03 березня 2011 р. Справа № 89315/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі: головуючого судді - Дяковича В.П.,
суддів -Яворського І.О., Обрізко І.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Яремче Івано-Франківської області на постанову Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 15 жовтня 2008 року у справі № 2а-660/09 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Яремче Івано-Франківської області про зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії дитині війни,-
ОСОБА_1 звернулася 13.04.2009р. до суду із адміністративним позовом, яким просила зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Яремче Івано-Франківської області нарахувати та виплатити в її користь невиплачене як дитині війни підвищення пенсії відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 01.01.2006 року до 01.01.2009 року, а також зобов'язати здійснювати виплату перерахованої пенсії в подальшому.
Постановою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 15 жовтня 2008 року позов задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Яремче Івано-Франківської області провести перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії позивачу, встановлену йому як дитині війни, з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року включно, визначивши це підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка діяла у вказаних періодах. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З таким рішенням суду не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснювалось в розмірах передбачених Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік та в межах передбачених на це видатків, а також, що законодавством не визначено, з якого саме розміру мінімальної пенсії за віком слід виходити при визначенні розміру підвищення до пенсії дітям війни.
Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання апеляційного суду не з»явилися, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а відтак, на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що позивачу як дитині війни відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист війни» пенсія повинна підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком.
Вимоги щодо підвищення пенсії за 2008 рік задоволено частково, оскільки положення Закону України «Про державний бюджет України» на 2008 рік, якими було зупинено підвищення пенсії дітям війни у відповідні періоди, визнані неконституційними і втратили чинність з 22.05.2008р. - часу ухвалення відповідних рішень Конституційним судом України.
В задоволенні позовних вимог за 2006 рік відмовлено оскільки положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», якими розмір підвищення пенсії дітям війни на 2006 рік було обмежено, діяли і неконституційними не визнавались.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не навела поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Тому до спірних правовідносин слід застосувати положення ст. 99 КАС України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції), якими передбачено річний строк звернення до адміністративного суду, на чому наполягав відповідач.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи, наведені у апеляційній скарзі, висновки суду не спростовують і є безпідставними, а відсутність бюджетного фінансування, на яку покликається відповідач, не може бути підставою невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього обов'язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Крім того, розмір мінімальної пенсії за віком, на 30% якої підвищується пенсія дітям війни, визначається відповідно до положень статті 62 Закону України «Про державний бюджет України» та статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Поряд з тим, ОСОБА_1 заявляла позовну вимогу про зобов'язання відповідача нараховувати та виплачувати йому надалі підвищення до пенсії як дитині війни при нарахуванні пенсії, в задоволені якої суд першої інстанції відмовив.
Щодо зазначеної позовної вимоги колегія суддів дійшла наступного висновку.
Не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання відповідача проводити нарахування та виплату перерахованої пенсії у подальшому, оскільки така не стосується спірних відносин, а носить перспективний, на думку позивача - ймовірний протиправний характер поведінки відповідача у відносинах із позивачем, у яких право останнього не є порушеним, а тому таке право відповідно до частини 1 статті 2 КАС України судовому захисту не підлягає.
Оскільки позивач звернулась до суду 20.07.2009 року, позовні вимоги підлягають задоволенню в межах річного строку звернення до суду з 20.07.2008 року до настання обставин, з якими закон пов'язує припинення виплати.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, які призвели до частково неправильного вирішення справи, в частині постановлення рішення про відмову у виплаті позивачу підвищення до пенсії в подальшому, а тому постанова суду в цій частині підлягає скасуванню, в решті постанову суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст.160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Яремче Івано-Франківської області задоволити частково.
Постанову Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 15 жовтня 2008 року у справі № 2а-660/09 скасувати.
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Яремче Івано-Франківської області про зобов'язання вчинити дії задоволити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Яремче Івано-Франківської області та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Яремче Івано-Франківської області нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 щомісячне підвищення пенсії як дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з встановленого на відповідний рік розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 20.07.2008 р., з врахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
ГОЛОВУЮЧИЙ: В.П. ДЯКОВИЧ
СУДДІ І.М. ОБРІЗКО
ОСОБА_2