Головуючий у 1 інстанції - Тарасенко І. М.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
10 травня 2011 року справа №2а-28052/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Старосуда М.І.
суддів Юрченко В.П. , Чебанова О.О.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Міністерства фінансів України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 березня 2011 року по адміністративній справі № 2а-28052/10/0570 за позовом ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області про визнання незаконними дій відповідачів з не донарахування та недоплати заробітної плати за період з 01 червня 2010 року, зобов'язання Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області провести перерахування та здійснити виплати недоплаченої за період з 01 червня по день ухвалення судового рішення заробітної плати з розрахунку 7,5 мінімальних заробітних плат, зобов'язання Міністерство фінансів України виділити з Державного бюджету України грошові кошти на додаткове фінансування Державної судової адміністрації України на бюджетну програму «Виконання рішень судів на користь суддів» для здійснення виплати недоплаченої за період з 01 червня 2010 року по день ухвалення судового рішення заробітної плати, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовм в якому зазначив, що на підставі ОСОБА_3 Президента України від 05.08.2005 року його призначено на посаду судді Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області. Всупереч вимогам Закону України «Про статус суддів» та схемам посадових окладів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 р., в подальшому не здійснювалось перерахування розміру окладу. Зазначені обставини призвели до значного зменшення розміру заробітної плати судді, що є порушенням конституційної гарантії незалежності суддівської влади. Позивач зазначив, що постановою Вищого адміністративного суду України від 16.05.2007 р. п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 р. № 865 визнаний незаконним, допущено поворот виконання цієї постанови і визнано, що вона підлягає застосуванню одночасно з постановами Кабінету Міністрів України від 30.06.2005 р. №№ 513, 514 з питань оплати праці керівників судів. Позивач вважає, що наявні передбачені законом підстави для перерахунку його заробітної плати з урахуванням всіх надбавок до окладу.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 березня 2011 року по адміністративній справі № 2а-28052/10/0570 позовні вимоги задоволені частково:
- визнано незаконною бездіяльність дії відповідачів з не донарахування та недоплати заробітної плати з 01 червні 2010 року по 10 грудня 2010 року;
- зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області провести перерахування та здійснити виплати заробітної плати з урахуванням посадового окладу у розмірі 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених на законодавчому рівні з 01 червня 2010 року по день звернення позивача до суду - 10 грудня 2010 року;
- зобов'язано Міністерство фінансів України виділити з Державного бюджету України грошові кошти на додаткове фінансування Державної судової адміністрації України на бюджетну програму «Виконання рішень судів на користь суддів» для здійснення виплати судді Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області недоплаченої з 01 червня 2010 року по день звернення позивача до суду - 10 грудня 2010 року.
- в решті позовних вимог - відмовлено.
Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області не погодилось з зазначеною постановою суду, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на прийняття її з порушенням норм процесуального та матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що кошториси на відповідні бюджетні роки подавалися згідно норм постанови Кабінету Міністру України від 03 вересня 2005 року №865 “Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів, до якої не внесені зміни в зв'язку з прийняттям судами рішень. Державною судовою адміністрацією України розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України щодо скасування обмеження при обчисленні посадових окладів суддів, виходячи із мінімальної заробітної плати 332 грн. Державна судова адміністрація України виконує функції головного розпорядника бюджетних коштів, виходячи з чого подавався до Міністерства фінансів України бюджетний запит, тобто розрахунки необхідних витрат судової влади, для закладення їх до проекту Закону України “Про Державний бюджет України ”.
Міністерство фінансів України також подало апеляційну скаргу, в якій також просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на її прийняття з порушенням норм процесуального та матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги Міністерство фінансів зазначило, що згідно із ч.4 ст. 51 Бюджетного кодексу України відповідальність за управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених Бюджетним кодексом України, несуть розпорядники бюджетних коштів. З 01 січня 2003 року головним розпорядником коштів, передбачених в державному бюджеті на утримання судів загальної юрисдикції, є ДСА України, яка несе відповідальність за фінансове забезпечення діяльності кожного суду. Бюджетний кодекс України та Положення про Міністерство фінансів України не передбачають підстав для фінансування заборгованості по заробітній платі, матеріальної допомоги та інших надбавок з Міністерства фінансів на користь позивача. Тому позовні вимоги до Міністерства фінансів України задоволенню не підлягають. В своїй апеляційній скарзі Міністерство фінансів України просить розглядати справу без участі її представника.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 ОСОБА_3 Президента України від 05.08.2005 року призначений на посаду судді Будьоннівського районного суду м. Донецька у межах п'ятирічного строку та Постановою Верховної ОСОБА_4 України від 07.10.2010 року обраний суддею Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області безстроково.
