02 лютого 2012 р. Справа № 78970/11
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Дяковича В.П.,
суддів Обрізка І.М., Яворського І.О.,
з участю секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 10 березня 2011 року у справі № 2а-1766/11/0304 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області про зобов'язання нарахувати та виплатити додаткову пенсію та доплату до пенсії особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, -
18.02.2011 року ОСОБА_1 звернувся з позовом, яким просив зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області здійснити перерахунок та виплату доплати до державної пенсії як непрацюючому пенсіонеру за проживання у зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі двох мінімальних заробітних плат та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особі віднесеній до категорії 3 у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в межах строку позовної давності.
Ухвалою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 21 лютого 2011 року позовну заяву залишено без руху в зв'язку з тим, що позовна заява подана з порушеннями, які не дають підстав для відкриття провадження по справі та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 07.03.2011 року. Ухвала мотивована тим, що всупереч вимогам ч. 2 ст. 106 КАС України в позовній заяві не зазначено доказів на обґрунтування наявності спору між сторонами, а саме: на підтвердження відмови відповідача нарахувати і виплатити позивачу підвищення до пенсії і додаткової пенсії в розмірах, передбачених ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Не надано доказів про розмір та вид отримуваних позивачем надбавок до пенсії, про які він зазначає у позовній заяві. На порушення вимог ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору. А наявне посвідчення громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи, не підписане власником, що робить його недійсним і не звільняє від сплати судового збору. Всупереч ч. 4 ст. 79 КАС України позивач, звернувшись до суду із позовною заявою через відділення поштового зв'язку, додав копії письмових доказів, що приєднуються до неї, не завірені в установленому законом порядку, виключивши цим можливість засвідчити їх суддею, оскільки дана категорія справ розглядається в порядку скороченого провадження, яке проводиться одноособово, без виклику осіб, які беруть участь у справі.
01.03.2011 року ОСОБА_1 на виконання зазначеної ухвали надав суду виправлену позовну заяву з додатками до неї (копія посвідчення громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи, довідку управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області про отримані ним в 2010-2011 роках суми додаткової пенсії та доплати).
Ухвалою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 10 березня 2011 року позовну заяву повернуто позивачу в зв'язку з неусуненням ним недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі від 21 лютого 2011 року. Ухвала мотивована тим, що 01.03.2011 року позивач подав до суду заяву про усунення недоліків, до якої не додав належним чином завірені копії письмових доказів, доданих до позовної заяви, фактично не усунувши цим недоліків.
Ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач, вважає її незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням вимог законодавства, просить ухвалу скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що він усунув недоліки, вказані судом в ухвалі про залишення без руху його позовної заяви. В обох позовних заявах він не зазначав, що просить суд розглянути справу в скороченому провадженні і таким чином якщо суд вважав, що є перешкоди для розгляду справи в скороченому провадженні він повинен був призначити справу до розгляду і викликати позивача та самостійно завірити необхідні копії документів, як це передбачено законодавством. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок по доказуванню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а частиною четвертою цієї статті передбачено, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний надати суду всі документи і матеріали, які у нього маються і можуть бути використані, як докази по справі. Таким чином позивач не зобов'язаний доводити неправомірність дій відповідача, оскільки такий обов'язок покладається на відповідача. Статтею 79 КАС України не передбачено, що письмові докази повинні бути завірені в установленому законом порядку.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як зазначено вище, на виконання ухвали про залишення без руху позовної заяви, 01.03.2011 року ОСОБА_1 надав суду виправлену позовну заяву з додатками до неї (копія посвідчення громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи, довідку управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області про отримані ним в 2010-2011 роках суми додаткової пенсії та доплати).
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивач фактично не усунув недоліків позовної заяви, оскільки не додав до позовної заяви належним чином завірені копії письмових доказів, доданих до неї.
Нормами Кодексу адміністративного судочинства України чи іншими нормативно-правовими актами не встановлено обов'язку особи, яка подає позовну заяву, завіряти копії доданих до неї документів.
А згідно з ч. 4 ст. 79 КАС України суд може засвідчити копії письмових доказів.
Крім того, відповідно до положень ст. 183-2 КАС України справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг розглядаються не лише в порядку письмового провадження.
Так, згідно з ч. 4 цієї статті у разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Тобто суд першої інстанції за необхідності міг розглянути справу за загальними правилами і витребувати всі необхідні, на думку суду, докази.
Також колегія суддів вважає обґрунтованими посилання апелянта на положення ч. ч. 2, 4 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову і суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.
Тобто в суду першої інстанції була можливість з'ясувати обставини справи без участі позивача, витребувати інші докази або визнати явку позивача обов'язковою.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального справа, тому її слід скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 199, ст. 202, п. 6 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 10 березня 2011 року у справі № 2а-1766/11/0304 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області про зобов'язання нарахувати та виплатити додаткову пенсію та доплату до пенсії особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ В.П. ДЯКОВИЧ
СУДДІ І.М. ОБРІЗКО
ОСОБА_2