09 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/6113/14
Категорія: 3.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Зуєвої Л.Є.,
суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.
при секретарі Кучмій І.В.
за участю представника апелянта - ОСОБА_1,
третьої особи - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги ОСОБА_3 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.05.2015 року та ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2015 року та від 27.05.2015 року про відмови у витребуванні доказів по справі за позовом ОСОБА_3 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, 3-тя особа на стороні відповідача без самостійних вимог ОСОБА_2 про визнання протиправними дії щодо оформлення актового запису про розірвання шлюбу та зобов'язання його анулювати, -
У жовтні 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, 3-тя особа на стороні відповідача без самостійних вимог ОСОБА_2 та просила:
- визнати протиправними дії Біляївського ВРАГС Одеської області, при оформленні актової записи про розірвання шлюбу № 244 від 13.06.1979 року, між ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 на підставі рішення Біляївського районного народного суду Одеської області від 17.11.1975 року, за недійсним паспортом НОМЕР_1 від 12.02.18976 року виданого РВУ МВС Біляївки на ОСОБА_4;
- зобов'язати Відділ реєстрації актових записів цивільного стану Державної реєстраційної служби Біляївського Міськрайонного управління юстиції України в Одеській області анулювати актову запис про розірвання шлюбу № 244 від 13.06.1979 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, складену Відділом реєстрації актових записів громадянського стану міста Біляївка Одеської області; анулювати актовий запис про шлюб № 26 від 19.06.1982 року, між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, складеного Великодальницькою сільською радою Біляївського району Одеської області.
В обґрунтування позову зазначалось, що листом Біляївської Державної нотаріальної контори від 05.09.2006 року позивачу було відмовлено в отримані спадкового майна за заповітом її батька ОСОБА_6 у повному обсязі, оскільки частина майна передана його вдові ОСОБА_8. Позивач посилається на недійсність шлюбу, укладеного її батьком, ОСОБА_6 з громадянкою ОСОБА_7, вказуючи на перебуванні останньої у попередньому шлюбі з громадянином ОСОБА_5
Ухвалами Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2015 року та від 27.05.2015 року в задоволенні частини клопотання ОСОБА_3 про витребування доказів відмовлено.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.05.2015 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеними постановою та ухвалами суду, ОСОБА_3 в своїй апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважають, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови та ухвал суду першої інстанції і винесення нової постанови із задоволенням позову в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Біляївського районного народного суду від 17.11.1975 року по справі № 2-943 1975 розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, зареєстрований 18 липня 1964 року В. Дальницькою сільрадою Біляївського району Одеської області. Позивачу присвоєно прізвище - ОСОБА_7.
13 червня 1979 року проведений запис про розірвання шлюбу № 244 між ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно пункту 11 актового запису, підставою для його проведення зазначено «рішення суду про розірвання шлюбу Біляіївського району від 17 листопада 1975 року».
Згідно форми № 1 встановлено, що ОСОБА_4 (є померлою на час розгляду справи) народилась 15 серпня 1945 року, у зв'язку з чим в актовому запису № 244 має місце технічна помилка в частині зазначення часу народження даної особи, що жодним чином не впливає на дійсність даного запису.
Також, встановлено, що після розлучення ОСОБА_4 одружилась з ОСОБА_6, шлюб з яким судом визнаний дійсним відповідно рішення Апеляційного суду Одеської області від 07.10.2008 року.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову виходячи з наступного.
Відповідно до ст.17 КпШС України (дійсного на момент виникнення спірних правовідносин) не допускається укладення шлюбу особами, з яких хоча б одна перебуває вже в іншому шлюбі.
Згідно ст. 45 КпШС України шлюб може бути визнаний недійсним в порушення умов, встановлених статтями 15-17 цього Кодексу, а також в разі реєстрації шлюбу без наміру створити сім'ю (фіктивний шлюб).
У відповідності до ст.47 КпШС України позов про визнання шлюбу недійсним може бути пред'явлений одним з подружжям, прокурором і особами, права яких порушені.
З матеріалів справи вбачається, що 19.06.1982 р. було зареєстровано шлюб ОСОБА_6 та ОСОБА_7, прізвище останньої після укладення шлюбу записано - ОСОБА_3.
