10 березня 2011 р. Справа № 83734/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі: головуючого судді - Дяковича В.П.,
суддів -Попко Я.С., Обрізко І.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24 липня 2009 року у справі № 2-а-9668/08 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі про зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся 26.12.2008 р. до суду із адміністративним позовом, яким просив зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі виплатити в його користь невиплачене як дитині війни підвищення пенсії відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за 2006 - 2008 роки.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 липня 2009 року позов задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі нарахувати та виплатити на користь позивача недоплачену щомісячну соціальну державної допомогу до пенсії, встановлену йому як дитині війни, в період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р., та з 22.05.2008р. до 31.12.2008р., в сумі 1426грн.13коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З таким рішенням суду не погодився відповідач, подавши апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Вимоги за апеляційною скаргою мотивує тим, що Законом України “Про соціальний захист дітей війни ” не передбачено, який саме орган та з яких коштів повинен здійснювати виплату підвищення пенсії дітям війни, крім того, законодавством не визначено, з якого саме розміру мінімальної пенсії за віком слід визначати розмір підвищення до пенсії дітям війни.
Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання апеляційного суду не з»явилися, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а відтак, на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Задовольняючи частково вимоги позивача суд першої інстанції виходив з того, що позивачу як дитині війни відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» пенсія повинна підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком, оскільки рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007р. та 22.05.2008р. визнано неконституційними положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007-2008 роки» в частині обмеження розміру підвищення пенсії дітям війни на 2007-2008 роки.
В задоволенні позовних вимог за 2006 рік відмовлено оскільки положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», якими розмір підвищення пенсії дітям війни на 2006 рік було обмежено, діяли і неконституційними не визнавались.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.
Крім того, розмір мінімальної пенсії за віком, на 30% якої підвищується пенсія дітям війни, визначається відповідно до положень статті 62 Закону України «Про державний бюджет України» та статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Оскільки, в суді першої інстанції відповідач заявляв клопотання про застосування до спірних правовідносин річного строку звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин), колегія суддів вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови з підстав пропуску позивачем такого строку. Задоволенню підлягають вимоги з 26.12.2007 по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 по 31.12.2008 року.
Крім цього, задовольняючи позов частково, судом першої інстанції помилково зазначено суму підвищення до пенсії, яку слід нарахувати та виплатити позивачеві, оскільки чинним законодавством повноваження по нарахуванню та виплаті пенсій покладені саме на органи Пенсійного фонду, а тому обов'язок по нарахуванню та виплаті позивачу підвищеної пенсії як дитині війни слід покласти на управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нової, якою позов слід задоволити частково.
Керуючись ст.ст.160, 195, 197, 198, п.4 ст.202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі задоволити частково.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24 липня 2009 року у справі № 2-а-9668/08 скасувати та прийняти нову постанову.
ОСОБА_2 Миколайовича до управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі про зобов'язання вчинити дії задоволити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 26.12.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п"ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
ГОЛОВУЮЧИЙ: В.П. ДЯКОВИЧ
СУДДІ І.М. ОБРІЗКО
ОСОБА_3