02 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 1570/8783/10
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
доповідача, судді - Димерлія О.О.
суддів - Єщенка О.В., Вербицької Н.В.
за участю секретаря - Жукової Г.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року за адміністративним позовом приватного підприємства «Укрколоргруп» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, за участю прокуратури Малиновського району м.Одеси, про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У вересні 2010 року приватне підприємство «Укрколоргруп» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило:
- визнати протиправними дії ДПІ у Малиновському районі м.Одеси щодо складання акту від 23.07.2010р. №266/23-213/32623035 про результати планової виїзної перевірки ПП «Укрколоргруп» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 31.03.2010р.;
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0008342301/0 та №0008352301/0 від 03 серпня 2010 року, а також №0008342301/1 та №0008352301/1 від 15 вересня 2010 року.
Позов обґрунтовувало тим, що перевірку підприємства проведено з численними порушеннями процедури її проведення та оформлення, а в основу висновків податкового органу про порушення підприємством вимог податкового законодавства покладено необґрунтовані дані, що засновані на невірному застосуванні законодавства. Валові доходи та витрати підприємства підтверджені належними первинними документами бухгалтерського обліку, а податковий кредит з податку на додану вартість сформований на підставі належно оформлених податкових накладних. При цьому, розширення податковим органом кола первинних документів для підтвердження зв'язку витрат з господарською діяльністю підприємства не ґрунтується на чинному законодавства та суперечить йому.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2010р., яку ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2011р. залишено без змін, позов ПП «Укрколоргруп» задоволено частково.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.12.2013р. скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2010р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2011р. в частині задоволених вимог, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції; в іншій частині - рішення суду залишено без змін.
За наслідками нового розгляду адміністративного позову Одеським окружним адміністративним судом 05 лютого 2014 року ухвалено постанову про задоволення адміністративного позову приватного підприємства «Укрколоргруп».
Суд першої інстанції скасував податкові повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси:
- від 03.08.2010р. №0008342301/0 та від 15.09.2010р. №0008342301/1 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1687784,30 грн. та штрафних санкцій в сумі 1310960,58 грн.;
- від 03.08.2010р. №0008352301/0 та від 15.09.2010р. №0008352301/1 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 738212,33 грн. та штрафних санкції в сумі 369106,16 грн.
Приймаючи означене рішення, Одеський окружний адміністративний суд визнав необґрунтованими висновки відповідача про не підтвердження переміщення товарів (побутової хімії) від ПП «Дева-ЛТД» та ПП «Герміон-Сервіс» на адресу позивача; про ведення підприємством обліку приробку (убутку) балансової вартості товарних запасів з порушеннями; про непов'язаність отриманих від ТОВ «ПП ТКТ» послуг з оренди автонавантажувача з господарською діяльністю ПП «Укрколоргруп», а також про безпідставність включення у перевіряємому періоді до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, виписаними в інших податкових періодах, ніж відбулись господарські операції. Суд зазначив, що вказані господарські операції підтверджено ПП «Укрколоргруп» первинними документами, а також доведено дотримання підприємством норм податкового законодавства при їх здійсненні.
В апеляційній скарзі ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального права, просить суд скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про відмову в задоволенні позову ПП «Укрколоргруп».
В своїй скарзі апелянт зазначає, що під час розгляду справи судом не надано відповідної правової оцінки доводам ДПІ про ненадання підприємством до перевірки доказів транспортування придбаного у ПП «Дева-ЛТД» та ПП «Герміон-Сервіс» товару, у зв'язку з чим товарно-транспортні накладні, надані на запит суду, не повинні ним братися до уваги. Податковий кредит по податкових накладних минулих податкових періодів не пов'язаний з господарською діяльністю платника податків звітних періодів, що не відповідає п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Крім того, судом залишено поза увагою, що номенклатура та кількість матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції та товарів в регістрах бухгалтерського обліку підприємства не відповідає первинним документам, зокрема, у підприємства відсутні довіреності на отримання товарів.