Отже, доводи апелянта, що ОСОБА_8 (ОСОБА_7) на час укладення шлюбу з ОСОБА_6 перебувала у шлюбі із ОСОБА_4 спростовуються копіями записів актів, за якими 18.07.1964 р. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (ОСОБА_7) одружилися, а 13.06.1979 р. було зареєстровано розірвання їх шлюбу.
Позивачка а ні суду першої інстанції, ні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не надала належних доказів того, що шлюб іі батька з ОСОБА_7 було зареєстровано без його вільної згоди.
Також, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що позивач ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_6 від першого шлюбу, а тому колегія суддів вважає, що актовий запис про розірвання шлюбу між подружжям ОСОБА_5 та ОСОБА_4, вчинений Дальницькою сільрадою Біляївського району Одеської області, жодним чином не порушує її права, свободи та законні інтереси, так як вони не є родичами позивачки.
Стосовно оскаржуваних апелянтом ухвал Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2015 року та 27.05.2015 року щодо відмови в задоволенні клопотання про витребування доказів судова колегія зазначає наступне.
Згідно ч.2 ст.69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Докази по справі мають відповідати вимогам належності та допустимості.
Згідно положень ч. 1, 2 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.05.2015 року до суду першої інстанції надійшло клопотання ОСОБА_3 про витребування доказів, в якому позивач просив витребувати з Біляївського Відділу Реєстрації Актів цивільного стану громадян Державної реєстраційної служби України Головного управління юстиції України в Одеській області: акт оприбуткування свідоцтв про шлюб НОМЕР_2 по НОМЕР_3, які оприбутковані у 1975 року, згідно відповіді від 31.12.2014 року та у 1967 році, згідно відповіді від 06.04.2015 року та були виготовлені у 1957 році у Московській фабриці «Госзнак»; акт оприбуткування серії свідоцтв про шлюб, яка містила свідоцтва серії 2-АБ 181403-2-АБ 181409, які видавались ВРАГС Біляївки у Січні 1976 року; акт прийняття посади керівника ВРАГС Біляївки ОСОБА_11 та кухаренко після ОСОБА_12 та акти перевірки книг актових записів цивільного стану; книгу актових записів про шлюб В. Дальницької сільради за 1983 рік, актову запис 81 та сторінку обкладинки книги де вказано кількість аркушів та актових записів які прошиті, книгу із ВРАГС Біляївки; витребувати із суду Біляївки, скановану копію рішення суду від 17.11.1975 року про розлучення, розподіл майна між ОСОБА_5 та ОСОБА_4.
Ухвалою суду від 30.03.2015 року з Біляївського районного суду Одеської області, Одеським окружним адміністративним судом було витребувано посвідчену копію судового рішення від 17.11.1975 року про розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_7.
Ухвалою суду від 27.05.2015 року з Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області витребувані належним чином посвідчені копії актового запису про укладання шлюбу між громадянами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 № 26 від 19.06.1982 року; запис акту про одруження громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_4 № 26 від 18 липня 1964 року; запис акту про розірвання шлюбу № 244 від 13 липня 1979 року між громадянами ОСОБА_5 та ОСОБА_4.
З матеріалів справи вбачається, що вищезазначені ухвали суду першої інстанції були виконані у повному обсязі, копії документів, що витребувувались були надані до суду посвідченими належним чином .
Посилання апелянта щодо фальсіфікації наданих до суду першої інстанції письмових доказів та витребування книги актових записів в оригіналі та сканованої копії рішення Біляївського районного народного суду від 17.11.1975 року є припущенням апелянта, оскільки такі доводи є суб'єктивними та не мають доказів такого сумніву.
Оскільки апелянтом не було надано до суду першої інстанції обгрунтування належності та необхідності витребування актів оприбуткування свідоцтв про шлюб та акту прийняття посади керівника ВРАГС по відношенню до предмету доказування, судова колегія вважає, що вимоги апелянта щодо скасування оскаржуванної постанови та ухвал суду є необгрунтованими, не підтверджуються жодними доказами, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та винесено постанову та ухвали з додержанням норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ст. 199, 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову та ухвали суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.05.2015 року та ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2015 року та від 27.05.2015 року про відмови у витребуванні доказів - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 14.09.2015 р.
Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва
суддя О.А. Шевчук
суддя А.Г. Федусик