22 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/1331/15-а
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
Судді доповідача - Потапчука В.О.
суддів - Жука С.І.
- Семенюка Г.В.
при секретарі - Алексєєвої Н.М.
за участю апелянта ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 липня 2015 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 04.12.13 № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 31582 грн. 35 коп. та застосування штрафних санкцій на суму 9255 грн. 59 коп. Позовні вимоги мотивовані тим, що підприємець не перевищував граничного обсягу операцій з постачання товарів/послуг, після якої потребується обов'язкова реєстрація платником ПДВ і сплата податку, а висновки податкового органу є неправильними, адже при обчисленні загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг податковий орган не зменшив вказану суму операцій на суми податку, сплачені позивачем контрагентам у складі ціни товару. Вказує на неправильне визначення розміру штрафних санкцій, який перевищує 25 відсотків від грошового зобов'язання.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 01 липня 2015 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги позивача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.
Так судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою в 2000 році, здійснює діяльність в сфері роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Державною податковою інспекцією у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області складений акт від 18.11.2013 № 1393/21-03-17-02/НОМЕР_2 "Про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 за період з 18.08.2010 по 31.12.2012", в якому зазначено про порушення п. 181.1 ст. 181, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання по податку на додану вартість за період з 11.05.2012 по 31.12.2012 на загальну суму ПДВ 31582 грн. 35 коп., пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України - неподання декларації з податку на додану вартість до ДПІ у м. Херсоні за травень-грудень 2011 року, січень - грудень 2012 року, та інші порушення податкового законодавства.
В акті зазначено, що позивачем у періоді з травня 2011 року по квітень 2012 року отримано дохід у розмірі 307753 грн. 84 коп., про що свідчать дані книг обліку доходів та витрат, а також книг обліку розрахункових операцій. У квітні 2012 року відбулось перевищення обсягу виручки понад 30000 грн.
При перевищенні виручки за 12 календарних місяців 300 000 грн. особа, яка не є платником податку на додану вартість, ФОП ОСОБА_2 відповідно до п. 183.1, п. 183.2 ст. 183 Податкового Кодексу, повинна була надати заяву про реєстрацію платником ПДВ не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто вказаного обсягу оподатковуваних операцій, а саме - до 10.05.12 року. В порушення п. 181.1. ст. 181 Податкового Кодексу , на початок проведення перевірки станом на 29.10.13 ФОП ОСОБА_2 не зареєструвалась як платник податку на додану вартість.
З посиланням на п.183.10 ст. 183 Податкового Кодексу, відповідно до якого будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею та п. 181.1 ст. 181 цього кодексу, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, податкова інспекція визначила розмір ПДВ, який має сплатити приватний підприємець за період з 11.05.12 по 31.12 12. Згідно з первинними документами та даними книг обліку доходів та витрат, книг обліку розрахункових операцій, сума податкового зобов'язання по податку на додану вартість складає 31582 грн. .коп., а саме: з 11.05.12 по 31.05.12 - 3419.54 грн., за червень 2012 року - 4748,95 грн. за липень 2012 року - 3155,70 грн., за серпень 2012 - 2390,9 грн. , за вересень 2012 - 4175,47 грн. , за жовтень 2012 - 4610,29 грн. , за листопад 2012 - 4183,58 грн. , за грудень 2012 - 4897,91 грн.
На підставі висновків даної перевірки податковою інспекцією складено податкове повідомлення-рішення від 04.12.2013 № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 31582 грн. 35 коп. та застосування штрафних санкцій на суму 9255 грн. 59 коп. ( 7895 грн. 59 коп. за заниження грошового зобов'язання та 1360 грн. за неподання декларацій з ПДВ за травень-грудень 2012 року).
При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно з п. 181.1 ст. 181 ПК ( в редакції станом на період виявленого порушення) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у т.ч. з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.
Відповідно до п. 183.2 ст. 183 ПК у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 цього Кодексу.
Будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість, і у випадках та порядку, передбаченими статтями 180 - 183 Розділу V Кодексу, не подала до органу державної податкової служби заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату податку на додану вартість на рівні зареєстрованого платника податку на додану вартість без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що позивач не є платником єдиного податку, вперше досяг обсягу оподатковуваних операцій у розмірі понад 300 тис. грн. у квітні 2012 року, що він не заперечує, однак відповідної заяви не подав, не сплачував протягом травня - грудня 2012 року зобов'язання з податку на додану вартість.
Колегія суддів вважає правильною позицію суду першої інстанції щодо неприйняття доводів позивача , що податковий орган невірно визначив загальну суму від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, оскільки не зменшив суму виручки (доходу) на суми податку на додану вартість, які позивач сплачував контрагентам у складі ціни товарів під час їх закупівлі. На підтвердження фактів сплати сум податку на додану вартість у складі ціни товару позивач представив суду копії видаткових накладних та податкових накладних, з яких убачається, що товар придбавався ФОП ОСОБА_2 у платників ПДВ з включенням до складу ціни товару податку на додану вартість. При продажу товарів нарахування ПДВ позивачем не здійснювалось, оскільки позивач не був зареєстрований платником ПДВ.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість визначались операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Згідно з підпунктом 2 пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.
