30 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 520/8243/14-а
Категорія: 7.1 Головуючий в 1 інстанції: Куриленко О.М.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Градовського Ю.М.,
судді -Лук'янчук О.В.
при секретарі -Дубині Т.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги капітана т.х. KAPTAN TEOMAN громадянина Туреччини ОСОБА_6 (ОСОБА_6) та компанії «Метеар Деніз Ішлєрі ве Тідж.А.Ш.» («METEAR DENIZ ISLERI VE TICARET A.S.») (Туреччина) на постанову Київського районного суду м.Одеси від 02 червня 2015 року по справі за позовом капітана т.х. KAPTAN TEOMAN громадянина Туреччини ОСОБА_6 (ОСОБА_6) до Державної екологічної інспекції північно-західного регіону Чорного моря, треті особи компанія «Хеббертон Групп Інк.» («HABBERTON GROUP, Inc.»), компанія «METEAR DENIZ ISLERI VE TICARET A.S.», про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
В липні 2014 року капітан т.х. KAPTAN TEOMAN громадянин Туреччини ОСОБА_6 (ОСОБА_6) (надалі - позивач) звернувся з позовом до Державної екологічної інспекції північно-західного регіону Чорного моря (надалі - відповідач, Інспекція) про скасування постанови Інспекції №003222 від 13.06.2014 року про накладення адміністративного стягнення на позивача у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.591 КУпАП.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за забруднення внутрішніх морських територіальних вод України здійснено безпідставно та з порушенням його прав у процедурі розгляду справ про такі правопорушення.
Постановою Київського районного суду м.Одеси від 02.06.2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач та третя особа - компанія «Метеар Деніз Ішлєрі ве Тікарет А.С.» («METEAR DENIZ ISLERI VE TICARET A.S.») (Туреччина) подали апеляційні скарги, в яких просять постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
03.06.2014 року між компанією «HABBERTON GROUP, Inc.» та «METEAR DENIZ ISLERI VE TICARET A.S.» був укладений договір про надання буксиром «KAPTAN TEOMAN» послуг з буксирування судна «ONEGA» з порту Миколаїв (Україна) у порт Аліага (Туреччина).
08.06.2014 року при буксируванні в районі порту Южний сталась пригода, в результаті якої судно «ONEGA» затонуло та відбулось забруднення акваторії Чорного моря внаслідок виливання у морську воду залишків паливно-мастильних матеріалів, які знаходились у танках судна «ONEGA».
10.06.2014 року Державною інспекцією України з безпеки на морському та річному транспорті Укрморрічінспекція було видано наказ №253 про організацію розслідування аварійної події, в результаті чого було створено комісію.
Інспекторами Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря складений акт №1076 від 11.06.2014 року, в якому зазначено, що 08.06.2014 року з 01 г. 15 хв. т/х «KAPTAN TEOMAN» розпочав буксирування тх «ONEGA» з порту Миколаїв (Україна) у порт Аліага (Туреччина). Під час буксирування у внутрішніх морських територіальних водах України трапилось затоплення тх «ONEGA», внаслідок чого з 08.06.2014 року у місці затоплення з'явилась плівка нафтопродуктів, що призвело до забруднення внутрішніх морських територіальних вод України (т.2 а.с.67-68).
13.06.2014 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Заборей В.Г. складено протокол №003222, в якому зазначено, що позивач здійснив адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч.1 ст.591 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Того ж дня, 13.06.2014 року Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Заборей В.Г. було винесено постанову №003222 про накладення адміністративного стягнення, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1190 гривень за правопорушення, передбачене ч.1 ст.591 КУпАП.
За змістом вказаного протоколу та постанови позивач відмовився від підписання та отримання копій цих документів, про що в них зроблені відповідні записи особою, що їх склала.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції відхилив доводи сторони позивача про порушення Інспекцією вимог ст.268 КУпАП в частині забезпечення прав позивача, який не володіє українською мовою, в процедурі притягнення його до адміністративної відповідальності.
Так, суд першої інстанції з цього приводу зазначив, що відповідно до Міжнародної конвенції «Про підготовку і дипломуванню моряків та несенню вахти» 1978 року, до якої приєдналась і Туреччина, позивач повинен володіти англійською мовою в той мірі, щоб розуміти про що ведеться річ між ним та іншими учасниками судноплавства, портовими службами та інспекторами з охорони навколишнього природного середовища, тощо, а тому посилання представника позивача на те, що позивач не розумів зміст вимог державного інспектора та англійських пояснень в оскаржуваних документах, не відповідають дійсності.
