Головуючий у 1 інстанції - Матвєєва Ю.О.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
02 листопада 2011 року справа №2а-3536/11/0548
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Юрко І.В.
суддів Блохін А. А. , Ястребової Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 червня 2011 року у справі № 2а-3536/11/0548 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії як «дитині війни»,-
Позивач звернувся 30.05.2011 року до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії як «дитині війни» за період з 01.01.2006 року.
Постановою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 червня 2011 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області щодо нарахування позивачу підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області здійснити перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року, з урахуванням виплачених сум.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, якою просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняту нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.
Судом першої інстанції справа розглянута в порядку скороченого провадження, тому відповідно до абз.4 частини восьмої статті 183-2 КАС України апеляційна скарга розглянута в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом 1 інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач відноситься до категорії «діти війни».
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4 дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі № 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Оскільки дія Закону № 489-V закінчується 31.12.2007 року, то й перерахунок пенсії повинен здійснюватися до цієї дати.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей інвалідів», а саме, текст ст. 6 викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.08р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Враховуючи, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що у відповідача з 01.01.08р. до 22.05.08р. були відсутні правові підстави для виплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, виникає з моменту проголошення цього рішення, тобто з 22 травня 2008 року.
У 2009 та 2010 році Закон України « Про соціальний захист дітей війни» та Закони України «Про державний бюджет України на 2009 та 2010 роки» не зупинялися та не змінювалися. Визначення мінімального розміру пенсії за віком встановлено статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має право на здійснення їй відповідачем нарахування та виплати підвищення до пенсії як дитина війни.
Проте колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо незастосування ст.ст. 99, 100 КАС України до частини вимог за період з 09.07.2007 року по 29.11.2010 року.
Згідно ст.ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України ( в редакції з 30.07.2010 року) для захисту прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач звернувся з позовом до суду 30.05.2011 р, таким чином пропустив встановлений законом строк для звернення до суду за захистом своїх прав, отже позовні вимоги в частині зобов'язання нарахування та виплати йому щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 р. по 29.11.2010 р. задоволенню не підлягають.
Доказів на підтвердження поважності причин пропуску встановленого законом строку звернення до суду і підстав для його поновлення на протязі всього оспорюваного періоду позивач не надав, та в матеріалах справи вони відсутні.
Суд першої інстанції невмотивовано поновив позивачу пропущений строк для звернення до адміністративного суду.
Колегія суддів вважає за доречне застосування вимог ч. 2 ст. 99 КАС України відносно строків звернення до суду в частині позовних вимог за період з 09.07.2007 року по 29.11.2010 року з огляду на приписи ч. 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки юридична необізнаність позивача не може бути поважною причиною поновлення пропущеного строку.
Під час апеляційного провадження з'ясовано, що Законом України від 14 червня 2011 року № 3491-6 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнені прикінцеві положення пункту 4 певним змістом, яким серед іншого установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. На виконання п.7 Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-6, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 від 06.07.2011 року « Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», відповідно до п.6 якої встановлено, що дітям війни до пенсії проводиться підвищення у розмірі 49,8 грн. Дана постанова набрала чинності 23.07.2011 року та діє до 01.01.2012 року.
Граничною датою задоволення позовних вимог позивача необхідно зазначити 23.07.2011р. як дату набрання чинності Постанови КМУ № 745.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив невідповідність висновків обставинам справи при вирішенні позову, порушив норми матеріального права, що призвело до прийняття помилкового рішення, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановою нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 червня 2011 року по справі № 2а-3536/11/0548 задовольнити частково.
Постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 червня 2011 року по справі № 2а-3536/11/0548 скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області щодо ненарахування щомісячної соціальної допомоги ОСОБА_2, як «дитині війни» за період з 30.11.2010 року по 23.07.2011 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 30.11.2010 року по 23.07.2011 року з урахуванням фактично здійснених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції, постановлена у порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя І.В. Юрко
Судді А.А. Блохін
ОСОБА_3