21 березня 2012 р. Справа № 14932/11
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Попка Я.С., Хобор Р.Б.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Львова від 11 листопада 2010 року про повернення позовної заяви у справі за його позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,
10 листопада 2010 року Шевченківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (далі - Шевченківський ВСЗ) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправними дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_1 щодо відкриття виконавчого провадження серії ВП № 22263455, боржником якого є Шевченківський ВСЗ, та скасувати постанову відповідача про відкриття цього виконавчого провадження від 01 листопада 2010 року.
Оскаржуваною ухвалою судді від 11 листопада 2010 року вищевказану позовну заяву повернуто позивачу на підставі п.6 ч.3 ст. 108 КАС України, як таку, що не підсудна Шевченківському районному суду м. Львова.
У поданій апеляційній скарзі Шевченківський ВСЗ просить зазначену ухвалу скасувати, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та необхідність вирішення заявленого ним позову саме Шевченківському районному суду м. Львова з урахуванням положень п.1 ч.1 ст. 18 КАС України. Крім того, оскільки Львівське міське управління юстиції є місцевим органом виконавчої влади, в силу вимог ч. 3 ст. 18 КАС України дана справа підсудна місцевому загальному суду як адміністративному суду або окружному адміністративному суду за вибором позивача.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.
Повертаючи позовну заяву Шевченківського ВСЗ, суддя першої інстанції виходив із того, що заявлений позов підсудний окружному адміністративному суд, оскільки стосується оскарження рішення (дій) органу державної влади та його посадової особи.
Такі висновки судді першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають нормам процесуального права та фактичним обставинам справи і є правильними.
Згідно із ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки.
Позивачем у порядку адміністративного судочинства оскаржуються рішення та дії відділу державної виконавчої служби міського управління юстиції, тобто органу державної виконавчої влади.
За правилами предметної підсудності, визначеними ст. 18 КАС України, розгляд і вирішення такого позову належить до компетенції окружного адміністративного суду, а не місцевого загального суду як адміністративного суду.
Крім того, згідно із ч. 3 ст. 181 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.
Тому посилання апелянта на можливість застосування при вирішенні питання про предметну підсудність даної справи передбаченої ч. 3 ст. 18 КАС України альтернативної підсудності є безпідставними та до уваги судом апеляційної інстанції не приймаються.
Відповідно до п.6 ч.3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна даному адміністративному суду.
З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що суддя Шевченківського районного суду м. Львова, вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі за позовом Шевченківського ВСЗ, прийняв судове рішення з додержанням норм процесуального права, апеляційна скарга висновків судді не спростовує, а відтак задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,
апеляційну скаргу Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради залишити без задоволення, а ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Львова від 11 листопада 2010 року у справі № 2а-1714/10 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді Я.С.Попко
ОСОБА_2