ПП «Укрколоргруп» подало до суду письмові заперечення проти апеляційної скарги, вважає постанову суду від 05 лютого 2014 року законною та обґрунтованою, просить суд залишити її без змін, а скаргу ДПІ у Малиновському районі м.Одеси - без задоволення.
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, згідно п.1 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, на підставі наказів №543 від 21.06.2010р., №572 від 29.06.2010р., №616 від 13.07.2010р., у період з 08.06.2010р. по 21.06.2010р., податковими ревізорами-інспекторами ДПІ у Малиновському районі м.Одеси було проведено планову виїзну перевірку ПП «Укрколоргруп» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 31.03.2010р., за результатами якої складено акт перевірки № 266/23-213/32623035 від 23 липня 2010 року.
У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем п.1.23 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.4.4 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1716189,58 грн.; п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 744948,76 грн.
03 серпня 2010 року, на підставі вказаного акту перевірки та рішення за результатами розгляду заперечень на акт перевірки, ДПІ у Малиновському районі м.Одеси прийняла податкове повідомлення-рішення №0008342301/0, яким підприємству визначила до сплати податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1696204,80 грн. та штрафні санкції в розмірі 1315170,83 грн., та податкове повідомлення-рішення №0008352301/0, яким підприємству визначила до сплати податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 744948,76 грн. та штрафні санкції в розмірі 372474,38 грн.
За результатами розгляду первинної скарги ПП «Укрколоргруп» на вказані податкові повідомлення-рішення рішенням від 27.08.2010р. №37357/10/15-012 ДПІ у Малиновському районі м.Одеси скаргу підприємства залишено без задоволення, податкові повідомлення-рішення від 03.08.2010р. - без змін, а також прийнято податкові повідомлення рішення від 15.09.2010р. №0008342301/1 та 0008352301/1 з аналогічними сумами податкових зобов'язань.
Колегія суддів погоджується з висновком Одеського окружного адміністративного суду про незаконність вказаних податкових повідомлень-рішень в частині визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 2998744,88 грн. та з податку на додану вартість на загальну суму 1107318,49 грн. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємому періоді ПП «Укрколоргруп» здійснювало діяльність з оптової торгівлі косметичними засобами та побутової хімії.
В п.п.3.1.2.1.2 п.3 акту перевірки зазначено, що ПП «Укрколоргруп» в періоді, що перевірявся, укладено договір щодо отримання товарів (побутової хімії) від 01.01.2008р. №01/01-1/08 з ПП «Дева-ЛТД», а також договір від 01.10.2009р. б/н з ПП «Герміон-Сервіс», за умовами яких вказані підприємства зобов'язувалися передати у власність позивача товар, а позивач - прийняти товар та сплатити за нього грошові кошти.
На виконання умов вказаних договорів ПП «Укрколоргруп» отримало від ПП «Дева-ЛТД» товар на загальну суму 2271955,22 грн. (в т.ч. ПДВ 378659,20 грн.), а від ПП «Герміон-Сервіс» товар на загальну суму 1980945,43 грн. (в т.ч. ПДВ 330157,57 грн.), в підтвердження чого надано до перевірки податкові й видаткові накладні.
За умовами п.2.1 та п.3.3 договорів у вартість товару включена вартість транспортування; доставка товару на склад покупця здійснюється транспортом і за рахунок продавця або покупця за домовленістю сторін.
В акті перевірки, також зазначено, що ПП «Укрколоргруп» у періоді, що перевірявся, використовувало у своїй діяльності два автомобілі (Мерседес-Бенц 308, державний номер ОАА 077070 та Фотон ВJ1049V8JD6-3, державний номер НОМЕР_1) на підставі договорів оренди з СПД ОСОБА_2 №1 від 01.06.2008р., №1/1 від 01.01.2009р. та №2 від 01.06.2009р., згідно умов яких територія службових поїздок визначається адміністративно-територіальними межами Одеської області.
