15 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/2567/15
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Бойка А.В.,
суддів: Танасогло Т.М.,
Яковлєва О.В.,
за участю секретаря - Авраменка А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу державної товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2015 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.12.2014 року №0017201502, -
05.05.2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Контакт» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.12.2014 року №0017201502, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 290868 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 145434 грн.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23.06.2015 року у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт» відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Контакт» подало апеляційну скаргу на вказану постанову суду.
Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 23.06.2015 року та прийняття нової, якою задовольнити позовні вимоги ТОВ «Контакт».
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що 04.12.2014 року головним державним ревізор-інспектором відділу контролю за декларуванням ПДВ управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, на підставі п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України, у порядку ст.76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку декларації товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт» з податку на додану вартість за жовтень 2014 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт №6762/15-52-15-02 від 04.12.2014 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.12.2014 року №0017201502, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 290868 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 145434 грн.
В ході проведеної перевірки податковим органом було встановлено порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України, що виразилось у заниженні суми податкових зобов'язань, що підлягає сплаті до державного бюджету.
В акті перевірки податковий орган посилався на те, що ТОВ «Контакт» включено до складу податкового кредиту податкову накладну №19 від 30.10.2014 року на суму 290687,74 грн., отриману від ТОВ «Коне Ліфти», яка не зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим порушено вимоги п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.
Також податковим органом зазначено, що до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2014 року підприємством надано заяву зі скаргою на ТОВ «Коне Ліфти» №165 від 19.11.2014 року, до якої не додано розрахункові документи, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів, внаслідок чого порушено вимоги п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.
Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 22.12.2014 року №0017201502 ТОВ «Контакт» звернулось до Головного управління ДФС в Одеській області з первинною скаргою (від 30.12.2014р. вихід.№189), а потім до Державної фіскальної служби України зі скаргою (від 26.02.2015р. вхід.№4606/6), в яких просило про його скасування.
За наслідками розгляду вищезазначених скарги ТОВ «Контакт» Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги №362/10/15-32-10-02-07 від 11.02.2015р., яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 22.12.2014р. №0017201502, а первинну скаргу директора ТОВ «Контакт» без задоволення.
Аналогічно, за результатами розгляду поданої директором ТОВ «Контакт» скарги, Державною фіскальною службою України прийнято рішення №8318/6/99-99-10-01-01-25 від 21.04.2015р., яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 22.12.2014р. №0017201502, та рішення, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, а скаргу без задоволення.
Після оскарження спірного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, ТОВ «Контакт» звернулось до суду першої інстанції з позовом про його скасування.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «Контакт», суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено контролюючим органом правомірно, та з урахуванням положень чинного податкового законодавства.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне:
З матеріалів справи встановлено, що між ТОВ «Контакт» (Покупець) та ТОВ «Коне Ліфти» (Постачальник) 10.10.2014 року був укладений Договір поставки №UA 13009-В1, відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця 18 комплектів пасажирських ліфтів відповідно до Технічної специфікації, яка викладена в Додатку №1 до даного Договору, Технічного завдання (настановні креслення Обладнання, виконані заводом-виробником), котрі викладено в Додатку №5 до даного Договору (далі - Обладнання), а Покупець зобов'язується оплатити та прийняти Обладнання у відповідності до умов даного Договору.
За результатами виконання умов зазначеного вище Договору від 10.10.2014 року №UA 13009-В1 товариством з обмеженою відповідальністю «Коне Ліфти» на користь ТОВ «Контакт» було виписано Податкову накладну №19 від 30.10.2014 року на загальну суму 1744126,45грн., у т.ч. ПДВ у сумі 290687,74 грн.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
П. 201.1 ст. 201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст.201 ПК України).
Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 ПК України).
Згідно п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
В свою чергу, згідно п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
П. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що зазначеними вище законодавчими приписами встановлено обов'язок платника податку - продавця товарів/послуг не лише надати податкову накладну покупцеві, а й зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як встановлено в ході розгляду даної справи, податкова накладна №19 від 30.10.2014 року, яка була надана ТОВ «Коне Ліфти» позивачеві на виконання господарської операції, у порушення вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, не була зареєстрована контрагентом позивача у Єдиному реєстрі податкових накладних.
У зв'язку із зазначеним, ТОВ «Контакт» було подано до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області засобами електронного зв'язку податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року від 19.11.2014 року, до якої було додано Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) від 19.11.2014 року, у якій зазначено, що ТОВ «Коне Ліфти» не зареєстровано в ЄРПН податкову накладну №19 від 30.10.2014р. на загальну суму 1744126,45грн., у т.ч. ПДВ у сумі 290687,74 грн.
Надіслання ТОВ «Контакт» зазначеної заяви до податкового органу підтверджується квитанцією № 2 від 19.11.2014 року.
