22 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/1643/15
Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
Судді доповідача - Потапчука В.О.
суддів - Жука С.І.
- Семенюка Г.В.
при секретарі - Алексєєвої Н.М.
за участю представника апелянта Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області- Кисельова Д.Д.
представника позивача - ОСОБА_2
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області, державних реєстраторів прав на нерухоме майно реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області Оперчук Ірини Михайлівни, Бабіч Альони Володимирівни за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_6, про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції (далі - Реєстраційна служба), державних реєстраторів прав на нерухоме майно реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Оперчук Ірини Михайлівни, Бабіч Альони Володимирівни за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_6, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, державний реєстратор прав на нерухоме майно реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Бабіч Альона Володимирівна про відмову скасування державної реєстрації права власності від 27.02.2015 року №19687190;
- визнати протиправним та скасувати рішення реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, державний реєстратор прав на нерухоме майно реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Оперчук Ірина Михайлівна про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 24.12.2014 року №18286602;
- зобов'язати Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції скасувати за ОСОБА_6 державну реєстрацію права власності на трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2, м. Одеса, загальною площею 80,0 кв.м., житловою площею 52,7 кв.м., у складі: житлова кімната площею 23,3 кв.м.; житлова кімната площею 15,1 кв.м.; житлова кімната площею 14,3 кв. м.; кухня площею 13,0 кв.м.; санвузол площею 3,1 кв.м.; коридор площею 9,3 кв.м.; балкон площею 0,7 кв.м.; балкон площею 1,2 кв. м.
- зобов'язати Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції зареєструвати за ОСОБА_3 , право власності на трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 80,0 кв.м., житловою площею 52,7 кв.м., у складі: житлова кімната площею 23,3 кв.м.; житлова кімната площею 15,1 кв.м.; житлова кімната площею 14,3 кв. м.; кухня площею 13,0 кв.м.; санвузол площею 3,1 кв.м.; коридор площею 9,3 кв.м.; балкон площею 0,7 кв.м.; балкон площею 1,2 кв. м.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.
Так судом першої інстанції встановлено, що 18.12.2014 року позивач звернувся до Реєстраційної служби з заявою про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2, за реєстраційним номером 18113884 (а.с.129).
Підставою для звернення згідно картки прийому заяви є рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29.10.2014 року по цивільній справі №522/5791/14-ц (а.с.42-44).
За результатами розгляду вказаної заяви рішенням державного реєстратора Оперчук Ірини Михайлівни позивачеві відмовлено в державній реєстрації на підставі того, що подані документи не відповідають вимогам встановленим нормативно-правовими актами та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме: відповідно до п.37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2013 року №868, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є рішення суду, що набрало законної сили щодо права власності ті інших речових прав на нерухоме майно (а.с.73). Крім того відповідно до п.3 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація проводиться за наявності поданих оригіналів документів та засвідчених їх копій.
Крім того, 27.02.2015 року позивач звернувся до Реєстраційної служби з заявою про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, за реєстраційним номером 19675941 (а.с.47).
За результатами розгляду вказаної заяви рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Бабіч Альони Володимирівни від 27.02.2015 року №19687190 йому було відмовлено у скасуванні державної реєстрації права власності за ОСОБА_6 на квартиру за адресою: АДРЕСА_2, на підставі того, що подані документи не відповідають вимогам встановленим нормативно-правовими актами та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, зокрема, відповідно до абз.1,2 п.41 у разі скасування на підставі рішення суду державної реєстрації прав, проведеної до 1 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент такої реєстрації, записів про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, за відсутності державної реєстрації таких прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор переносить до Державного реєстру прав записи про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, та вносить запис про скасування державної реєстрації. (а.с.45-46). Проте надане заявником рішення Приморського суду м. Одеси від 29.10.2014 року по справі №522/5791/14-ц визначає в частині покупця частково удаваним з моменту вчинення договір купівлі-продажу від 01.03.2005 року, а не скасовує його.
При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача.
Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.
З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29.10.2014 року по справі №522/5791/14-ц за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, ОСОБА_8 про визнання договору купівлі-продажу квартири частково удаваним, про визнання покупцем за договором купівлі-продажу квартири, визнано ОСОБА_3 покупцем за договором від 01 березня 2005 року купівлі-продажу трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2, укладеним між продавцями ОСОБА_9, ОСОБА_10 (в інтересах якої діяла мати ОСОБА_9.),ОСОБА_11 (яка діяла за згодою своєї матері ОСОБА_9.), ОСОБА_12 та покупцем ОСОБА_6, посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_13 (реєстровий №528 від 01 березня 2005 року). Рішення набрало чинності 10.11.2014 року.
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до ч. 1 ст. 2 вказаного Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з ч. 5 ст. 3 цього Закону державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 1 ст. 6 Закону встановлено, що систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону державний реєстратор поряд з іншими повноваженнями встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.
