18 серпня 2015 р. Справа № 820/635/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Курило Л.В.,
Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання - Ружинської Н.О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Кошового П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2015р. по справі № 820/635/15
за позовом ОСОБА_1
до Лозівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області-
про визнання неправомірними дій та рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
26.01.2015 р. позивач - ОСОБА_1 - звернувся до суду з адміністративним позовом до Лозівського районного відділу Головного управління ДМС України в Харківській області, в якому просив визнати неправомірними дії та рішення Лозівського РВ ГУДМС України в Харківській області по скасуванню реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , зобов'язати Лозівський РВ ГУ ДМС України в Харківській області поновити реєстрацію позивача за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2015 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.
Позивач та його представник в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі, просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. До суду апеляційної інстанції відповідачем подано заяву про розгляд справи без участі представника Відділу.
Представник третьої особи в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.
Відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши позивача та його представника, переглянувши постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що з 03.08.2013 р. місце проживання позивача, ОСОБА_1 , було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що вчинено відповідний запис в картці реєстрації, копія якої наявна у справі та в паспорті громадянина України вказаної особи.
Як убачається із матеріалів справи, 16.10.2013 р. до Лозівського РВ ГУДМС в Харківській області надійшов лист Лозівської міської ради з повідомленням про те, що у вересні 2013 р. до виконавчого комітету міської ради звернувся ОСОБА_1 із заявою про заміну наймача у договорі найму жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , який зареєстрований у вказаній квартирі ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наймачем вказаної квартири обліковувалась ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 ( який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ), дійсно був зареєстрований у цій квартирі один, але договір найму житлового приміщення з ним укладений не був ( а.с.22).
17.10.2013 р. головним спеціалістом Лозівського РВ ГУДМС України в Харківській області за результатами перевірки підстав реєстрації за місцем проживання ОСОБА_1 складено висновок, відповідно до якого реєстрація ОСОБА_1 за адресою : АДРЕСА_1 проведена з порушенням вимог законодавства (без згоди наймача приміщення) та підлягає скасуванню.(а.с.24).
17.10.2013 р. відповідачем скасовано реєстрацію ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 шляхом внесення до картки реєстрації ОСОБА_1 запису “Скасовано” на штамп реєстрації місця проживання.
Про скасування реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 позивач дізнався із листа Лозівського РВ ГУДМВС України в Харківській області від 21.08.2014 року №2943.
Не погодившись з діями та рішенням відповідача щодо скасування реєстрації його місця проживання, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, з дотриманням вимог ч.3 ст.2 КАС України.
Даючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів зазначає наступне.
Позивач до суду першої інстанції подав клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, пославшись на те, що про порушення своїх прав дізнався із ухвали Вищого спеціалізовано суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.09.2014 р.
Частинами 1, 2 статті 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Перебіг процесуального строку починається з наступного після відповідної календарної дати дня або настання події, з якою пов'язано його початок, тобто, з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судовим розглядом встановлено, що Лозівський РВ ГУ ДМВ України в Харківській області листом від 21.08.2014 р. №2943 повідомив ОСОБА_1 про скасування 17.10.2013 р. його реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . ( а.с.7)
Отже, із листа Лозівського РВ ГУ ДМВ України в Харківській області від 21.08.2014 р. №2943 позивач дізнався про порушення своїх прав.
Інших доказів належного повідомлення позивача про скасування реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 відповідач до суду не надав та судовим розглядом не встановлено.
За таких обставин, враховуючи дату отримання вищевказаного листа відповідача та дату подачі позову до суду, судова колегія приходить до висновку, що адміністративний позов подано в межах строку звернення до адміністративного суду.
Закон України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” регулює відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.
За змістом ст. 3 цього Закону реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та до паспортного документа про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси житла.
Статтею 4 цього Закону визначено, що законодавство про свободу пересування та вільний вибір місця проживання складається з Конституції України, цього Закону, інших законів та міжнародних договорів України.
Відповідно до ст.6 України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.
Для реєстрації особа або її законний представник, зокрема, подає:
- письмову заяву;
-документ, до якого вносяться відомості про місце проживання;
- талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;
- документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації;
- військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.
Відповідно до п.2.2 “Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів”, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 22.11.2012 р. № 1077, для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подає до територіального підрозділу ДМС України, а після утворення центрів надання адміністративних послуг (далі - центр) - до відповідного центру:
- письмову заяву про реєстрацію місця проживання (додаток 5);
- документ, до якого вносяться відомості про місце проживання;
- квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;
-документи, що підтверджують: право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання. У разі реєстрації місця проживання у центрі договір оренди житлового приміщення може бути засвідчено адміністратором центру;
- право на перебування або взяття на облік у закладі/установі - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи (додаток 6), копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 28 грудня 2011 року N 574 "Про деякі питання діяльності центру обліку бездомних громадян", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 січня 2012 року за N 84/20397;
- проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини, зразок якої наведено в додатку 7 до цього Порядку; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку); свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України, якщо реєструється місце проживання дитини, яка не досягла 16-річного віку;
- заява про зняття особи з реєстрації місця проживання, форма якої наведена в додатку 8 до цього Порядку (у разі здійснення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).