З матеріалів справи також вбачається, що ТОВ «Контакт» було надіслано до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області лист №164 від 19.11.2014 року, в якому позивач просив контролюючий орган прийняти завірену копію податкової накладної №19 від 30.10.2014р., до Декларації з ПДВ за жовтень 2014р., Додаток №8.
Так, судом першої інстанції, за наслідками огляду оригіналів листів ТОВ «Контакт» від 19.11.2014 року №164 та №165, які були отримані податковим органом 20.11.2014 року, було встановлено, що в якості додатку у листі № 164 від 19.11.2014 року позивачем було вказано лише копію податкової накладної №19 від 30.10.2014 року, без платіжного доручення № л3400 від 30.10.2014 року, яким підтверджується сплата податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів у ТОВ «Коне Ліфти».
Саме факт неподання до податкового органу розрахункового документу, який підтверджує сплату податку у зв'язку з придбанням таких товарів або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг (а не його відсутність) і став підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Контакт» та визнання правомірним визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій.
З цього приводу колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає наступне:
Дійсно, згідно положень Податкового кодексу України, підставою для формування платником податків податкового кредиту є наявність належним чином складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної. При цьому, податковим законодавством обов'язок щодо реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних покладено на платника податку-продавця товарів/послуг.
Єдиною умовою, за якої покупець має право віднести суми, сплачені продавцеві за придбання товару (робіт, послуг), у разі відсутності реєстрації податкової накладної в ЄРПН, є подання відповідної скарги на такого продавця до органу податкової служби.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач скористався наданим йому ст. 201 Податкового кодексу України правом та подав у встановлені строки скаргу на продавця товару - ТОВ «Коне Ліфти», який не зареєстрував в ЄРПН податкову накладну № 19 від 30.10.2014 року.
Як вже зазначалось вище, згідно положень ст. 201 ПК України, надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Вданому випадку податковим органом не надано доказів проведення документальної позапланової виїзної перевірки із зазначеною метою.
В свою чергу, слід зазначити, що в даному випадку проводилась камеральна перевірка позивача.
Згідно п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42цього Кодексу. В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника (п. 86.10 ст. 86 ПК України).
Відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.
Слід зазначити, що відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
З матеріалів справи вбачається, що після отримання акту перевірки від 04.12.2014 року, директором ТОВ «Контакт» було подано ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області заперечення на акт перевірки, в якому було викладено підстави не згоди з вказаним актом та додано документи, в тому числі і платіжне доручення № л3400 від 30.10.2014 року, яке підтверджувало сплату товариством контрагенту 1744126,45 грн., з яких ПДВ складає 290868 грн.
Однак, зазначені заперечення, подані позивачем до прийняття податкового повідомлення-рішення, не були прийняті податковим органом, не було враховано наявність, в тому числі і на дату проведення податковим органом перевірки, платіжного доручення від 30.10.2014 року, яким підтверджується факт дійсної сплати позивачем податку на додану вартість.
Колегія суддів вважає, що в даному випадку формальний підхід податкового органу до необхідності направлення копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, без перевірки дійсної сплати позивачем зазначеної суми податку на додану вартість до державного бюджету, порушує право добросовісного платника податку на формування податкового кредиту після подання відповідної скарги на постачальника щодо відсутності реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Таким чином, з огляду на те, що позивач скористався свої правом, визначеним податковим законодавством, та в установлені строки подав до податкового органу заяву із скаргою на порушення постачальником - ТОВ «Коне Ліфти» порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, має підтвердження фактичної сплати податку на додану вартість в сумі 290868 грн. згідно платіжного доручення №л3400 від 30.10.2014 року, колегія суддів вважає, що ТОВ «Контакт» не може бути позбавлено права на віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту, а тому визначення податковим органом позивачу податкового зобов'язання на вказану суму із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій є неправомірним та необґрунтованим.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ТОВ «Контакт» підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 22.12.2014 року №001720150 - визнанню протиправним та скасуванню.
Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
З огляду на зазначене, у зв'язку із задоволенням позовних вимог ТОВ «Контакт», колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути з державного бюджету на користь позивача всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати, зокрема, у вигляді судового збору в сумі 2923,20 грн.
Оскільки судом першої інстанції при повному встановленні фактичних обставин справи порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Керуючись ст.ст. 184, 185, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт» задовольнити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2015 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт».
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 22.12.2014 року №001720150.
Стягнути з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт» (65005, м.Одеса, вул. Бугаївська, 35, код ЄДРПОУ 30390413) понесені судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2923 (дві тисячі дев'ятсот двадцять три) грн. 20 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: А.В. Бойко
Суддя: Т.М. Танасогло
Суддя: О.В. Яковлєв