21 березня 2012 р. Справа № 7073/10
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Попка Я.С., Хобор Р.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги,
15 червня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради (далі - УПСЗН Хмельницької МР) виплатити йому недоплачену щорічну разову грошову допомогу, як ветерану війни, у розмірі 1424,00 грн. за 2009 рік.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 вересня 2009 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначену постанову скасувати і ухвалити нову, якою задовольнити його позов, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що йому всупереч законодавства України не виплачено в повному розмірі щорічну разову допомогу до 5 травня за 2009 рік. Суд неправомірно відмовив йому в задоволенні позову, оскільки при вирішенні справи керувався не Конституцією та Законами України, а постановою Кабінету Міністрів України, яка обмежує його права, передбачені Законами, що мають вищу юридичну силу.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 18.03.2009 року «Про розміри разової щорічної допомоги, що виплачується в 2009 році» відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» було виплачено щорічну разову допомогу до 5 травня за 2009 рік в розмірі 70,00 грн. Конституційним Судом України у 2009 році не приймалося рішення щодо неконституційності зазначеної постанови, а отже виплату спірної допомоги проведено правомірно.
Проте, такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, не відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 є ветераном війни - учасником війни, який відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Закон № 3551-XII) щорічно до 5 травня має право на одержання грошової допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, обов'язок виплати якої покладено на органи праці та соціального захисту населення.
У 2009 році відповідач здійснив виплату вказаної грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2009 року № 211 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році», керуючись при цьому положеннями Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», якою Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат.
Такі дії відповідача, на думку апеляційного суду, є неправомірними, виходячи з таких міркувань.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до ст. 71 цього Закону Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Із змісту наведеної норми видно, що вона поширює свою дію на правовідносини щодо державних соціальних гарантій, у яких вихідним критерієм є мінімальна заробітна плата.
Однак в даному випадку таким критерієм є мінімальна пенсія за віком, тому апеляційний суд вважає, що положення ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» не поширюються на спірні правовідносини.
Тому виплата разової щорічної грошової допомоги позивачу у 2009 році повинна становити 3 мінімальних пенсій за віком, розмір яких визначається відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням положень ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік».
З огляду на положення ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю. Встановивши, що відповідач у справі порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних позивачу сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення чи виплату їх конкретних розмірів, як просить апелянт.
Таким чином, оскільки при вирішенні даного публічно-правового спору судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення свого рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України апеляційний суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 вересня 2009 року у справі № 2а-2654/09 скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік згідно ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, обчислених виходячи з вимог ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену разову щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2009 рік згідно ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, обчислених виходячи з вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді Я.С.Попко
ОСОБА_2