15 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/874/15-а
Категорія: 9.5 Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко Н.А.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Танасогло Т.М.,
суддів - Бойка А.В.,
- Яковлєва О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Олександрійської сільської ради Каланчацького району Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Олександрійської сільської ради Каланчацького району Херсонської області до Державної фінансової інспекції в Херсонській області про скасування пунктів вимоги,
У березні 2015 року Олександрівська сільська рада Каланчацького району Херсонської області звернулася до суду до суду з позовом до Скадовської міжрайонної державної фінансової інспекції (далі МДФІ) в особі головного державного фінансового інспектора Скадовської МДФІ Сирцевої В.М. та заступника начальника Скадовської МДФІ Мальченко О.М., з урахуванням зміни до позовних вимог, про визнання незаконною вимогу (рішення) начальника Скадовської МДФІ Мальченко О.М. від 18 березня 2015 року №46/12/228 «Щодо усунення порушень законодавства» у вступній частині п.4,5 а також п.п.3,4,5 резолютивної частини та скасування її; визнання неправомірними дій головного державного фінансового інспектора Скадовської МДФІ Сирцевої В.М., які полягають в необґрунтованому та безпідставному висновку, щодо правомірності та законності нарахування та виплати винагороди за працю сільському голові викладеному в п.2 акту від 04 березня 2015 року №46-27/2 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01 січня 2012 року по 01 лютого 2015 року, та у висновку від 16 березня 2015 року на заперечення до акту ревізії №46/27/2 від 04 березня 2015 року.
Ухвалою суду від 28 травня 2015 року закрито провадження в справі в частині визнання неправомірними дій головного державного фінансового інспектора Скадовської МДФІ Сирцевої В.М. щодо правомірності, законності нарахування та виплати винагороди за працю сільському голові викладеному в п.2 акту від 04 березня 2015 року №46-27/2 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01 січня 2012 року по 01 лютого 2015 року та у висновку від 16 березня 2015 року на заперечення до акту ревізії №46-27/2 від 04 березня 2015 року.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015 року адміністративний позов - залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі Олександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Олександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Відповідно до постанови прокуратури Каланчацького району про призначення позапланової ревізії від 30 січня 2015 року, ухвали Каланчацького районного суду Херсонської області від 29 січня 2015 року, на підставі направлень на проведення ревізії №12 від 18 лютого 2015 року заступником начальника та головним державним фінансовим інспектором Скадовської МДФІ проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Олександрівської сільської ради Каланчацького району за період з 01 січня 2012 року по 01 лютого 2015 року, за результатами якої складено акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача з вказаний період від 04 березня 2015 року №46-27/2.
Позивач 10 березня 2015 року за №26/02-19 подав заперечення на зазначений акт ревізії, а ДФІ висновком від 16 березня 2015 року не прийняло його.
За висновками акту ревізії винесено вимогу «Щодо усунення порушень законодавства» від 18 березня 2015 року №46-12/228, спірні пункти якої передбачають наступне:
-п.4 (вступної частини) в порушення вимог абз.2 п.6 Постанови КМУ від 09 березня 2006 року №266 «Про впорядкування структури та умов оплати праці апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» проведено нарахування та виплата щомісячних премій сільському голові без рішень сесій на преміювання сільського голови на відповідний місяць, внаслідок чого за період з 01 червня 2012 року по 01 січня 2015 року безпідставно нараховано та виплачено премій голові сільської ради на суму 31 063,10 грн. та відповідно зайво перераховано ЄСВ на загальну суму 11 275,57 грн. унаслідок чого завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 44 338,67 грн.;
- п.5 (вступної частини) в порушення вимог пп.22 та 29 Порядку №228 установою безпідставно завищено розмір розрахункової потреби в бюджетних коштах на проведення індексації грошових доходів населення в 2013 році. Зокрема, кількість працівників, яким було заплановано індексація, була більша, ніж кількість працівників, які фактично мали право на її отримання протягом року, на який було складено кошторис, внаслідок чого зайво заплановано та профінансовано бюджетних коштів по загальному фонду КФКВ 010116 «Органи місцевого самоврядування» на загальну суму 3 680 грн, в тому числі КЕКВ 2110 «Заробітна плата» - 2 700 грн., КЕКВ 2120 «Нарахування на заробітну плату» - 980 грн.;