Згідно з підпунктом 183.10 статті 183 Податкового кодексу України, будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, вважається платником податку з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу, без права на віднесення сум податку до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування до моменту реєстрації платником податку на додану вартість.
При розрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню згідно з Податковим кодексом України, для визначення необхідності обов'язкової реєстрації платником ПДВ потрібно враховувати операції, що відповідають критеріям постачання товарів/послуг (пп. 14.1.191 і 14.1.185 ПКУ) за останні 12 календарних місяців, а також методику визначення граничної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню.
Так, постачанням товарів згідно з п.п. 14.1.191 ПКУ є будь-які операції, що передбачають передання права на розпоряджання товаром як власник, у тому числі продаж товару. Крім того, істотною умовою для визначення необхідності обов'язкової реєстрації платником ПДВ є гранична сума, нарахована (сплачена) платнику податків протягом останніх 12 календарних місяців від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, - 300000 гривень сукупно без урахування податку на додану вартість.
Колегія суддів погоджуються з позицією суду першої інстанції, що згідно копій звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій загальна сума розрахунків за продані товари за період травень 2011- квітень 2012 року становить 307753 грн. 84 коп. без ПДВ. Таким чином, позивач на дану суму не нараховував ПДВ, а тому вона є сумою без ПДВ, крім того, позивач у наведеному періоді не був платником ПДВ, а отже не був уповноважений на нарахування, утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.
Відповідно до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України вбачається, що при визначенні показника сум від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, сплачені такому платнику податків протягом останніх 12 календарних місяців, законодавець не встановив правила щодо зменшення суми за продані товари на суми податку на додану вартість, сплачені цим платником податків при придбанні товарів у інших контрагентів. Використаний законодавцем вираз "без урахування податку на додану вартість" у пункті 181.1 статті 181 Податкового кодексу України позивач тлумачить помилково.
Вираз "без врахування податку на додану вартість" відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ розповсюджується і на інші випадки виключення ПДВ з отриманого доходу, які в даному разі не стосуються позивача.
Така 300 тисячна межа, оговорена в п. 181.1 ст. 181 ПКУ, враховується не тільки при первинній реєстрації осіб платниками ПДВ, але і в інших випадках. Так, наприклад, особи, які повторно реєструються платниками ПДВ, реєстрація яких до цього була анульована, для визначення 300 тисячної межі при повторній реєстрації повинні брати обсяги операцій по поставці товарів (послуг), які здійснювались ними протягом останніх 12 місяців, включаючи і місяці попередньої реєстрації, без ПДВ. Крім того, уточнення, яке наведене у скобках, може стосуватись випадків анулювання ПДВ-реєстрації ( п.п. "а" п. 184.1 ПКУ), тобто, коли така особа вже є платником ПДВ та відповідно ПДВ при поставці вже нараховує. Таким особам, які виходять зі складу платників ПДВ, для порівняння треба орієнтуватись на 300 тисячний обсяг операцій без врахування ПДВ, який входить у вартість здійснених поставок.
Сплата ПДВ у складі ціни товару, який придбавався позивачем, не впливає на його обов'язок з реєстрації платником ПДВ, оскільки для цього встановленню підлягає наявність податку у складі ціни товару, що ним реалізовувався, а не придбавався.
Законодавством не передбачене врахування сплаченого особою при придбані товарів податку при визначенні суми операцій з продажу товарів такою особою.
При вирішенні питання про необхідність обов'язкової реєстрації позивача платником ПДВ та визначенні йому податкового зобов'язання з податку на додану вартість податковий орган не повинен зменшувати показник доходу, одержаного позивачем, на суми ПДВ, сплачені ним у складі ціни придбаних товарів . У разі перевищення суми від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) межі 300000 грн., підприємець підлягає обов'язковій реєстрації платником ПДВ, і лише після реєстрації платником ПДВ особа має право здійснювати утримання податку, що сплачується покупцем, але несе відповідальність за дотримання достовірності, повноти та своєчасності нарахування ПДВ.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що податковий орган вірно визначив передбачений пунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, показник сукупної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, одержаної позивачем протягом останніх 12 календарних місяців.
Також колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що відповідачем був вірно був застосований штраф за неподання декларацій з податку на додану вартість за травень-грудень 2012 року. Згідно п. 120.1 ст. 120 ПКУ неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Не зазначення даної норми в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні підтвердилось при розгляді справи, але дана обставина не є беззаперечною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, враховуючи, що факти податкових порушень підтверджені належними доказами.
Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної додаткової постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 200,206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 липня 2015 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення, - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Повний текст ухвали виготовлено 22 вересня 2015 року.
Суддя-доповідач: Потапчук В.О.
Судді: Жук С.І.
Семенюк Г.В.