11 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 664/4625/14-а
Категорія: 11.1 Головуючий в 1 інстанції: Никифоров Є.О.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
доповідача, судді Димерлія О.О.
суддів: Єщенка О.В., Романішина В.Л.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1, управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області на постанову Цюрупинського районного суду Херсонської області від 23 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом в якому просила визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки територіального управління Судової адміністрації України в Херсонській області про заробітку плату працюючого судді за відповідною посадою в розмірі 90 % та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки територіального управління Судової адміністрації України в Херсонській області № 1200/4 від 26.07.2013 року про заробітку плату працюючого судді за відповідною посадою в розмірі 90 % без обмежень граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з 01.05.2014 року, з урахуванням вже виплачених сум довічного грошового утримання безстроково.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що постановою Цюрупинського районного суду Херсонської області від 25 вересня 2013 року, зміненою постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно до вимог ч.3 ст. 138 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" в редакції до змін, внесених Законом України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року з 03 червня 2013 року.
Однак незважаючи на Рішення Конституційного Суду України та постанову Цюрупинського районного суду Херсонської області від 25 вересня 2013 року відповідач, посилаючись на Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України» , який вступив в силу з 01.05.2014 року, та яким внесено зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» повідомив в листі від 07.11.2014 року № 7284/02 про те, що змінено розмір довічного грошового утримання для судді у відставці, тому з 01 травня 2014 року виплата щомісячного грошового утримання судді у відставці проводиться за довідкою про заробітну плату від 20.04.2007 року 2461/4, виданою управлінням Державної судової адміністрації в Херсонській області.
Позивач вважає, що відмова відповідача від здійснення перерахунку незаконна, оскільки вона не відповідає вимогам законодавства, які регулюють розміри посадових окладів та доплат суддів, а вказані зміни до Закону не мають зворотної дії.
За наслідками розгляду зазначеної справи Цюрупинським районним судом Херсонської області 23 січня 2015 року прийнято постанову про часткове задоволення позовних вимог.
Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області щодо нарахування ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці з 01.05.2014 року в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, на підставі довідки про заробітну плату від 20.04.2007 року № 2461/4, виданої Територіальним Управлінням Державної судової адміністрації України в Херсонській області.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 як судді у відставці з 01.05.2014 року по 31.12.2014 року в розмірі 70 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, на підставі довідки про заробітну плату від 26.07.2013 року № 1200/4, виданої Територіальним Управлінням Державної судової адміністрації України в Херсонській області, з виплатою збільшення розміру довічного грошового утримання в розмірі двох відсотків заробітку за кожний повний рік роботи на посаді понад 20 років, але не більше 90 відсотків заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 як судді у відставці з 01.01.2015 року в розмірі 60 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
Апеляційна скарга позивача обґрунтована тим, що посилання суду першої інстанції на внесення змін в ч. 3 ст. 138 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", є неправомірними, оскільки зазначені зміни не можуть обмежувати права і обсяг гарантії суддівської незалежності і суперечити ст. 126 Конституції України.
Відповідачем також подана апеляційна скарга, в якій відповідач просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтуванні апеляційної скарги відповідача зазначено, що суд, приймаючи оскаржене рішення зобов'язав відповідача по суті вийти за межі його компетенції.
Заперечень на зазначені апеляційні скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.
Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою Верховної Ради України від 01.06.2000 року №1781-ІІІ позивач звільнена з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку. При звільненні їй було призначено довічне грошове утримання в розмірі 90% заробітної плати судді, який перебуває на відповідній посаді, на підставі ст. 43 Закону України «Про статус суддів». Вона має вислугу 33 роки 03 місяці.
Відповідно до постанови Цюрупинського районного суду Херсонської області від 25 вересня 2013 року, зміненою постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно до вимог ч.3 ст. 138 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" в редакції до змін, внесених Законом України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року з 03 червня 2013 року.
Положеннями ст. 126 Конституції України закріплені основоположні принципи здійснення правосуддя в Україні - незалежність і недоторканність суддів.
Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів, закріплених у ч.1 ст. 126 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу передбачених законом гарантій самостійності судів, незалежності та правової захищеності суддів.
Правові засади організації судової влади, загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів урегульовані Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
Гарантії незалежності суддів закріплені, зокрема, у ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою незалежність судді забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.
У зв'язку з набуттям чинності Закону України "Про судоустрій і статус суддів" змінено порядок оплати праці працюючим суддям, яким виплачується суддівська винагорода.
Відповідно до ч. 5 статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Оскільки ч.3 ст.138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлений розмір щомісячного грошового утримання судді у відставці у відсотках від заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, то розмір щомісячного довічного грошового утримання має збільшуватись у разі збільшення розміру заробітної плати відповідного судді.
Отже, відповідач повинен був перерахувати розмір щомісячного довічного грошового утримання в зв'язку зі зміною розміру суддівської винагороди судді, за зверненням позивача.
Апеляційний суд не погоджується з твердженнями відповідача про те, щоЗаконом України "Про судоустрій і статус суддів" проведення перерахунку довічного грошового утримання судді передбачено виключно для суддів Конституційного Суду України, з огляду на таке.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів. Єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України.
Як встановлено положеннями ч.4 ст. 17 вказаного Закону, єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується, зокрема: єдиними засадами організації та діяльності судів; єдиним статусом суддів; єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності судів; фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України.
Статтею 51 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі. Судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судів загальної юрисдикції чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді.
Згідно з ч.5 ст.109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" за суддею, звільненим за його заявою, про відставку, зберігається звання судді та гарантії недоторканності, встановлені для судді до його виходу у відставку.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що судді, які працюють або працювали у системі судів загальної юрисдикції, не повинні ставитись у менш вигідне становище в питаннях пенсійного забезпечення, а саме нарахування та виплати довічного грошового утримання судді у відставці, порівняно із суддями Конституційного Суду України.
Також, на думку суду апеляційного суду, приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції правильно застосував норми права, в частині визначення розміру відсотку грошового утримання судді який працює на відповідній посаді.
Підпунктом 2 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" в ч.3 ст. 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" цифри "80" замінено цифрами "70".
У відповідності з п. 2 Прикінцевих положень зазначеного Закону України, підпункт 2 пункту 28 розділу II цього Закону набрав чинності з 1 травня 2014 року.
Закон України від 27.03.2014 р. № 1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" є чинним та не визнаний неконституційним.
Відповідно до ч.3 ст.138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону, чинній на момент звернення до суду першої інстанції) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 70 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.
Враховуючи положення вищенаведеної статті, судом першої інстанції невірно визначено розмір грошового утримання та передбачено збільшення розміру довічного грошового утримання в розмірі двох відсотків заробітку за кожний повний рік роботи на посаді понад 20 років, але не більше 90 відсотків заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.
Також суд апеляційної інстанції не погоджується з постановою суду першої інстанції в частині вирішенням позовних вимог з 01.01.2015 року, оскільки з зазначеними вимогами позивачка не зверталась. Суд захищає порушені або ні права осіб, які звертаються з позовом. Права, що можуть бути порушенні в майбутньому, захисту не підлягають.
З огляду на зазначене, з 01.05.2014 року позивач має право на перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 70% грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді, з урахуванням вже виплачених сум довічного грошового утримання.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи у зв'язку з чим, відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України, це є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування оскарженої постанови та ухвалення нової постанови суду про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 202, 207, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області - задовольнити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Цюрупинського районного суду Херсонської області від 23 січня 2015 року - скасувати та прийняти нову постанову.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області щодо нарахування ОСОБА_1 розміру довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про заробітну плату працюючого судді №2461/4 від 20.04.2007 року за відповідною посадою в розмірі 90% заробітку судді з 01.05.2014 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 розмір довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 70% грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді, з урахуванням вже виплачених сум довічного грошового утримання.
Постанова суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.
Суддя-доповідач: О.О.Димерлій
Суддя: О.В. Єщенко
Суддя: В.Л. Романішин