли таке право чи обов'язок прямо передбачено законом.
Законом № 1058-IV, Порядком обчислення пенсії особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМУ № 1210 від 23.11.2011 р., Положенням № 28-2 не передбачено права УПФ України звертатися до адміністративного суду з вимогами про визнання недійсною довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії, виданої роботодавцем застрахованій особі.
Вказана правова позиція підтверджується практикою Вищого адміністративного суду України у справах з аналогічними позовними вимогами (ухвала від 23.04.2015 року по справі № К/800/48503/14 та ухвала від 08.07.2015 року по справі № К/800/30941/15).
Згідно п. 1 ч. 1. ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Вирішуючи справу суд першої інстанції невірного застосував норми процесуального права, що привело до невірного її вирішення.
У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
За правилами пункту 4 частини 1 статті 198 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і провадження у справі закривається з підстав, встановлених ст. 157 цього Кодексу.
З огляду на зазначене постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.
Керуючись ст. 157, 160, 167, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенського районі Полтавської області - задовольнити частково.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2015р. по справі № 816/1569/15 - скасувати.
Провадження у адміністративній справі № 816/1569/15 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенського районі Полтавської області до Закритого акціонерного товариства "Лубнимеблі", третя особа: ОСОБА_1 про визнання довідки такою, що не відповідає вимогам постанови, зобов'язання вчинити дії - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.
Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С.
Повний текст ухвали виготовлений 31.08.2015 р.