Заробітна плата позивача обчислювалася, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн., встановленої станом на 21 грудня 2005 року, без урахування підвищення мінімальної заробітної плати на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».
Відповідно до ст. 44 Закону України “Про статус суддів ” № 2862-ХІІ (в редакції, що діяла станом на 01.12.2007), заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок. Розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. Посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя та складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років, інших надбавок.
Згідно ч. 4 цієї статті суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: при стажі роботи понад 3 роки - 10 відсотків, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи. Зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 2 пункту 61 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з ОСОБА_4 Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008. Відповідно до абзацу другого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.06.2005 № 514 “Про оплату праці Голови, першого заступника Голови та заступника Голови Верховного Суду України”, посадовий оклад Голови Верховного Суду України з 01.06.2005 визначено у 15 розмірів мінімальної заробітної плати, а тому посадовий оклад судді районного суду не може бути нижче 7,5 розмірів мінімальної заробітної плати.
На рівні Закону посадові оклади професійних суддів не встановлювались, а тому на реалізацію цього Закону, Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 “Про оплату праці суддів ” було затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1-6, які розраховано виходячи з кратності до мінімальної заробітної плати, а також розміри надбавок до посадових окладів суддів за кваліфікаційні класи, яка набрала законної сили з 1 січня 2006 року.
Розміри посадових окладів керівників та суддів місцевих загальних судів викладено у додатку 6 вказаної Постанови та залежать від груп міст. Як вбачається з зазначеного додатку навіть мінімальний оклад судді віднесений до 3 категорії міста становить не менше як 7,5 розмірів мінімальних заробітних плат, що не суперечить нормам Закону № 2862-ХІІ.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1310 від 31.12.2005 затверджено зміни що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865, а саме постанову доповнено п. 4-1 наступного змісту: “Установити, що розміри посадових окладів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться ”.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2008 року визнано незаконними постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1243 “Про питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів ” в частині встановлення розміру посадового окладу суддям; пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 № 1310 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865”та пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 “Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів ”.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2009 року дана постанова окружного суду залишена без змін, однак питання щодо повороту виконання судового рішення не прийнято, а тому Постанова Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1243 “Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів ” в частині встановлення розміру посадового окладу суддів; пункт 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 № 1310 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005р. № 865”та пункт 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 856 “Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів ” втратили чинність лише з 19 серпня 2009 року, тобто з часу набрання чинності рішення суду першої інстанції та є обов'язковою для виконання саме з цього часу.
Колегія суддів дійшла висновку, що з моменту втрати чинності пункту 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 “Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів ”, відповідачі по даній справі зобов'язані були застосовувати Постанову №865 в первісній редакції, тобто проводити розрахунок посадового окладу судді з розміру мінімальної заробітної плати на дату 19.08.2009 року з послідовним збільшенням відповідно до статті 55 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26.12.2008 № 835-VI та Закону України від 20 жовтня 2009 року № 1646-VI "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати", який спрямований на встановлення розміру прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, що забезпечить належний соціальний захист кожного громадянина України у період фінансово-економічної кризи, який складає з 1 листопада 2009 року в розмірі 744 грн.
Невиплата позивачеві заробітної плати, розрахованої з посадового окладу, сформованого з мінімальних заробітних плат, встановлених на законодавчому рівні є звуженням його природного права на отримання належної заробітної плати від держави як конституційної гарантії, пов'язаного з одночасним порушенням державою конституційної гарантії недоторканості судді, втручанням виконавчої влади у виключну сферу судової влади, що порушує фундаментальний принцип поділу влади, як демократичної організації держави в розумінні ст. 6 Конституції України.