До такого висновку суд першої інстанції прийшов виходячи з того, що і протокол і постанова від 13.06.2014 року містять певні графи, назви яких додатково викладені ще й англійською мово.
Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погодитися не може і вважає, що з боку відповідача мають місце порушення процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, які полягають в наступному.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як встановлено судом і не заперечується учасниками процесу, позивач ОСОБА_6 не володіє українською мовою, і його рідною мовою є турецька мова.
Колегія суддів зауважує, що участь перекладача під час розгляду справ про адміністративні правопорушення є обов'язковою в усіх випадках, коли особа, яка притягується до відповідальності, не володіє українською мовою.
Конституційний Суд України у справі про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України (справа про застосування української мови) від 14.12.1999 року роз'яснив: "українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом".
З урахуванням такого тлумачення, уповноважені органи (посадові особи) не вправі використовувати іноземну мову під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
В ст.268 КУпАП чітко зазначено, що особа, яка не володіє мовою, якою ведеться провадження, має право виступати саме рідною мовою.
Тому посилання суду першої інстанції на обов'язок позивача, як капітана, знати англійську мову згідно вимог Міжнародної конвенції «Про підготовку і дипломуванню моряків та несенню вахти» 1978 року, колегія суддів вважає хибними, оскільки в процедурі притягнення позивача до адміністративної відповідальності позивач мав право користуватися саме рідною мовою, тобто турецькою, і використання в цій процедурі будь-якої іншої іноземної мови не можна вважати правомірним.
Викладення назв певних граф і назв протоколу і постанови від 13.06.2014 року англійською мовою жодним чином не забезпечувало дотримання прав позивача на використання рідної мови під час притягнення його до адміністративної відповідальності, та не доводить того факту, що позивач розумів суть адміністративного правопорушення, за яке його притягнули до відповідальності.
Більш того, ті графи протоколу та постанови від 13.06.2014 року, які містять викладення сутності правопорушення, заповнені державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Заборей В.Г. саме українською мовою без перекладу на англійську.
Слід також враховувати, що володіння мовою і розуміння мови - не тотожні явища.
Відповідно до ст.274 КУпАП обов'язок по залученню перекладача покладається на орган (посадову особу), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.
Таким чином, факт незнання позивачем української мови в обов'язковому порядку покладав на відповідача обов'язок забезпечити участь при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності перекладача з української мови та турецьку.
Невиконання такого обов'язку призвело до порушення прав позивача, закріплених у ст.268 КУпАП.
Також колегія суддів звертає увагу на той факт, що державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Заборей В.Г. спірна постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності №003222 від 13.06.2014 року винесена одразу після складення протоколу про адміністративне правопорушення від 13.06.2014 року на місці вчинення правопорушення.
Цей факт сторонами не заперечується та підтверджений представником відповідача під час судового засідання.
Оцінюючи правомірність винесення у такий спосіб спірної постанови №003222 від 13.06.2014 року, колегія суддів виходить з наступного.
За загальним правилом відповідно до ст.254 КУпАП фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення протоколу про його вчинення уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до частини третьої цієї статті протокол не складається у випадках, передбачених ст.258 цього Кодексу.
Згідно ч.1 цієї статті протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238), частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п'ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, 185-3 цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення (ч.2 ст.258 КУпАП).
Перелік адміністративних правопорушень, визначених частиною першою статті 258, за які адміністративне стягнення накладається та стягується на місці вчинення правопорушення є вичерпним і може бути змінений лише законом.
Частина 1 ст.258 КУпАП не містить посилання на ст.591 КУпАП. Відповідно на ці правовідносини не поширюється положення частини третьої статті 258 КУпАП, коли уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Отже, під час оформлення матеріалів про адміністративні порушення за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 591 КУпАП, обов'язково складається протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Словосполучення "на місці вчинення правопорушення", яке містяться у статті 258 Кодексу та словосполучення "за місцем вчинення правопорушення", вжитого у статті 276 Кодексу мають різний правовий зміст.
Зазначене питання аналізував Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 26.05.2015 року №5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст.276 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У п.2.4 мотивувальної частини цього Рішення зазначено, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення "на місці вчинення правопорушення" і "за місцем його вчинення", які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення "за місцем його вчинення", застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.
Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення "за місцем його вчинення", яке міститься в положенні ч.1 ст.276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Як вже зазначено вище, випадки розгляду справ про адміністративні правопорушення уповноваженими на те особами на місці вчинення правопорушення визначені статтею 258 КУпАП, а в інших випадках справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем вчинення правопорушення, відповідно до статті 276 КУпАП.
Таким чином, на справи про адміністративні правопорушення за ст.591 КУпАП не поширюються передбачені ст.258 КУпАП випадки розгляду справ про адміністративні правопорушення на місці вчинення правопорушення.
Тому, винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.591 КУпАП, одразу після складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення є неправомірним і призводить до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у ст.268 КУпАП, зокрема право користуватися юридичною допомогою, заявляти клопотання, подавати докази по справі тощо.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів проходить до висновку, що незалучення державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Заборей В.Г. перекладача в процедурі притягнення позивача до адміністративних відповідальності, а також винесення ним постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності №003222 від 13.06.2014 року одразу після складення ним відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення від 13.06.2014 року є неправомірним та має наслідком суттєве порушення прав позивача, закріплених у ст.268 КУпАП.
Такі порушення на думку колегії суддів не можуть вважатися суто формальними, а є достатніми для судового захисту прав позивача шляхом скасування спірної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності №003222 від 13.06.2014 року.
Оцінюючи доводи апелянта про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.591 КУпАП, колегія суддів виходить з наступного.
Так, ч.1 ст.59-1 КУпАП передбачено, що забруднення і засмічення територіальних і внутрішніх морських вод внаслідок скидів із суден, здійснених без дозволу спеціально уповноважених на те державних органів або з порушенням встановлених правил, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти п'яти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За дане правопорушення позивач притягується як капітан т/х «KAPTAN TEOMAN».
Статтею 14 КУпАП визначено, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Виходячи з цього, у даній справі необхідно встановити факт невиконання чи неналежного виконання позивачем обов'язки капітана т/х «KAPTAN TEOMAN», що спричинило забруднення акваторії Чорного моря паливно-мастильними матеріалами із затонулого судна «ONEGA».
При цьому настання таких наслідків повинно знаходитися в прямому причинно-наслідковому зв'язку з діями або бездіяльністю позивача, як капітана т/х «KAPTAN TEOMAN».
В якості доказів вини позивача у вчиненні вказаного правопорушення суд першої інстанції послався на акт розслідування випадку забруднення акваторії у межах зони відповідальності ЮФ ДП «АМПУ», яке сталось внаслідок аварійної морської події з судном «ONEGA» в районі якірної стоянки №356 08.06.2014 року, складений 13.06.2015 року, зазначивши, що з цього акту вбачається: м/б «Геннадій Савєльєв» було виявлено плівку розміром 400*50м., джерелом якої є т/х «ONEGA»»; після проведення водолазами обстеження судна «ONEGA» було встановлено, що потрапляння нафтопродукту до морського середовища поступає з трьох місць вказаного судна, що знаходиться на глибині 23 метра (т.1.а.с.92-99).
Також суд першої інстанції послався на акт розслідування аварійної морської події від 27.06.2014 року (т.1 а.с.100-113), зазначивши, що відповідно до даного акту затопленню судна сприяв маневр, виконаний капітаном т/х KAPTAN TEOMAN під час постановки на якірну стоянку, а саме поворот через лівий борт, на який вже був створений крен; також капітан не зміг відповісти комісії щодо наявності на борту доповнення А до сертифікату про буксування, в якому зазначені рекомендації для капітана буксира, які ним були виконані не в повному обсязі; в порушення чинних вимог буксування капітаном не було припинено у зв'язку поганими погодними умовами та не був проаналізований прогноз погоди по маршруту і не зроблені відповідні записи в журналі; чищення від нафтопродуктів танків та приміщень об'єкту «ONEGA» не було здійснено належним чином.
Суд першої інстанції також зазначив, що судно «ONEGA» транспортувалось як вантаж і на вказаному об'єкті були відсутні члени екіпажу, про що свідчить вантажна декларація, загальна декларація, вантажна митна декларація, екологічна декларація тощо.