Положеннями ст. 15 зазначеного Закону передбачено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав. Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
У випадках, передбачених законодавством України, державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, права стосовно якого підлягають державній реєстрації. Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Державна реєстрація прав (надання відмови в ній) проводиться у строк, що не перевищує п'яти робочих днів (крім випадків, установлених частиною сьомою цієї статті) з дня надходження до органу державної реєстрації прав заяви про таку реєстрацію і передбачених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього, документів, необхідних для її проведення.
Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. № 868.
Згідно з п. 8 цього Порядку для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст. Заява подається окремо щодо кожного об'єкта нерухомого майна.
Пунктом 36 Порядку встановлено, що для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.
Для проведення державної реєстрації речового права на нерухоме майно, що є похідним від права власності, одночасно з проведенням державної реєстрації права власності на таке майно заявником подаються документи, необхідні для проведення державної реєстрації права власності на таке майно та державної реєстрації речового права, що є похідним від нього.
Виходячи з положень п. 37. Порядку, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат; 2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 4) видані нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати; 5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до закону; 6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дублікат; 7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи його дублікат, видані до 1 січня 2013 р. органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією; 8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 9) державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею; 10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 12) заповіт, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 13) закон, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.
Статтею 26 вказаного Закону передбачено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Процедура прийняття і розгляду заяв щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) та скасування записів (далі - заява) Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), перелік документів, необхідних для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав, права та обов'язки суб'єктів, що є учасниками зазначеної процедури встановлюється Порядком прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 року № 3502/5.
Згідно з п. 1.3. цього Порядку рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав приймає державний реєстратор прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор), яке оформлює за допомогою Державного реєстру прав у двох примірниках.
Пунктом 1.5. зазначеного Порядку передбачено, що документи, які подаються для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав, повинні відповідати вимогам, встановленим законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами.
Процедура прийняття і розгляду заяв за вказаним Порядком передбачає, що для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком. Виходячи з положень п. 2.6. Порядку, для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу (документи, що посвідчують його особу, визначені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703).
Під час розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор перевіряє наявність підстав для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав.
За результатами розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор приймає рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав або рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав.
Державний реєстратор на підставі прийнятого рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав або скасування записів Державного реєстру прав вносить зміни до записів, вносить записи про скасування державної реєстрації прав або скасовує записи Державного реєстру прав.
При цьому державний реєстратор приймає рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав виключно за наявності таких підстав у разі внесення записів про скасування державної реєстрації прав або скасування записів Державного реєстру прав: органом державної реєстрації прав або нотаріусом, до якого звернувся заявник, не проводилась державна реєстрація прав на відповідний об'єкт нерухомого майна, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або внесення змін до запису Державного реєстру прав; подане рішення суду про скасування рішення державного реєстратора не набрало законної сили або не завірене належним чином відповідно до законодавства; запис про скасування державної реєстрації прав уже внесено, запис Державного реєстру прав з відповідним реєстраційним номером уже скасовано.
Процедуру ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно визначено у Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1141. Згідно з п. 4 цього Порядку внесення змін до записів Державного реєстру прав, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), скасування записів Державного реєстру прав є однією із складових ведення Державного реєстру прав.
Так, відповідно до п. 41 вказаного Порядку державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Поряд з цим, абзацом 2 вказаної норми законодавства передбачено, що у разі скасування на підставі рішення суду державної реєстрації прав, проведеної до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент такої реєстрації, записів про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 р., за відсутності державної реєстрації таких прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор переносить до Державного реєстру прав записи про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, та вносить запис про скасування державної реєстрації прав.
П. 41 зазначеного Порядку доповнено другим абзацом відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.2014 року № 50 «Про внесення змін до Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», тобто, зазначена норма є більш новою по відношенню до загального порядку скасування записів Державного реєстру прав, визначеного у Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 року № 3502/5.
Законодавство передбачає особливий порядок внесення записів до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, не ставлячи його у залежність від наявності рішення суду про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію відповідного права.
Колегія суддів зазначає, що підставою для відмови у державній реєстрації права власності на квартиру за позивачем було визначено п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якого у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що рішенням Приморського суду м. Одеси від 29.10.2014 року по справі №522/5791/14-ц позивача визнано покупцем за договором купівлі-продажу трикімнатної квартири від 01 березня 2005 року за адресою: АДРЕСА_2
Колегія суддів звертає увагу на те, що зазначеним судовим рішенням встановлено факт набуття права власності на квартиру за позивачем, щодо якої останній заявив про його своє право на його державну реєстрацію.
Таким чином колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної додаткової постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 200,206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області, державних реєстраторів прав на нерухоме майно реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області Оперчук Ірини Михайлівни, Бабіч Альони Володимирівни за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_6, про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Повний текст ухвали виготовлено 22 вересня 2015 року
Суддя-доповідач: Потапчук В.О.
Судді: Жук С.І.
Семенюк Г.В.