15 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 523/91/15-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Бабаков В.П.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Танасогло Т.М.,
суддів - Бойка А.В.,
- Яковлєва О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 05 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в Суворовському районі м. Одеси про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
У січні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду (далі УПФ) України в Суворовському районі м. Одеси про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання відповідача перерахувати та здійснити виплату пенсії в розмірі 87% заробітної плати із врахуванням усіх виплат, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування застосовуванням ст. 37 ЗУ «Про державну службу» в редакції що діяла на час призначення пенсії.
Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 05 червня 2015 року адміністративний позов - задоволено. Визнано неправомірними дії відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивачці з урахуванням всіх виплат, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, включаючи допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, індексацію, та в частині застосування нової редакції ст. 37 Закону України «Про державну службу» в розмірі 70% заробітної плати. Зобов'язано відповідача здійснити позивачці перерахунок та виплату пенсії з урахуванням всіх виплат, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, включаючи допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, індексацію, а також з урахуванням положень ст. 37 Закону України «Про державну службу» в редакції яка діяла на момент призначення пенсії, тобто на 01 березня 2014 року, починаючи з 05 липня 2014 року в розмірі 87% заробітної плати, з урахуванням раніше зроблених виплат. Допущено негайне виконання постанови суду.
В апеляційній скарзі УПФ України в Суворовському районі м. Одеси ставиться питання про скасування постанови в зв'язку з тим, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційній скарзі УПФ України в Суворовському районі м. Одеси, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
ОСОБА_2 знаходиться на обліку в УПФ України в Суворовському районі м. Одеси та отримує пенсію на підставі Закону України «Про державну службу».
При нарахуванні пенсії позивачці не було враховано низку виплат, тому вона звернулася до відповідача з письмовою заявою про перерахунок пенсії із врахуванням усіх виплат, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Пенсійним фондом позивачці було відмовлено у вказаному перерахунку.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що суду не надано доказів щодо правомірності відмови відповідачем у перерахунку пенсії ОСОБА_2 з урахуванням інших виплат.
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про державну службу», закону України «Про оплату праці», Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
В апеляційній скарзі УПФ України в Суворовському районі м. Одеси вказується, що рішення суду першої інстанції є неправильним, підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні позовних вимог, оскільки пенсія державним службовцям призначається саме в розмірі 70% суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому пенсійним фондом правомірно було відмовлено позивачці у перерахунку пенсії.
Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.
Статтею ст. 33 Закону України «Про державну службу» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків. Доплата за ранг провадиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю. Надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах: понад 3 роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 отримує пенсію на підставі Закону України «Про державну службу» (а.с.8).
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Також перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Згідно ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Крім того, ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно ч.1 ст. 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Наведене дає підстави вважати, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно довідки Одеського обласного центру зайнятості №1931/33/06 від 12 травня 2014 року на всі виплати, включені в довідку, зокрема і інші виплати, зокрема, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію заробітної плати та вихідну допомогу при звільненні, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с.10).
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність врахування при перерахунку пенсії позивачу сум матеріальної допомоги на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески.
Відповідно до ст. 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 отримує пенсію за віком з 01 березня 2014 року, та має 7 років страхового стажу.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що відповідач неправомірно застосовує нову редакцію ст. 37 Закону України «Про державну службу», в якій зазначено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 70% від сум їх заробітної плати, так як пенсія позивачці призначалась на підставі ст. 37 вказаного Закону в редакції від 11 серпня 2013 року, яка передбачала, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% від сум їх заробітної плати.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст. 8 Конституції України, так і ст. 8 КАС України.
Відповідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка звернулася до суду 05 січня 2015 року.
Виходячи з вказаного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачці з урахуванням всіх виплат, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, включаючи допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, індексацію, а також з урахуванням положень ст. 37 Закону України «Про державну службу» в редакції яка діяла на момент призначення пенсії, тобто на 01 березня 2014 року, в розмірі 87% заробітної плати, з урахуванням раніше зроблених виплат, починаючи саме з 05 липня 2014 року.
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Суворовському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 05 червня 2015 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Т.М. Танасогло
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: О.В. Яковлєв