09 вересня 2015 р. Справа № 815/2299/15
Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Глуханчук О. В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Градовського Ю.М.,
- Кравченка К.В.
при секретарі - Аврамової О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області, державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, скасування рішення державного реєстратора, -
ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області, державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить визнати протиправними дії державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_4 щодо внесення 06.11.2014 року запису №7594539 до Державного реєстру прав щодо власності ОСОБА_2 на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1; скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_4 від 06.11.2014 року на підставі якого було внесено запис №7594539 до Державного реєстру прав щодо права власності ОСОБА_2 на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що на підставі Договору довічного утримання від 28 квітня 2009 року, ОСОБА_2 передано у власність ізольовану квартиру за адресою: АДРЕСА_1. В подальшому, рішенням відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1. за ОСОБА_2. Однак, як вказує позивач, рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 11 жовтня 2013 року Договір довічного утримання від 25 квітня 2009 року визнано недійсним. Рішення суду набрало законної сили 22.10.2013 року, отже державна реєстрація права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1. за ОСОБА_2 проведена на підставі визнаного судом недійсним договору. Позивач вказує, що звернувшись до відповідача з заявою про скасування державної реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1. за ОСОБА_2, він отримав відмову у скасуванні державної реєстрації, оскільки для внесення записів про скасування державної реєстрації прав необхідно рішення суду про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області, державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, скасування рішення державного реєстратора задоволено частково.
Скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_4 від 06 листопада 2014 року № 17012463 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на підставі якого до Державного реєстру прав було внесено запис №7594539 щодо права власності ОСОБА_2 на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи справу, судом першої інстанції встановлено, що рішенням №17012463 від 06 листопада 2014 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_4 проведено державну реєстрацію права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. за ОСОБА_2 Відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об'єкт нерухомого майна .
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, підставою виникнення за ОСОБА_2 права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1. є Договір довічного утримання від 25 квітня 2009 року, зареєстрований в реєстрі за №1-735 державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори .
Відповідно до Договору довічного утримання від 25 квітня 2009 року, укладеного між гр. ОСОБА_5 (Відчужувач) та ОСОБА_2.(Набувач майна), ОСОБА_5 передала гр. ОСОБА_2 у власність ізольовану квартиру під АДРЕСА_1
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 11 жовтня 2013 року (справа №/1579/2-123611), визнано недійсним договір довічного утримання, укладений 25 квітня 2009 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, посвідчений державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори Агопян В.О. 25 квітня 2009 року, зареєстрованого в реєстрі за №1-735, за яким у власність ОСОБА_2 передано ізольовану квартиру під АДРЕСА_1 Повернуто сторони правочину в попередній стан .
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 жовтня 2013 року набрало чинності 22.10.2013 року.
Разом з цим, судом першої інстанції також встановлено, що 06.04.2011 року ОСОБА_5 померла.
06 серпня 2014 року позивач звернулась до Сьомої Одеської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини до майна померлої .
Також ОСОБА_3 зверталась до Сьомої Одеської державної нотаріальної контори з заявою від 01 грудня 2014 року про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру під АДРЕСА_1 яка належала ОСОБА_5 .
Однак, постановою державного нотаріуса Сьомої Одеської державної нотаріальної контори від 10 грудня 2014 року, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Підставою такої відмови стало те, що на момент визнання договору довічного утримання недійним колишній відчужував ОСОБА_5 померла та не встигла перереєструвати право власності на своє ім'я .
Позивач звернувся до відповідача з заявою про скасування державної реєстрації ОСОБА_2 на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_7 від 09 квітня 2015 року №20622314, відмовлено у скасуванні державної реєстрації права власності ОСОБА_8 на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку із тим, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний запис щодо реєстрації права власності ОСОБА_2 на вказаний об'єкт нерухомого майна та для його скасування необхідно надати рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, на підставі якого було внесено запис до Державного реєстру прав щодо права власності на вказаний об'єкт нерухомого майна.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з тим, що на час проведення відповідачем спірної державної реєстрації договір довічного утримання, який став підставою виникнення за третьою особою права власності на нерухоме майно, був недійсним , а тому є правові підстави для скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності за третьою особою на нерухоме майно.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-IV.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.
Державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані права і обтяження, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; порядок ведення Державного реєстру прав визначає Кабінет Міністрів України, згідно зі ст.ст. 10, 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
У відповідності з положеннями ст.ст. 15, 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам, яка проводиться на підставі заяви власника, іншого право набувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи, разом із якою подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.
Статтею 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Процедуру прийняття і розгляду заяв щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) та скасування записів (далі - заява) Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), перелік документів, необхідних для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав, права та обов'язки суб'єктів, що є учасниками зазначеної процедури, визначає Порядок прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 року №3502/5 (далі Порядок №3502/5).
Згідно з п. 2.6 вказаного Порядку, для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.
Як вбачається із матеріалів справи, на час проведення державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_4 державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , Договір довічного утримання від 25 квітня 2009 року, який став підставою виникнення за останньою права власності на вказане нерухоме майно, був недійсним.
Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Таким чином, правильнім є висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для скасування рішення державного реєстратора на підставі якого до Державного реєстру прав було внесено запис №7594539 щодо права власності ОСОБА_2 на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 .
Доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196, ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: О.В. Лук'янчук
Суддя: Ю.М. Градовський
Суддя: К.В.Кравченко