Колегія суддів вважає, що наведені судом першої інстанції доводи є недостатніми для висновку при вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ст.591 КУпАП, оскільки наведені в них обставини не доводять наявність причино-наслідкового зв'язку між діями позивача та фактом забруднення морських вод нафтопродуктами.
Слід зазначити, що відповідальність за ч.1 ст.591 КУпАП настає саме за забруднення і засмічення територіальних і внутрішніх морських вод внаслідок скидів із суден, а тому встановленню підлягає вина позивача саме в настанні цих наслідків. Наявність чи відсутність вини позивача в затопленні т/х «ONEGA» не повинно мати вирішального значення для встановлення в діях позивача складу правопорушення за ст.591 КУпАП, оскільки у випадку відсутності на т/х «ONEGA» нафтопродуктів на момент його затоплення забруднення морських вод нафтопродуктами не відбулось би.
Виходячи з цього, для кваліфікації дій позивача за ч.1 ст.591 КУпАП необхідно встановити протиправність дій чи бездіяльності позивача відносно тих нафтопродуктів, які залишались в танках т/х «ONEGA» на момент його буксировки.
Аналіз долучених до справи документів не дає підстав стверджувати, що забруднення внутрішніх морських територіальних вод України нафтопродуктами відбулось внаслідок протиправних дій чи бездіяльності позивача, як капітана т/х KAPTAN TEOMAN.
Так, в акті розслідування випадку забруднення акваторії у межах зони відповідальності ЮФ ДП «АМПУ», яке сталось внаслідок аварійної морської події з судном «ONEGA» в районі якірної стоянки №356 08.06.2014 року, який складений 13.06.2015 року, (т.1 а.с.99), у пункті 5 вказані наступні причини розливу нафтопродуктів: «Пошкодження корпусу судна «ONEGA» внаслідок причин, які з'ясовуються комісією Укрморрічінспекції.
В акті розслідування аварійної морської події від 27.06.2014 року (т.1 а.с.100-113) наведені можливі причини затоплення судна «ONEGA» - це потрапляння води до корпусу судна «ONEGA», яке могло статися через відсутність повної герметизації підводної частини корпусу судна та/або незадовільного технічного стану донно-забортної арматури судна.
При цьому слід зауважити, що у вказаному акті причини затоплення достеменно не встановлені, а лише наведені можливі варіанти таких причин.
В цьому ж акті комісія вказує на дії позивача, які на думку комісії посприяли затопленню, а саме: виконання капітаном т/х KAPTAN TEOMAN маневру під час постановки на якірну стоянку, а саме поворот через лівий борт, на який вже був створений крен; виконання буксирування при погодних умовах, що не відповідали рекомендованим Бюро морських перевезень «Дромон» про буксирування (сильний вітер).
На ці обставини також послався і суд першої інстанції в обґрунтування своїх висновків.
Крім того, в акті від 27.06.2014 року комісією зазначено, що затопленню також сприяв формальний огляд сюрвером компанії «Марін сервівіс ЛТД» стану буксируваного судна «ONEGA» та його герметичних закриттів, підтвердженням чого є заповнений чек-лист для надання дозволу на разовий перехід судна буксируванням від 02.06.2014 року.
В акті від 27.06.2014 року також вказано про наступне: виходячи з наявності забруднення навколишнього морського середовища після затоплення об'єкту, ймовірно чищення від нафтопродуктів танків та приміщень судна «ONEGA» не було здійснено, або виконано неналежним чином; судновласник не забезпечив належної підготовки до безпечної буксировки об'єкту «ONEGA» та не врахував наступних рекомендацій Керівництва з безпеки океанських буксировок:
- до виходу в море, водонепроникність і непроникність під час впливу моря повинні бути перевірені шляхом перевірки пристроїв закриття всіх люків, клапанів, повітряних трубок та інших отворів, через які вода могла б потрапити в буксируваний об'єкт і вплинути на його остійність;
- повинно також бути підтверджено, що будь-які водонепроникні двері або інші пристрої закриття в корпусі надійно закриті і що будь-які кришки що знімаються знаходяться на штатних місцях;
- повинно бути документально підтверджено, що буксируваний об'єкт має необхідну конструктивну міцність для даних погодних умов і іншим навантаженням під час усього рейсу.
