Головуючий у 1 інстанції - Папазова Г.П.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
10 листопада 2010 року справа №2а-16833/10/0570
приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:
головуючого судді Білак С.В.
суддів Гаврищук Т.Г., Карпушової О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Державної судової адміністрації України та Міністерства фінансів України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2010 року у справі № 2а-16833/10/0570 за позовом Дем»яносова ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Головного управління Державного казначейства України при Міністерстві фінансів України, Апеляційного суду Донецької області про визнання бездіяльності незаконною, стягнення недоплаченої заробітної плати та заборгованості з щомісячної надбавки за вислугу років, зобов»язання вчинити певні дії, -
Позивач, Дем»яносов ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної судової адміністрації України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Головного управління Державного казначейства України при Міністерстві фінансів України, Апеляційного суду Донецької області про визнання бездіяльності незаконною, стягнення недоплаченої заробітної плати та заборгованості з щомісячної надбавки за вислугу років, зобов»язання вчинити певні дії. Просив поновити строк, передбачений для звернення до суду для захисту порушеного права; визнати незаконною бездіяльність Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Державної Судової Адміністрації України, по виконанню Постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 03 вересня 2005 року «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» щодо нарахування посадового окладу суддям у відповідності до встановленої мінімальної заробітної плати; стягнути із Державної судової адміністрації України суму недоплаченої заробітної плати, яка утворилась в результаті неправильного застосування розміру мінімальної заробітної плати при розрахунку посадового окладу судді, з січня 2005 року по час ухвалення рішення по справі; стягнути з Державної судової адміністрації України заборгованість щомісячної надбавки за вислугу років, починаючи з січня 2009 року по час ухвалення рішення по справі; зобов»язати з 1 червня 2010 року виплачувати заробітну плату, нарахування якої проводити. виходячи із середнього заробітку, розрахованого відповідно до діючого на цей момент мінімального розміру заробітної плати.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2010 року позовні вимоги задоволені частково. Визнана незаконною бездіяльність Державної судової адміністрації України в частині не проведення перерахунку та виплати з 19 серпня 2009 року по липень 2010р. заробітної плати з урахуванням посадового окладу у розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених на законодавчому рівні та надбавки за вислугу років з 22 травня 2008р. судді Дем»яносову ОСОБА_2. Зобов'язано апеляційний суд Донецької області провести перерахунок та здійснити виплату Дем»яносову ОСОБА_2 недоплачених сум заробітної плати, обчисленої з урахуванням підвищення мінімальної заробітної плати відповідно до Закону України «Про ОСОБА_3 бюджет України на 2009 рік» та Закону України «Про ОСОБА_3 бюджет України на 2010 рік» за період з 19 серпня 2009р. по липень 2010р. включно, з урахуванням раніше проведених виплат та вислуги років у розмірі 30 % від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас. Зобов'язано Міністерство фінансів України профінансувати та виділити ОСОБА_3 судовій адміністрації України кошти для проведення перерахунку заробітної плати Дем»яносову ОСОБА_2 нарахування з 19 серпня 2009 року заробітної плати з урахуванням посадового окладу, у розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених на законодавчому рівні та вислуги років у розмірі 30 % від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас. Зобов'язано ОСОБА_3 судову адміністрацію України виділити Апеляційному суду Донецької області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, кошти для проведення виплати недоплаченої Дем»яносову ОСОБА_2 з 19 серпня 2009 року по липень 2010 року включно заробітної плати, обчисленої з урахуванням підвищення мінімальної заробітної плати відповідно до Закону України «Про ОСОБА_3 бюджет України на 2009 рік» та Закону України «Про ОСОБА_3 бюджет України на 2010 рік» з урахуванням раніше проведених виплат та вислуги років у розмірі 30 % від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.
В задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_3 судовою адміністрацією України та Міністерством фінансів України подані апеляційні скарги.
ОСОБА_3 судова адміністрація України в апеляційній скарзі просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2010 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог до Державної судової адміністрації України. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова в частині, що стосується Державної судової адміністрації України є незаконною. Апелянт вказує, що положення постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1243 «Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів, розміри посадових окладів яких визначаються залежно від кількості розмірів мінімальної заробітної плати згідно із постановами КМУ в тому числі і постанови КМУ від 3 вересня 2005 року № 865 та іншими нормативно - правовими актами, розміри посадових окладів встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати перерахунок не проводиться, предметом розгляду в судовому засіданні не були та не були визнані неправомірними, так як були визнані неправомірними положення постанови КМУ № 1310 від 31 грудня 2005 року.
Міністерство фінансів України в апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки постанова винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Апелянт вказує, що при винесенні рішення судом не були враховані положення бюджетного законодавства України, зокрема те, що виключно законом про ОСОБА_3 бюджет України визначаються будь - які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків (частина друга статті 95 Конституції України, пункт 8 частини першої статті 7, частина перша, друга статті 23 Бюджетного Кодексу України). Судом не враховано, що законом про ОСОБА_3 бюджет України щорічно затверджуються бюджетні призначення головним розпорядникам коштів. Виплата матеріального забезпечення суддів потребує фінансування з Державного бюджету України, її обсяги не можуть визначатися будь - яким іншим законом, крім закону про ОСОБА_3 бюджет України. Апелянт зазначає, що видатки, передбачені в Державному бюджеті України на відповідні роки, на оплату праці суддів були фактично здійснені ОСОБА_3 казначейством України на 100% від плану.
Сторони до судового засідання не з»явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги встановила наступне.
Позивач ОСОБА_4»яносов ОСОБА_2 з квітня 2002р. працює на посаді судді Апеляційного суду Донецької області.
