Головуючий у 1 інстанції - Буйкін М.І.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
21 квітня 2011 року справа №2а-1956/10/1224 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Чебанова О.О.
суддів Старосуда М.І. , Юрченко В.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги представника позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3 Пенсійного Фонду України в м. Рубіжному Луганської області на постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 09 листопада 2010 року у справі № 2а-1956/10/1224 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 Пенсійного Фонду України в м. Рубіжному Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання проведення перерахунку пенсії,-
Позивач звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_3 Пенсійного Фонду України в м. Рубіжному Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання проведення перерахунку пенсії.
Постановою Рубіжанського міського суду Луганської області року позовні вимоги задоволені частково. Визнано неправомірними дії ОСОБА_3 Пенсійного Фонду України в м. Рубіжному та . зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсію у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний період, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоровю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатністьздійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії, як особі, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду 3 групи, в розмірі не меншому 6 мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров*ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, за період з 08 червня 2010 року по 13 жовтня 2010 року.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_3 Пенсійного Фонду України в м. Рубіжному Луганської області подало апеляційну скаргу на зазначене судове рішення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права і просить постанову суду першої інстанції скасувати і відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, представник позивача подав апеляційну скаргу на зазначене судове рішення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права і просить постанову суду першої інстанції скасувати і задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дня подання заяви з усіма необхідними документами (частина третя статті 45 цього Закону).
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що орган, що призначає пенсію, надає допомогу особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку (непрацюючий громадянин), щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії, а також надає роз'яснення з питань призначення пенсії.
Однак всупереч вказаній нормі, ОСОБА_3 Пенсійного Фонду України в м. Рубіжному Луганської області не роз'яснено позивачу, як суб'єкту зазначеному у пункті 2 зазначеного Порядку, його права переведення на інший вид пенсії.
Таким чином, відповідачем було порушено право позивача на вибір пенсійних виплат, а тому суд першої інстанції обґрунтовано зобов'язав ОСОБА_3 Пенсійного Фонду України в м. Рубіжному Луганської області призначити пенсію відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .
Згідно до ст. 50 цього Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Статтею 54 наведеного Закону встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій, у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". ( Частина третя статті 54 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3108-IV ( 3108-15 ) від 17.11.2005 року )
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
З приписів статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Порядок визначення розміру мінімальної пенсії за віком встановлений частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за приписами якої, мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Що стосується питання, яке порушує представник позивача про збільшення пенсії на 12% та у 3,5 рази, колегія повідомляє наступне.
Згідно статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір пенсії для інвалідів 3 групи, призначеної у відповідності з цим Законом повинен бути не нижчим 6-ти мінімальних пенсій за віком, а згідно зі ст.50 цього Закону, інвалідам 3-ї групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до Постанови КМУ № 1 від 03.01.2002 року, розрахунок розміру пенсій, призначених на підставі ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» нараховувався, виходячи з розміру 19,91 грн.
Тобто, розмір пенсії нараховувався не за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а за Постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року, який систематично корегувався відповідними Постановами КМУ у бік збільшення, у тому числі, і Постановами КМУ від 27.12.2005 року № 1293 та від 13.07.2004 року № 894.
Колегія суддів зазначає, що збільшення пенсії у 3,5 рази та на 12% стосувалося виключно перерахунку, пенсій, які призначалися і перераховувалися відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».
Тому, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, колегія суддів зазначає, що на момент спірних правовідносин розмір пенсії позивача розраховано у відповідності з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки розмір пенсії, який розраховувався раніше, на підставі відповідних постанов КМУ, був нижчим, ніж визначено на теперішній час спеціальними законами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про збільшення розміру пенсії на 12 % та у 3,5 рази відповідно до Постанов КМУ № 1293 та № 894, є безпідставними.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини по справі та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 183-2, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційні скарги представника позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3 Пенсійного Фонду України в м. Рубіжному Луганської області на постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 09 листопада 2010 року у справі №2а-1956/10/1224- залишити без задоволення.
Постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 09 листопада 2010 року у справі №2а-1956/10/1224- залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Колегія суддів : О.О. Чебанов
ОСОБА_5
ОСОБА_6