У зв'язку з тим, що контрагенти позивача ПП «Дева-ЛТД» та ПП «Герміон-Сервіс» знаходяться за межами Одеської області - м.Кривий Ріг (Дніпропетровська обл.) та м.Євпаторія (АРК) відповідно, відповідач у акті перевірки робить висновок, що перевезення товару орендованими у СПД ОСОБА_2 транспортними засобами не могло здійснюватися, тому перевезення товарів побутової хімії на склад покупця здійснювалося транспортом і за рахунок продавця. Зазначено, що позивачем не надано до перевірки товарно-транспортні накладні на підтвердження факту здійснення обліку, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, що ставить під сумнів правомірність формування валових витрат на придбання товарів побутової хімії та правомірність віднесення до складу податкового кредиту вартість сплаченого ПДВ у складі ціни товару.
Тобто, за висновками відповідача, оскільки умовами договорів ПП «Укрколоргруп» з СПД ОСОБА_2 обмежено територію здійснення перевезень (Одеська область), то перевезення придбаного у ПП «Дева-ЛТД» та ПП «Герміон-Сервіс» товару орендованими у нього автомобілями не здійснювалося.
Однак, як правильно встановлено судом першої інстанції, додатковими угодами до договорів оренди №1 від 01.06.2008р., №1/1 від 01.01.2009р. та №2 від 01.06.2009р. сторонами (ПП «Укрколоргруп» та СПД ОСОБА_2.) розширено територію поїздок орендованих транспортних засобів, зокрема визначено її межами України. А відтак, висновки відповідача про перевезення товару ПП «Дева-ЛТД» та ПП «Герміон-Сервіс» є помилковими.
Колегія суддів критично ставиться до посилань апелянта про ненадання вказаних додаткових угод під час проведення перевірки, оскільки договірні відносини позивача з СПД ОСОБА_2 не були предметом її здійснення. Ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, а ні під час розгляду апеляційної скарги ДПІ у Малиновському районі м.Одеси не заперечувалась дійсність додаткових угод до договорів оренди транспортних засобів, за якими розширено територіальні межі використання автомобілів для перевезення товарів за домовленістю сторін.
Щодо первинних документів, які підтверджують реальне переміщення товару від ПП «Дева-ЛТД» та ПП «Герміон-Сервіс» до ПП «Укрколоргруп», то в матеріалах справи містяться товарно-транспортні накладні та подорожні листи на перевезення товарів автомобілем Mersedes-Benz 308 (д/н НОМЕР_2) - перевезення парфумерно-косметичної продукції з м.Кривий Ріг, а також автомобілями Mersedes-Benz 308 (д/н НОМЕР_2) та ФОТОН BJ10U9V8JD6-3 (д/н НОМЕР_3) - на перевезення парфумерно-косметичної продукції з м.Євпаторія. Зауважень щодо повноти та правильності оформлення цих документів, а також щодо їх дійсності, апелянт не вказує.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ДПІ у Малиновському районі м.Одеси зазначає, що надані позивачем товарно-транспортні накладні та подорожні листи не надавались ПП «Укрколоргруп» під час проведення перевірки та первинного розгляду справи в судах, а тому суд першої інстанції не мав брати їх до уваги.
Колегія суддів не бере до уваги такі доводи апелянта, оскільки про необхідність витребування та дослідження документів щодо транспортування придбаного у ПП «Дева-ЛТД» та ПП «Герміон-Сервіс» товару зазначив Вищий адміністративний суд України під час направлення справи на новий розгляду до суду першої інстанції. А відтак, суд апеляційної інстанції знаходить правильним висновок Одеського окружного адміністративного суду, що відхилення наданих позивачем документів лише з підстав ненадання їх до перевірки чи під час попереднього розгляду справи є неприпустимим. Адміністративний суд керується принципом офіційного з'ясування всіх обставин справи та повинен встановити наявність, належність та допустимість наданих сторонами доказів при новому розгляді справи та оцінити ці докази за правилами ст.86 КАС України.
В силу вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» валові витрати та податковий кредит платника податків мають бути підтвердженні первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
В акті перевірки не заперечується надання ПП «Укрколоргруп» видаткових й податкових накладних за результатами здійснення господарських операцій з ПП «Дева-ЛТД» та ПП «Герміон-Сервіс», не заперечується факт оплати придбаного товару, а також наявності його у позивача. Тобто, товарність господарських операцій податковий орган під сумнів не ставить. Ненадання такого документу як товарно-транспортна накладна чи надання його неоформленого належним чином, не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки відповідною транспортною документацією обов'язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання товару.