Виходячи із системного аналізу зазначених правових норм, колегія суддів зазначає, що реєстрація місця проживання особи здійснюються органами ДМС України за умови подачі відповідних документів.
Судовим розглядом встановлено та не заперечувалось відповідачем, що 02.08.2013 р. ОСОБА_1 звернувся Лозівського РВ ГУДМС України в Харківській області із заявою про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Подані позивачем документи перевірені начальником Лозівського РВ ГУДМС України в Харківській області 02.08.2013 р., про що вчинено відповідний запис у заяві.
Відповідно до поквартирної картки станом на 02.08.2013 р. у вказаній квартирі був зареєстрований син позивача - ОСОБА_3 ,1972 р.н. Отже, необхідною умовою для вселення до цієї квартири позивача була письмова згода його сина - ОСОБА_3 .
Із заяви від 02.08.2013 р. про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 вбачається, що 02.08.2013 р. ОСОБА_3 надано письмову згоду на реєстрацію ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Судовим розглядом встановлено, що за вищевказаною адресою ОСОБА_1 був зареєстрований 03.08.2013 р.
Як убачається із листа Лозівської міської ради від 27.10.2013 р. №-2-13-7/870, квартира за адресою: АДРЕСА_1 не приватизована, належить до комунальної форми власності.
Порядок користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду визначений главою 2 Житлового кодексу України.
Відповідно до статті 65 Житлового кодексу України, наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб.
Отже, умовою для реєстрації за місцем проживання є вселення у жиле приміщення, підстави якого визначаються нормами Житлового кодексу України.
Відповідно до поквартирної картки у вказаній квартирі станом на 02.08.2013 р. був зареєстрований ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який надав згоду на вселення до цієї квартири ОСОБА_1 .
Судовим розглядом встановлено, що відповідач, скасовуючи реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 відповідно до п.7.4 Порядку №1077 від 22.11.2012 р., виходив з того, що вказана реєстрація проведена з порушенням вимог законодавства, а саме - ст. 65 Житлового кодексу України ( відсутність згоди наймача). ( а.с.7).
Статтею 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" N 1382-IV установлено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено, зокрема, на підставі заяви особи, або рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.
Між тим, згідно з п.п. 7.1.-7.4 Порядку №1-77 від 22.11.2012 р. реєстрація / зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи скасовується в разі їх проведення з порушенням вимог законодавства.
У разі виявлення такого порушення керівник територіального підрозділу ДМС України проводить перевірку підстав реєстрації / зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи, за її результатами складає висновок та приймає рішення про скасування реєстрації / зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи. Копія цього висновку надсилається керівнику головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - територіальний орган ДМС України) для здійснення контролю.
Про прийняте рішення особі надсилається письмове повідомлення, в якому зазначаються підстави його прийняття. Особу запрошують на прийом до територіального підрозділу ДМС України для внесення відповідних відомостей до паспортного документа.
Відомості про скасування реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи вносяться до карток реєстрації особи, адресних карток та паспортного документа шляхом внесення запису "скасовано" на штамп, що був внесений до цих документів з порушенням законодавства (штамп реєстрації місця проживання, або штамп реєстрації місця перебування, або штамп зняття з реєстрації місця проживання).
З огляду на те, що Закон N 1382-IV є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення статті 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
За висновками суду апеляційної інстанції, такі положення підзаконного акту не узгоджуються з положеннями ст.7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дій Лозівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України Харківської області по скасуванню реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язання відповідача скасувати внесені відомості до реєстраційного обліку про знаття ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про визнання неправомірним рішення відповідача про скасування реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 колегія суддів зазначає наступне.
За змістом статті 14 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових та службових осіб з питань свободи пересування, вільного вибору місця проживання, реєстрації місця проживання чи місця перебування особи можуть бути оскаржені в установленому законом порядку.
Доказів прийняття відповідачем рішення про скасування реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 судовим розглядом не встановлено, у зв'язку з чим позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 26.03.2015 року не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова судом першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.
Судові витрати по справі підлягають розподілу в порядку ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2015р. по справі № 820/635/15 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Лозівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України Харківської області по скасуванню реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Лозівський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України Харківської області скасувати внесені відомості до реєстраційного обліку про знаття ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 . В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору за подачу адміністративного позову та апеляційної скарги в загальній сумі сімдесят три гривні вісім копійок.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Курило Л.В.
Судді Присяжнюк О.В. Русанова В.Б.
Повний текст постанови виготовлений 25.08.2015 р.