Головуючий у 1 інстанції - < Суддя першої інстанції >
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
04 листопада 2011 року справа №2а-3580/11/0542
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Компанієць І.Д.
суддів Блохін А. А. , Юрко І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 30 серпня 2011 року у справі №2а-3570/11/0542 за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними, зобов'язання зробити перерахунок пенсії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
Постановою Кіровського районного суду м.Донецька від 30 серпня 2011 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі: визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті на користь позивача основної та додаткової пенсії відповідно до Закону. Зобов'язати відповідача провести перерахунок позивачу основної та додаткової пенсії як інваліду 2-ї групи, виходячи з розміру основної пенсії - восьми мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії - 75% мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2011 року.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС., категорія 1, є інвалідом 2-ї групи, перебуває на обліку в УПФУ Кіровського району м. Донецька, в зв'язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" встановлено, що норми статей 50, 51, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Постановою Кабінету Міністрів України №745 від 23.07.2011 року "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" визначено розміри щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність та розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.
На виконання зазначеної постанови Кабінету Міністрів України в 2011 році позивачу нараховується та виплачується державна пенсія та додаткова за шкоду, заподіяну здоров»ю у твердих грошових сумах. Тобто відповідач діяв правомірно.
Проте, судова колегія не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції в зв'язку з наступним.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Абзацом другим преамбули Закону України № 1058-4 передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Частиною 3 статті 4 Закону України № 1058-4 передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Розділ 8 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 2 групи - 75 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Дійсно, мінімальний розмір пенсії за віком встановлений абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, проте зазначена стаття частиною третьою доповнена Законом України № 2505 від 25 березня 2005 року (набрав чинності 31 березня 2005 року), тоді як частина третя статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» змінена Законом України від 17 листопада 2005 року № 3108-15 (набрав чинності 13 грудня 2005 року).
Саме неврахування відповідачем зазначених змін стало однією з причин хибного висновку щодо неможливості застосування стосовно позивача норм абзацу 1 статті 28 загального закону в частини визначення мінімального розміру пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму.
Згідно частини четвертої ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 28 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 28 розділу II „Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Отже, з 22.05.2008 р. відновлена дія ст. ст. 49, 50, 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції до 01.01.2008 р., відповідно до якої позивач має право на отримання пенсії в розмірах, визначених вказаним законом з 01 січня 2011 року.
14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України N 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року.
Пунктом 7 частини I зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення, зокрема, статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Із аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
Під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв'язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. Пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року N 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік".
На виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року N 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" 6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
Вказаною постановою КМ України визначено, зокрема, розміри щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність та розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.
З огляду на викладене до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, застосуванню підлягали положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З цих підстав кінцевий термін виплат пенсії позивачу повинен становити 22 липня 2011 року, оскільки з 23 липня 2011 року набрала чинності постанова КМУ №745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету".
Відповідно до вимог ст..202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
З огляду на наведене судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийняв оскаржувану постанову з порушенням норм матеріального права, що відповідно до вимог ст..202 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлює скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись статтями 24, 94, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 30 серпня 2011 року у справі №2а-3570/11/0542 - задовольнити.
Постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 30 серпня 2011 року у справі №2а-3570/11/0542 - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними, зобов'язання зробити перерахунок пенсії - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька щодо відмови в перерахунку та виплаті на користь ОСОБА_2 основної та додаткової пенсії відповідно до ст. ст. 49, 50, 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька провести перерахунок ОСОБА_2 основної та додаткової пенсії як інваліду 2-ї групи, виходячи з розміру основної пенсії - восьми мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії - 75% мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2011 року по 22 липня 2011 року включно.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними, зобов'язання зробити перерахунок пенсії - відмовити.
Судові витрати в розмірі 3,40 гривень віднести за рахунок державного бюджету України.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя І.Д.Компанієць
Судді: А.А.Блохін
ОСОБА_3