З огляду на викладене, колегія суддів знаходить недоведеними висновки акту перевірки про порушення позивачем п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрати на придбання товарів побутової хімії в перевіряємому періоді у ПП «Дева-ЛТД» та ПП «Герміон-Сервіс» в сумі 3544083,88 грн. та сформовано податковий кредит у розмірі 708817грн. внаслідок здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами.
В п.п.3.1.2.1.3 п.3 акту перевірки зазначено, що ПП «Укрколоргруп» у періоді, що перевірявся, було укладено договір №17 від 01.03.2006р. з ТОВ «ПП ТКТ» про надання послуг автонавантажувача. За наслідками дослідження господарських операцій з вказаним контрагентом ДПІ дійшла висновку, що в порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством віднесено до складу валових витрат витрати, не пов'язанні з використання у власній господарській діяльності на загальну суму 46096,64 грн.
В оскаржуваній постанові суд дійшов висновку, що витрати позивача на оплату послуг автонавантажувача безпосередньо пов'язані з його господарською діяльністю, у зв'язку з чим вказані витрати правомірно віднесені підприємством до валових витрат.
Колегія суддів погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду.
Пунктом 5.1 п.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що валові витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п.п.5.2.1. п.5.2 ст.5 вказаного Закону до складу валових витрат, серед іншого, включаються суми будь-яких витрат, сплачені (нараховані) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
На підтвердження виконання умов договору №17 від 01.03.2006р. з ТОВ «ПП ТКТ» в матеріалах справи містяться акти здачі-прийому виконаних робіт, податкові накладні, калькуляції на роботу автонавантажувача (відсутність яких зафіксовано актом перевірки), довідки ТОВ «ПП ТКТ» про дату та час роботи автонавантажувача.
З врахуванням тієї обставини, що ПП «Укрколоргруп» здійснює діяльність з оптової торгівлі косметичними засобами, використання послуг автонавантажувача, на думку колегії суддів, безпосередньо пов'язано з його господарською діяльністю, тому вказані витрати правомірно віднесено до складу валових витрат. Аналогічного висновку дійшов Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 12.12.2013р. по даній справі.
В акті перевірки, також, ДПІ у Малиновському районі м.Одеси дійшла висновку про неправомірність віднесення ПП «Укрколоргруп» до податкового кредиту з податку на додану вартість суми ПДВ в розмірі 20176 грн. по податкових накладних, виписаних у минулих періодах. Зокрема, за висновками податкового органу податковий кредит по податкових накладних минулих податкових періодів не пов'язаний з господарською діяльністю платника податку перевіряємого періоду, тому податковий кредит, зазначений у податкових накладних минулих податкових періодів, не відповідає вимогам п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Судова колегія знаходить правильним висновок Одеського окружного адміністративного суду про помилковість таких висновків відповідача, оскільки чинне законодавство не забороняє платнику податків реалізувати право віднести до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, виписаними в інших податкових періодах, ніж відбулись господарські операції, і таке право обмежується тільки строком давності, визначеним п.п.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що становить 1095 днів.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду України у постанові від 05.12.2011р. у справі за позовом ТОВ «Акцент» до ДПІ у Шевченківському районі м.Києва.
А відтак, ДПІ у Малиновському районі м.Одеси незаконно донарахувала ПП «Укрколоргруп» грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 20176 грн. та застосувала штрафні санкції.
Щодо висновків акту перевірки про порушення позивачем п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що виразилось у невірному визначенню ПП «Укрколоргруп» суми приросту та убутку балансової вартості залишків товару за перевіряємий період, що призвело до заниження валового доходу на суму 3240895,60 грн. колегія суддів виходить з наступного.
