"22" березня 2012 р. № 44540/11
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Дяковича В.П.,
суддів - Носа С.П., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області на рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 22 жовтня 2010 року у справі № 2-278/10 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області про зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії дитині війни, -
ОСОБА_1 09.07.2010 року звернулася до суду із адміністративним позовом, яким просила визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області нарахувати та виплатити на її користь не виплачене як дитині війни підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2006-2009 роки.
Рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 22 жовтня 2010 року позов задоволено частково: зобов'язано стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області на користь позивача соціальну допомогу за періоди з 09.07.2007 року до 31.12.207 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та продовжувати таке нарахування і виплату надалі. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З таким рішенням суду не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу мотивує тим, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснювалось в розмірах передбачених Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік та в межах передбачених на це видатків. Законодавством не визначено, з якого саме розміру мінімальної пенсії за віком слід визначати розмір підвищення до пенсії дітям війни. Крім того, зазначає, що позивач пропустив строк звернення до суду, встановлений ст. 99 КАС України.
Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, хоч були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
18 лютого 2010 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 1691-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо юрисдикції справ, пов'язаних із соціальними виплатами», який набрав чинності 10 березня 2010 року.
Цим Законом було встановлено, що справи щодо спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них суди розглядають у порядку цивільного судочинства, а п. 3 ч. 1 ст. 18 КАС України виключено.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України № 19-рп/2010 від 09.09.2010 року у справі щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами, норми Закону № 1691-VI від 18.02.2010 року та ЦПК України, відповідно до яких справи, пов'язані із соціальними виплатами, що підлягають розгляду адміністративними судами, було передано місцевим загальним судам для розгляду в порядку цивільного судочинства (пункти 1, 2 резолютивної частини зазначеного Рішення), визнано такими, що не відповідають Конституції України, а отже справу слід розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відтак, колегія суддів зазначає, що при зверненні до суду позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст.99 КАС України та не наведено поважних причин його пропуску.
Відповідно до ст.100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із вищевказаним позовом, відсутність поважних причин для поновлення строку, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача про зобов'язання провести нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2006-2009 необхідно залишити без розгляду. Позивач не надала достатніх доказів того, що такий строк пропущено з поважних причин.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, тому рішення суду підлягає скасуванню, а адміністративний позов слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 195, 197, п. 4 ч. 1 ст. 198, ст. 203, п. 4 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області задовольнити частково.
Рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 22 жовтня 2010 року у справі № 2-278/10 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області про зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії дитині війни - скасувати, а позовну заяву залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
ГОЛОВУЮЧИЙ: В.П. ДЯКОВИЧ
СУДДІ С.П. НОС
ОСОБА_2