Враховуючи встановлені в акті комісії від 27.06.2014 року можливі причини затоплення судна «ONEGA» - це потрапляння води до корпусу судна через відсутність повної герметизації підводної частини корпусу судна та/або незадовільного технічного стану донно-забортної арматури судна, а також можливі причини знаходження нафтопродуктів в танках судна «ONEGA» - це не проведення належного чищення танків судна судновласником, колегія суддів приходить до висновку про відсутність прямого причинно-наслідкового зв'язку між діями позивача, як капітана т/х KAPTAN TEOMAN під час буксирування судна «ONEGA», та забрудненням морських вод нафтопродуктами внаслідок витоку нафтопродуктів із затонулого судна «ONEGA».
З матеріалів справи вбачається, що для проведення буксирування судна «ONEGA» були оформлені необхідні дозвільні документи, які підтверджували, в тому числі, і придатність судна «ONEGA» для буксирування за технічним станом.
З цього питання у п.2 акту розслідування аварійної морської події від 27.06.2014 року вказано про проведення огляду судна «ONEGA» до його буксирування старшим капітаном служби капітана морського порту Миколаїв Лушевичем В.Є., наявність Сертифіката на буксирування риболовного судна «ONEGA» та Свідоцтва про ухвалення буксирування за №360071229, що було видано сюрвером компанії Marine Service Company Ltd., а також про затвердження схеми буксирування та видачу дозволу на вихід з порту.
Будь-яких зауважень стосовно здійснення буксировки судна «ONEGA» без оформлення необхідних для цього дозвільних документів за результатами проведених розслідувань зазначеної аварійної морської події та випадку забруднення акваторії до позивача не висувалось.
Посилання в акті розслідування аварійної морської події від 27.06.2014 року на дії позивача, які посприяли затопленню, як то: виконання маневру через лівий борт, на який вже був створений крен, та виконання буксирування при несприятливих погодних умовах, на думку колегії суддів не можуть бути достатніми та безумовними доказами вини позивача у здійснені правопорушення за ч.1 ст.591 КУпАП, оскільки такі дії не є основними причинами затоплення судна «ONEGA», внаслідок якого відбувся виток з нього нафтопродуктів.
Як встановлено актом розслідування аварійної морської події від 27.06.2014 року затоплення судна «ONEGA» та виток з нього нафтопродуктів в море стало можливим внаслідок цілого ряду причин, які стосуються також і підготовки цього судна до буксирування його судновласником, а також особою, яка здійснювала обстеження цього судна.
При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем не доведено того факту, що позивач, як капітан т/х KAPTAN TEOMAN, зобов'язаний був здійснювати обстеження судна «ONEGA» на предмет перевірки відповідності технічного стану цього судна умовам буксирування, та, відповідно, несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання такого обов'язку.
Як пояснив представник апелянта - компанії «Метеар Деніз Ішлєрі ве Тідж.А.Ш.» проведення вказаної підготовки судна «ONEGA» не відноситься до обов'язків позивача. Ці твердження представником відповідача та представником третьої особи - компанії «Хеббертон Групп Інк.» не спростовані.
Як вже зазначено вище, готовність судна «ONEGA» до буксирування була підтверджена необхідними дозвільними документами, складання яких не відноситься до повноважень позивача.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає висновок Інспекції про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.591 КУпАП таким, що не підтверджується належними доказами.
На підставі всього вищенаведеного колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до прийняття помилкового рішення, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.
За таких обставин апеляційні скарги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ч.1 ст.202, ст.207, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційні скарги капітана т.х. KAPTAN TEOMAN громадянина Туреччини ОСОБА_6 (ОСОБА_6) та компанії «Метеар Деніз Ішлєрі ве Тідж.А.Ш.» («METEAR DENIZ ISLERI VE TICARET A.S.») (Туреччина) - задовольнити.
Постанову Київського районного суду м.Одеси від 02 червня 2015 року - скасувати.
Винести по справі нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги капітана т.х. KAPTAN TEOMAN громадянина Туреччини ОСОБА_6 (ОСОБА_6).
Скасувати постанову Державної екологічної інспекції північно-західного регіону Чорного моря №003222 від 13 червня 2014 року про накладення адміністративного стягнення на капітана т.х. KAPTAN TEOMAN громадянина Туреччини ОСОБА_6 (ОСОБА_6) у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.591 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлений 01 жовтня 2015 року.
Головуючий суддя:К.В. Кравченко
Суддя: Суддя: Ю.М. Градовський О.В. Лук'янчук