01 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 1505/3975/2012
Категорія: 10 Головуючий в 1 інстанції: Шевчук Ю.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Бойка А.В.,
суддів: Танасогло Т.М.,
Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04 червня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Територіальної державної інспекції праці у Одеській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови,-
28.04.2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Територіальної державної інспекції праці в Одеській області в якому просила визнати дії відповідача неправомірними; скасувати постанову відповідача від 30.03.2012 року №15-02-073/0020-0008 "Про накладення штрафу відповідно до ст. 188-6 КУпАП"
Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04.06.2015 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 .
Не погоджуючись з вказаною Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04.06.2015 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.
В своїй апеляційній скарзі, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не у повній мірі досліджено обставини справи, що призвело до винесення необґрунтованого рішення суду першої інстанції.
На підставі викладеного, апелянтом ставиться питання про скасування постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04.06.2015 року та постановлення нової, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Колегія суддів з матеріалів справи вбачає, що ОСОБА_2 працювала в Управлінні праці та соціальної політики Білгород-Дністровської РДА Одеської області на посаді начальника сектору з питань праці та соціально-трудових відносин (за посадовою інструкцією відповідальний з питань кадрової роботи), що підтверджується особовою карткою № 1 позивача (а.с. 11).
Відповідно до п.1.3 Порядку проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що проводиться за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів: посадові особи Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та територіальних державних інспекцій праці (головні державні інспектори праці, їх заступники, державні інспектори праці) контролюють додержання законодавства про працю та про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині забезпечення прав і гарантій застрахованих осіб шляхом проведення перевірок роботодавців та робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з ч.1 ст. 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
В період з 26.12.2011 року по 13.01.2012 року в Управлінні праці та соціальної політики Білгород-Дністровської РДА проводилась перевірка додержання трудового законодавства.
У відповідності з п. 4.1 вказаного Порядку за результатами кожної перевірки обов'язково складається акт перевірки, а в разі виявлення порушень законодавства про працю чи загальнообов'язкове державне соціальне страхування - припис щодо їх усунення.
Приписи підлягають обов'язковому виконанню з письмовим повідомленням особи, що його видала, про вжиті заходи в установлений нею термін.
За наслідками перевірки, головним державним інспектором праці було складено акт перевірки № 15-02-073/0001-0001 та винесено припис про усунення виявлених порушень у строк до 13 лютого 2012 року.
Факт проведення перевірки та отримання позивачем припису сторонами не заперечується.
20.02.2012 року на адресу відповідача надійшла інформація від ОСОБА_2 про усунення порушень трудового законодавства за приписом від 13.01.2012 року, яка згідно корінця до поштового відправлення, була відправлена позивачем поштою 16.02.2012 року (а.с. 66).
Однак, позивач не визнає за собою порушення строків, встановлених для усунення порушень, оскільки вважає, що строк на усунення порушення має становити 1 місяць з дня отримання припису.
Відповідно п. 4.4. Порядку у приписі вказуються порушення відповідно до висновків акта, і в резолютивній частині окремо встановлюється термін усунення кожного із порушень із зазначенням строку письмового повідомлення щодо їх усунення. У разі, якщо термін усунення порушень перевищує календарний місяць, установлюються вимоги подання щомісячного письмового повідомлення на визначену дату до повного усунення зазначеного порушення.
Таким чином, колегія суддів, доходить висновку, що термін виконання припису встановлюється посадовою особою, що виносить припис.
Також п.4.4 вказаного вище Порядку, контроль за виконанням припису є обов'язковим у діяльності інспектора праці. По закінченні терміну, визначеного приписом для усунення виявлених порушень, виникає право на проведення інспектором праці повторної контрольної перевірки виконання припису.
В порядку контролю за виконанням припису від 13.01.2012 року інспектор Михайловський О.О. в період з 29.03.2012 року по 30.03.2012 року провів повторну перевірку.
В результаті повторної перевірки 30.03.2012 року було складено акт № 15-02-073/0021 про невиконання позивачем п.3 припису від 13.01.2012 року, протокол № 1505/02-073/0020 про адміністративне правопорушення та постанову № 15-02-073/0020-0008 про накладення штрафу відповідно до статті 188-6 КУпАП на ОСОБА_2
При цьому, Управління праці та соціальної політики Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області звернулось до суду з позовом до Територіальної державної інспекції праці у Одеській області, в якому просило визнати неправомірними дії Інспектора при винесені акту №15-02-073/0021 від 30.03.2012 року; скасувати акт №15-02-073/0021 від 30 березня 2012 року та припис №15-02-073/0001-0001 від 30.03.2012 року, винесені Інспектором.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2012 року, яка була залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2015 року по справі 1570/4650/2012, було встановлено той факт, що акт перевірки від 30.03.2012 року № 15-02-073/0021 було складено інспектором Михайловським О.О. збез будь-яких порушень порядку проведення та оформлення результатів перевірки стану додержання законодавства про працю в Управлінні праці та соціальної політики Білгород-Дністровської РДА, а також встановлено, що під час проведення перевірки Управління праці та соціальної політики Білгород-Дністровської районної державної адміністрації посадовими особами, відповідачем не було порушено вимог законодавства щодо порядку її проведення, оформлення результатів та вручення акту і припису.
Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З огляду на те, що обставини встановлені в акті перевірки від 30.03.2012 року № 15-02-073/0021 підтверджуються матеріалами справи та з огляду не те, що підставою для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення є невиконання припису в встановлений строк, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність винесення постанови № 15-02-073/0020-0008 про накладення штрафу відповідно до статті 188-6 КУпАП на ОСОБА_2
Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, та відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 244-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04 червня 2015 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: А.В. Бойко
Суддя: Т.М. Танасогло
Суддя: О.В. Яковлєв