В п.п.3.1.2.1.1 п.3 акту перевірки зазначено, що ПП «Укрколоргруп» за період з 01.10.2008р. по 31.03.2010р. безпідставно, без підтвердження первинними документами - довіреностями на отримання товарів - по кредиту рахунків 201 «Сировина й матеріали», 202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби», 25 «Напівфабрикати», 26 «Готова продукція», 281 «Товари на складі» в Дт рахунку 90 «Собівартість реалізації» списано товарно-матеріальні цінності, внаслідок чого невірно визначено залишки ТМЦ за період з 01.10.2008р. по 31.03.2010р., що призвело до заниження валового доходу на 3240895,60 грн.
З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємий період позивач мав господарські відносини з TOB «Інпромвей-Н», ПП «Будіндустріаль», ПП «Фортуна-ЛТД», ПП «Ілвекс-Груп», ПП «ФЛЕМІС-ПР», ПП «Екобудінвест», ПП «Ілвес-Груп», TOB «Тяжпромтрейдінг», ПП «Алві-Трейд», TOB «Істок», ПП «Будпромпостач», ПП «Дзенін», ПП «Даліва», ПП «Маріца-Л», ПП «Мілада-Юг», ПП «Арарат-Фа», ПП «Техно-Ком», ПП «Сіріус-Трейдінг», ПП «Тронікс-Трейд», ПП «Бізнес-Груп ЛТД», ПП «Оптресурс-3», ПП «Південний регіон-ОД», ПП «Шаркон-КР», ПП «Астер-Плюс», ПП «Аркада ЛТД», TOB «Елань», ПП «Фаберлінк», за умовами яких ПП «Укрколоргруп» зобов'язується передати товар у власність вказаних підприємств, а підприємства-контрагнети зобов'язуються оплатити за нього певну суму коштів. На підтвердження виконання умов вказаних договорів до перевірки надано угоди, видаткові та податкові накладні, зауважень щодо достатності та правильності оформлення яких акт перевірки не містить.
Встановивши лише факт відсутності довіреностей на отримання товару перевіряючі дійшли висновку про невірне визначення ПП «Укрколоргруп» суми приросту та убутку балансової вартості залишків товару за перевіряємий період.
Колегія суддів знаходить такий висновок ДПІ у Малиновському районі м.Одеси необґрунтованим, оскільки наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Довіреність є лише документом, який дає право довіреній особі отримати цінності, які зазначені у цій довіреності, тоді як факт списання товарно-матеріальних цінностей підтверджено договорами, податковими та видатковими накладними.
Більше того, з матеріалів справи вбачається, що в ході проведення перевірки ПП «Укрколоргруп» з 08.06.2010р. по 21.06.2010р. завідувачем сектору по організації роботи з безхазяйним майном відділу погашення прострочених податкових зобов'язань ДПІ у Малиновському районі м.Одеси було проведено планову виїзну перевірку з питання наявності безхазяйного майна у ПП «Укрколоргруп», за результатами якої складено довідку №1575/24-00 від 29.06.2010р., де зазначено, що при проведенні перевірки безхазяйного майна не виявлено.
Ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції, ДПІ у Малиновському районі м.Одеси не пояснила протиріччя вказаних обставин з своїми висновками про відсутність факту списання будь-яких товарно-матеріальних цінностей.
Варто зазначити, що помилковість позиції податкового органу щодо обов'язковості наявності довіреностей для підтвердження правильності ведення обліку приросту (зменшення) балансової вартості товарних запасів вказав і Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 12.12.2013р. по даній справі.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів знаходить правильним висновок Одеського окружного адміністративного суду про незаконність податкових повідомлень-рішень ДПІ у Малиновському районі м.Одеси від 03.08.2010р. №0008342301/0 та від 15.09.2010р. №0008342301/1 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1687784,30 грн. та штрафних санкцій у сумі 1310960,58 грн., а також податкових повідомлень-рішень від 03.08.2010р. №0008352301/0 та від 15.09.2010р. №0008352301/1 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 738212,33 грн. та штрафних санкції у сумі 369106,16 грн. та, у зв'язку з цим, наявність підстав для їх скасування.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 185, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року за адміністративним позовом приватного підприємства «Укрколоргруп» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Суддя-доповідач: Димерлій О.О.
Судді: Єщенко О.В.
Вербицька Н.В.