Заробітна плата позивача обчислювалася, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн., встановленої станом на 21 грудня 2005 року, без урахування підвищення мінімальної заробітної плати на підставі законів України про ОСОБА_3 бюджет України на 2009-2010 роки.
Відповідно до ст. 44 Закону України «Про статус суддів» № 2862-ХІІ (в редакції, що діяла станом на 01.01.2006) заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок. Розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. Посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя та складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років, інших надбавок.
Відповідно до абзацу другого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.06.2005 № 514 «Про оплату праці Голови, першого заступника Голови та заступника Голови Верховного Суду України», посадовий оклад Голови Верховного Суду України з 01.06.2005 визначено у 15 розмірів мінімальної заробітної плати, а тому посадовий оклад суддів не може бути нижче 7,5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці суддів» було затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1-6, які розраховано виходячи з кратності до мінімальної заробітної плати, а також розміри надбавок до посадових окладів суддів за кваліфікаційні класи, яка набрала законної сили з 1 січня 2006 року.
Відповідно до зазначеної постанови, посадовий оклад судді апеляційного суду встановлено у розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1310 від 31.12.2005 затверджено зміни що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865, а саме постанову доповнено п. 4-1 наступного змісту: «Установити, що розміри посадових окладів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться».
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2008року визнано незаконними постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1243 «Про питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» в частині встановлення розміру посадового окладу суддям; пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 № 1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865» та пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2009року дана постанова окружного суду залишена без змін , однак питання щодо повороту виконання судового рішення не прийнято , а тому Постанова Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1243 «Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» в частині встановлення розміру посадового окладу суддів; пункт 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 № 1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005р. № 865» та пункт 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 856 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» втратили чинність лише з 19 серпня 2009 року, тобто з часу набрання чинності рішення суду першої інстанції та є обов'язковою для виконання саме з цього часу.
Колегія суддів погоджує рішення суду першої інстанції, що з даного моменту втрачає чинність пункту 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», а тому відповідачі ОСОБА_3 судова адміністрація України, Міністерство фінансів України зобов'язані були застосовувати Постанову № 865 в первісній редакції, тобто проводити розрахунок посадового окладу судді з розміру мінімальної заробітної плати на дату 19.08.2009 року з послідовним збільшенням відповідно до статті 55 Закону України "Про ОСОБА_3 бюджет України на 2009 рік" від 26.12.2008 № 835-VI та Закону України від 20 жовтня 2009 року № 1646-VI "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати", який спрямований на встановлення розміру прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, що забезпечить належний соціальний захист кожного громадянина України у період фінансово-економічної кризи, який складає з 1 листопада 2009 року в розмірі 744 грн., а з 1 січня 2010 року в розмірі 869 гривень.
Тобто, невиплата позивачу заробітної плати, розрахованої з посадового окладу у розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених на законодавчому рівні, починаючи з 19 серпня 2009 року є звуженням його природного права на отримання належної заробітної плати від держави як конституційної гарантії, пов'язаного з одночасним порушенням державою конституційної гарантії недоторканості судді, втручанням виконавчої влади у виключну сферу судової влади, що порушує фундаментальний принцип поділу влади, як демократичної організації держави в розумінні ст. 6 Конституції України.
Відповідно до ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» було передбачено, що суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: при стажі роботи понад 3 роки - 10 відсотків, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на посаді судді апеляційного суду Донецької області працює з 3 квітня 2002 року.
Законом України «Про ОСОБА_3 бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007 змінено порядок нарахування надбавки за вислугу років та встановлено, що вказана надбавка розраховується у тих же відсотках, однак, не від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи, а від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 справа № 1-28/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України також і положення пункту 61 розділу II Закону України «Про ОСОБА_3 бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» яким внесено зміни до ст. 44 Закону України «Про статус суддів».
Зміни до абзацу другому частини четвертої ст. 44 Закону України «Про статус суддів», внесені Законом України «Про ОСОБА_3 бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», втратили чинність 22 травня 2008 року.
Згідно з Указом Президента № 182 від 03.03.2003, ОСОБА_3 судова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, та здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів, у тому числі суддів у відставці, а також працівників апаратів судів.
Колегія суддів вважає, що саме ОСОБА_3 судова адміністрація України повинна була внести до Міністерства фінансів України пропозиції щодо збільшення бюджетного фінансування судової системи у зв'язку з визнанням судом незаконними постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. №1243 «Про питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» в частині встановлення розміру посадового окладу суддям; пункт 41 постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 № 1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865» та пункт 41 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».
В порушення вимог ст.ст. 20, 21 Бюджетного кодексу України, ОСОБА_3 судова адміністрація України, як головний розпорядник бюджетних коштів та учасник бюджетного процесу, не звернулася з бюджетним запитом до Міністерства фінансів України для подальшої підготовки пропозицій до Кабінету Міністрів України при розробленні проекту Державного бюджету України, чим порушено принцип відповідальності учасника бюджетного процесу, яким передбачено, що кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу (п.11 ч.1ст.7 Бюджетного кодексу України).
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційні скарги і залишає судове рішення без змін.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційні скарги Державної судової адміністрації України та Міністерства фінансів України -залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2010 року у справі № 2а-16833/10/0570 за позовом Дем»яносова ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Головного управління Державного казначейства України при Міністерстві фінансів України, Апеляційного суду Донецької області про визнання бездіяльності незаконною, стягнення недоплаченої заробітної плати та заборгованості з щомісячної надбавки за вислугу років, зобов»язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий: С.В. Білак
Судді: Т.Г. Гаврищук
ОСОБА_5