17 березня 2011 р. Справа № 30771/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Заверухи О.Б., Багрія В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 17.06.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ВДАІ м. Рівне про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
22 червня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ВДАІ м. Рівне про скасування постанови про скасування постанови в праві про адміністративне правопорушення серії ВК №028666 від 23.09.2009 року у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП України, у вигляді штрафу в сумі 320 грн., як незаконної та прийнятої з порушенням встановленого порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення.
В позові ОСОБА_1 покликається на те, що 23.09.2010 року він отримав постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВК №028666 від 23.09.2009 року. Згідно вказаної постанови, його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 320 грн., а саме за порушення п.12.4 Правил дорожнього руху, тобто перевищення швидкості більше як на 22 км/год. в межах населеного пункту. Вказане правопорушення категорично заперечує, постанова не підтверджена достовірними доказами, із змісту наданих до постанови доказів не встановлено факту скоєння правопорушення. Постанова прийнята за відсутності достовірних доказів події і складу правопорушення і з порушенням встановленого законом порядку притягнення до адміністративної відповідальності.
Оскаржуваною постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 17.06.2010 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ВДАІ м. Рівне про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ВК №028666 від 23.09.2009 року у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП України - відмовлено у зв'язку з пропуском процесуального строку звернення до суду.
У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що 23 вересня 2009 року позивачем отримано протокол по справі про адміністративне правопорушення ВК №028666 від 23.09.2009 року. Інспектор РР ДПС 2-го взводу ОСОБА_2 Кубай повідомив, що постанову по справі про адміністративне правопорушення буде направлено по пошті після її винесення.
Проте, в порушення чинного законодавства Інспектором ВДАІ м. Рівне не було направлено спірну постанову в справі про адміністративне правопорушення, що винесена без участі позивача. Це підтверджується відсутністю підпису про факт отримання цієї постанови та наявністю на постанові печатки відділу ДАІ по обслуговуванню адміністративної територіальності.
Місце у постанові від 23.09.09 р., в якому передбачено підпис правопорушника не заповнено, що ще раз підтверджує те, що примірник постанови не отримано. Незаповненою є інформація щодо надіслання рекомендованим листом копії постанови від 23.09.09 р. та й в судовому засіданні відповідачем не спростовано факт невручення постанови. Про існування постанову ВДАІ в м. Рівне в справі про адміністративне правопорушення серії ВК №028666 від 23.11.2009 року позивач дізнався 12 лютого 2010 року, після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, що знаходилася в поштовій скриньці, із супроводжуючим листом від 12.02.2010 року. Після ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження та отримання копії постанови про адміністративне правопорушення, позивач звернувся до суду.
Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Відмовляючи в позові ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідно ч.2 ст.102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк встановлений законом може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, продовжений судом за клопотанням сторони, яка бере участь у справі.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.09.2009 року інспектором РР ДПС 2-го взводу ДАІ ОСОБА_3 прийнята постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ВК №028666 від 23.09.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП України, у вигляді штрафу в сумі 320 грн..
Як вбачається із змісту постанови, підставою притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності послужило те, що він 23.09.2010 по вул. Київській в місті Рівне, порушив вимоги передбачені п. 12.4 Правил дорожнього руху України, а саме керуючи транспортним засобом перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті, рухався зі швидкістю 82 км/год.
Оцінюючи законність оспорюваної позивачем постанови, у відповідності до наданих доказів та чинного законодавства, колегія суддів приймає до уваги наступне.
Відповідно ст.289 КУпАП України, скаргу на постанову про справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом /посадовою особою/, правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до наданих позивачем документах, а саме з постанови ВК №028666 вбачається, що вона винесена 23.09.2009 року. У вказаній постанові є відмітка з підписом посадової особи, що завірений печаткою, про те, що позивач отримав дану постанову 23.09.2009 року. Сам позивач в своїй позовній заяві зазначив, що «23 вересня 2009 року мною отримано постанову по справі про адміністративне правопорушення ВК №028666 від 23.09.2009 року, що винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення». В суді першої інстанції позивач змінив свою позицію і вказав, що 23.09.2009 року він отримав лише протокол про адміністративне правопорушення, а постанова про притягнення його до відповідальності винесена у його відсутність і ним отримана не була, однак причини зміни своєї позиції суду пояснити не зміг. Доказів про те, що постанова була винесена в інший час, за відсутності позивача та доказів поважних причин пропуску процесуального строку звернення до суду не надано і не підтверджено. Тому колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова проголошена та вручена позивачу саме 23.09.2009 року, що узгоджується із зазначеним в позовній заяві, оскаржуваною постановою та іншими матеріалами справи.
Відповідно ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідно ч.2 ст.102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк встановлений законом може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, продовжений судом за клопотанням сторони, яка бере участь у справі.
У відповідності до п.14 керівних роз'яснень постанови Пленуму Вищого адміністративного суду №2 від 06.03.2008 року „Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ ", вбачається, що за правилами частини третьої ст.100 КАС України позовні заяви повинні прийматися до розгляду адміністративними судами незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду. Припис частини другої цієї статті щодо розгляду і вирішення справи у разі визнання судом причини пропуску строку звернення до суду поважною стосується саме прийняття постанови за результатами розгляду справи, тобто відповідно до встановлених обставин та норм матеріального права. У разі ж відсутності підстав для визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду та встановлення факту порушення права суд відмовляє в його захисті саме з підстав пропуску строку. При цьому такий висновок суду повинен міститися в постанові, прийнятій за результатами розгляду справи.
За наведених обставин, оцінюючи встановлені обставини пропущеного встановленого законом строку оспорювання постанови про адміністративне правопорушення без доказів на підтвердження поважних причин його пропуску, у відповідності до положень чинного законодавства, колегія суддів прийшла до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 саме з підстав пропуску строку передбаченого ст. 289 КУпАП оскарження постанови.
А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 17.06.2010 року у справі № 2а-1347/10 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В. Ніколін
Судді О.Б. Заверуха
ОСОБА_4