Зі змісту ч. 2 ст. 8 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 року № 108/95-ВР (в редакції Закону України від 23.01.97 р. N 20/97-ВР) умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадку, передбаченого частиною першою статті 10 цього Закону.
Схеми посадових окладів керівників та суддів судів всіх рівнів, затверджено Кабінетом Міністрів України від 03.09.2005 № 865 “Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів ”, до якої до теперішнього часу не внесені відповідні зміни Кабінетом Міністрів України у зв'язку із скасуванням пункт 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 № 1310 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005р. № 865”. Така бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо не врегулювання питання заробітної плати суддів, на думку колегії суддів, є протиправною.
Відповідно до п. 5 ст. 116 Закону України “Про судоустрій в Україні”, ОСОБА_4 суддів України, розробляє та організовує виконання заходів щодо забезпечення незалежності судів і суддів, поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності судів, розглядає питання правового захисту суддів, соціального захисту суддів та їх сімей і приймає відповідні рішення з цих питань, здійснює контроль за організацією діяльності судів та діяльністю державної судової адміністрації, заслуховує інформацію голів судів і посадових осіб державної судової адміністрації про їх діяльність, та виконує інші функції.
ОСОБА_4 суддів України від 27.06.2008 року № 105 зобов'язано Державну судову адміністрацію України, Конституційний Суд України, Верховний Суд України та вищі спеціалізовані суди України обрахувати і включити до бюджетного запиту на 2009 рік кошти, необхідні для здійснення перерахунку заробітної плати, щомісячного грошового (довічного) утримання та вихідної допомоги суддям за період з 01.06.2005р. по 31.12.2005р. та за період з 2005 по 2008 роки, а також підготувати пропозиції про внесення змін до скасованих постанов Уряду.
Відповідно до ОСОБА_3 Президента № 182 від 03.03.2003 року, Державна судова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, та здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів, у тому числі суддів у відставці, а також працівників апаратів судів.
Статтею 126 Закону України “Про судоустрій України ” встановлено, що Державна судова адміністрація України готує матеріали для формування пропозицій щодо бюджету судів та здійснює заходи щодо їх фінансування відповідно до цього Закону, здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів, а згідно до приписів статті 58 Бюджетного кодексу України є розпорядником коштів , а тому зобов'язане організовувати розроблення бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів України, яке за результатами аналізу приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту Державного бюджету, готує проект Закону про Державний бюджет України. Видатки Державного бюджету України на утримання судової влади захищені безпосередньо Конституцією та законами і не можуть бути скасовані чи зменшені без відповідної компенсації.
Державна судова адміністрація України повинна була внести до Міністерства фінансів України пропозиції щодо збільшення бюджетного фінансування судової системи у зв'язку з визнанням судом незаконними постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. №1243 “Про питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів ” в частині встановлення розміру посадового окладу суддям; пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 № 1310 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865”та пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865 “Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів ”, що не було виконано в порушення вимог ст.ст. 20, 21 Бюджетного кодексу України, а тому порушено принцип відповідальності учасника бюджетного процесу, яким передбачено, що кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу (п.11 ч.1ст.7 Бюджетного кодексу України).
Відповідно до наказу ДСА України від 09.06.2004р. № 82/04 “Про організаційні заходи щодо забезпечення подання на затвердження штатних розписів апаратів місцевих та апеляційних судів ” обов'язок подавати штатні розписи до ДСА із зазначенням розміру фінансування оплати праці суддям покладено на відповідні суди, які і здійснюють фактичну виплату заробітної плати позивачу. Зазначені повноваження сторонами не оспорюються. Однак, зміни до штатних розписів не вносилися.
З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено всі обставини по справі та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційні скарги Міністерства фінансів України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 березня 2011 року по адміністративній справі № 2а-28052/10/0570 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 березня 2011 року по адміністративній справі № 2а-28052/10/0570 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий М.І. Старосуд
Судді В.П. Юрченко
ОСОБА_5