- п.3 стягнути 31 063,10 грн. безпідставно виплачених щомісячних премій сільському голові, з особи яка їх отримала безпідставно, в порядку та розмірах встановлених ст.ст. 127, 136 КЗпП України, або з осіб винних у безпідставних виплатах коштів, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу Законів про працю України;
- п.4 провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до Фондів (ЕСВ), що зайво перераховано внаслідок надлишково нарахованих та виплачених премій сільському голові, та повернути зайво сплачені кошти в сумі 11 275,57 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів), або з осіб винних у безпідставних виплатах коштів, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.130-136 Кодексу Законів про працю України;
- п.5 привести у відповідність розрахунки в кошторисних призначеннях, за загальним фондом кошторису по КФКВ 010116 «Органи місцевого самоврядування» на загальну суму 3 680 грн., в тому числі за КЕКВ 2110 «Оплата праці» 2 700грн., за КЕКВ 2120 «Нарахування на оплату праці» 980 грн., які були безпідставно завищено, шляхом зменшення кошторисних призначень збалансованого за місяцями коригування (зменшення) бюджетних асигнувань у поточному бюджетному періоді на наступні місяці до внесення відповідних змін у бюджетні призначення на 2015 рік. Копію довідки про зміни до кошторису на 2015 рік та довідку про зміни до помісячного розпису асигнувань надати Скадовській МДФІ протягом 3-х робочих днів після проведення змін.
Залишаючи без задоволення адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому порядку не розглядаються позовні вимоги підконтрольної установи щодо визнання протиправними та скасування пунктів вимоги фінансової інспекції про стягнення збитків.
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».
В апеляційній скарзі Олександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області вказується, що рішення суду першої інстанції є неправильним, оскаржувані пункти 4,5 вступної частини та пункти 3,4,5 мотивувальної частини вимоги фінансової інспекції є протиправними, оскільки вони суперечать фактичним обставинам та чинному законодавству, тому постанову суду першої інстанції необхідно скасувати, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.
Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.
Згідно п.7 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Пунктом Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550, передбачено, що акт ревізії - це документ, який складається особами, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної ревізії з 18 лютого 2015 року по 25 лютого 2015 року відповідачем було складено акт ревізії від 04 березня 2015 року №46-27/2 щодо окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача з вказаний період.
Відповідно п.п.45,46 вказаного Порядку №550 у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
З матеріалів справи, вбачається що фінансовою інспекцією стосовно Олександрійської сільської ради Каланчацького району Херсонської області винесено вимогу «Щодо усунення порушень законодавства» від 18 березня 2015 року №46-12/228
Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року №499/2011 передбачено, що зазначена інспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Підпунктом 4 п.4 вказаного Положення встановлено, що Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів
Відповідно п.6 Положення №499/2011 Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Також, Положенням про Держфінінспекцію установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями п.7 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
В даному випадку законодавець поділяє повноваження ДФІ здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень та процедуру звернення до суду в інтересах держави при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Наведені норми закріплюють за ДФІ право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
Матеріалами справи підтверджується, що оскаржувані пункти вимоги від 18 березня 2015 року №46/12/228 «Щодо усунення порушень законодавства» містять інформацію про завдані збитки та містять суму таких збитків 31 063,10 грн., 11 275,57 грн. та 3 680 грн.
Колегія суддів зазначає, що у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.
У справі, яка розглядається, відповідач пред'явив вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.
Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом ДФІ, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 15 квітня 2014 року по справі №21-40а14 та 13 травня 2014 року по страві №21-89а14.
Враховуючи все вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо залишення буз розгляду позовних вимог Олександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області, так як в судовому порядку не розглядаються позовні вимоги підконтрольної установи щодо визнання протиправними та скасування пунктів вимоги фінансової інспекції про стягнення збитків.
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Олександрівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Т.М. Танасогло
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: О.В. Яковлєв