28 березня 2012 р. Справа № 10844/11
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Сапіги В.П., Попка Я.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_1 міської ради Львівської області на постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 03 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_1 міської ради Львівської області про зобов'язання провести нарахування та виплату грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
03 серпня 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила, уточнивши позовні вимоги, зобов'язати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_1 міської ради Львівської області (надалі - УПСЗН ОСОБА_1) провести їй перерахунок грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та стягнути з відповідача пов'язану з цим заборгованість за період з 09 липня до 31 грудня 2007 року, крім того просила зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію у зв'язку із порушенням строків виплати такої допомоги.
Постановою Трускавецького міського суду Львівської області від 03 грудня 2009 року вказаний позов задоволено, вирішено зобов'язати УПСЗН ОСОБА_1 провести перерахунок і виплатити позивачці недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та компенсацію у зв'язку з порушенням строків виплати такої допомоги за період з 09 липня до 31 грудня 2007 року. Крім того, з місцевого бюджету м. Трускавця на користь ОСОБА_2 присуджено судовий збір у сумі 3,40 грн.
У поданій апеляційній скарзі УПСЗН ОСОБА_1 просить зазначену постанову скасувати і прийняти нову про відмову у задоволенні вимог позивачки в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що воно належним чином виконало свій обов'язок перед позивачкою щодо виплати їй щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною у 2007 році. Просить врахувати, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, їх розмір та цільове спрямування і органи праці та соціального захисту населення не вправі їх змінювати. Стверджує, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення не були враховані положення бюджетного законодавства України.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає да часткового задоволення з таких мотивів.
Задовольняючи вимоги позивачки ОСОБА_2, суд виходив із того, що вона як особа, що здійснює догляд за дитиною, відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» має право на одержання щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України, положення п.14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено і обмежено право на отримання спірної виплати у 2007 році. Розмір отриманої позивачкою щомісячної допомоги по догляду за дитиною за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року не відповідає вимогам ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» і має обчислюватися виходячи із законодавчо встановлених розмірів прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Обов'язок щодо виплати позивачці пов'язаної із цим заборгованості слід покласти на УПСЗН ОСОБА_1
Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, частково відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.
Безспірно встановлено, що позивачка є матір'ю, яка здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», у редакції, що була чинною на час виникнення та існування спірних правовідносин у 2007 році, мала право на отримання щомісячної допомоги у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими було зупинено на 2007 рік дію вказаної ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
За таких обставин апеляційний суд приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_3 щодо нарахування та виплати їй недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, а отже правомірність задоволення цих вимог судом першої інстанції.
Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність покладення обов'язку з нарахування і виплати спірної допомоги саме на УПСЗН ОСОБА_1 в силу вимог ст. 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» розмірів щомісячної допомоги, як на причину невиконання державою взятих на себе зобов'язань, до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).
Разом із тим, апеляційний суд вважає помилковим висновок суду про те, що недоотримана позивачкою щомісячна допомога по догляду за дитиною підлягає компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-III).
За правилами ст.ст. 2, 3 Закону № 2050-III компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати підлягають нараховані, але не виплачені доходи, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру.
Спірна грошова допомога на дитину є предметом спору у даній справі та підлягає донараховуванню позивачці за рішенням суду у примусовому порядку, а отже не відноситься до тих видів доходів громадян, втрата яких у зв'язку з порушенням строків їх виплати може бути компенсована відповідно до Закону № 2050-III.
З огляду на викладене правових підстав для задоволення вимог ОСОБА_3 у цій частині, на думку апеляційного суду, немає.
Таким чином, оскільки під час розгляду даного публічно-правового спору у частині задоволення вимог позивачки судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального і процесуального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення свого рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова у цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нової про часткове задоволення адміністративного позову.
Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується виходячи з положень ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 202, 205, 207, 254 КАС України апеляційний суд,
апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_1 міської ради Львівської області задовольнити частково.
Постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 03 грудня 2009 року у справі № 2а-689/09 у частині задоволення адміністративного позову ОСОБА_2 скасувати і прийняти у цій частині нову постанову, якою вимоги позивачки задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_1 міської ради Львівської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_1 міської ради Львівської області нарахувати і виплатити ОСОБА_2 недоплачену щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі встановленого ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року з урахуванням проведених у цей час виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Присудити з місцевого бюджету м. Трускавця Львівської області на користь позивачки ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.
У іншій частині постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 03 грудня 2009 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді В.П.Сапіга
ОСОБА_4