25 серпня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/2024/15
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:
головуючого - Яковлєва О.В.,
суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Сільськогосподарського кооперативу "Едем" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року, у справі за позовом УПФУ в м.Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області до Сільськогосподарського кооперативу "Едем" про стягнення заборгованості, -
Пенсійний орган звернулося до суду з позовом до СК "Едем" про стягнення заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за списком №2, призначеної колишньому працівнику підприємства за березень 2015 року, на суму 2598,30 грн.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог не відповідає встановленим обставинам справи, так як згідно норм чинного законодавства, фінансування витрат на відшкодування пільгових пенсій має здійснюватися за рахунок коштів відповідних підприємств та організацій, за виключенням платників фіксованого сільськогосподарського податку, яким по суті є відповідач.
Позивачем не подано заперечень на апеляційну скаргу проте у суді першої інстанції вказано про те, що підприємство відповідача не звільнено від сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за списком №2, оскільки воно вже не є платником фіксованого сільськогосподарського податку.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження, у зв'язку із неявкою сторін у судове засідання.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що СК «Едем» зареєстроване 02.06.2000 року за №15301200000000544 та перебуває на обліку в пенсійному органі як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
На підприємстві відповідача працювала пенсіонерка ОСОБА_1, якій призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до п.«ж» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Пенсійним органом надіслано на адресу СК «Едем» лист від 04.03.2015 року №2332/02 разом з розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за березень 2015 року, згідно з яким відповідачу необхідно відшкодувати УПФУ в м. Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі витрати на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах за березень 2015 року, на загальну суму 2598,30 грн.
Зазначений лист з розрахунком отримано відповідачем 07.03.2015 року, проте станом на момент звернення до суду - заборгованість добровільно не погашено, оскільки останній вважає, що він звільнений від сплати цих витрат, як платник єдиного податку четвертої групи (колишній платник фіксованого сільськогосподарського податку).
За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зроблено висновок, що відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, працівники якого вийшли на пенсію за віком на пільгових умовах, а тому зобов'язаний покривати фактичні витрати на виплату і доставку цих пенсій.
Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Згідно п.1 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» - платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до абз.4 п.1 ст.2 цього ж закону - для платників збору, визначених п.1 та п.2 ст.1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».
Абзацом 2 п.1 ст.4 вищевказаного закону встановлено ставку збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абз.4 п.1 ст.2 цього Закону.
Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз.1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону у разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого, Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Згідно п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663, відшкодовуються витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Згідно Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року, главу 2 "Фіксований сільськогосподарський податок" виключено з Податкового кодексу України, а з 01 січня 2015 року платники такого податку автоматично стали платниками єдиного податку четвертої групи.
Судовою колегією встановлено, що вказана сума заборгованості виникла внаслідок несплати відповідачем фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії призначеної його колишньому працівнику, оскільки підприємство вважає, що воно звільнено від сплати цих витрат, як платник єдиного податку четвертої групи (колишній платник фіксованого сільськогосподарського податку).
Колегія суддів не погоджується з таким висновком відповідача, оскільки з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», останній, з 01 січня 2015 року, не є платником фіксованого сільськогосподарського податку, а є платником єдиного податку четвертої групи.
Колегія суддів вважає, що чинним законодавством не передбачено виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, для платників єдиного податку і відповідно з 01 січня 2015 року у вказаної категорії платників виникає обов'язок відшкодування витрат по пільговим пенсіям.
Посилання апелянта, що відбулося виключно перейменування "фіксованого сільськогосподарського податку" на "єдиний податок четвертої групи" є безпідставними, так як глава 2 Податкового кодексу України "фіксований сільськогосподарський податок", взагалі виключена з Податкового кодексу України.
Інших пільг по сплаті пільгових пенсій підприємство не має, пільгові пенсії, призначені його колишнім працівникам, фінансуються на загальних підставах, тобто за рахунок коштів Пенсійного фонду України, які підлягають відшкодуванню підприємством.
Таким чином, відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівникам якого призначено пенсію на пільгових умовах, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пенсій.
Судова колегія також не приймає до уваги посилання апелянта на неправомірність призначення пільгової пенсії ОСОБА_1, оскільки це питання взагалі не є предметом спору у даній справі.
Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія,-
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського кооперативу "Едем" залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Головуючий: О.В. Яковлєв
Судді: А.В. Бойко
Т.М. Танасогло