Головуючий у 1 інстанції - Масенко Д.Є.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
17 вересня 2010 року справа №2а-663/10/1213
приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:
головуючого судді Білак С.В.,
суддів Радіонової О.О., Яманко В.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 29 червня 2010 року по справі № 2а-663/10/1213 за позовом ОСОБА_2 до Артемівської районної у м. Луганську ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Артемівської районної у м. Луганську ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії. Просила:
1. Визнати незаконними дії відповідача в частині порушення порядку розгляду заяви ОСОБА_2 про надання їй безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель від 19.12.2008р.
2. Визнати незаконною бездіяльність Відповідача в частині не спрямування заяви позивачки про надання їй безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель від 19.12.2008 р. на адресу територіальних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, а також до відповідних територіальних органів виконавчої влади з питань лісового або водного господарства у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду, чи це передбачено ч.7 ст. 151 Земельного Кодексу України.
3. Зобов'язати Відповідача в тижневий строк після винесення рішення по справі, як то передбачено ст. 151 Земельного кодексу України, спрямувати заяву позивачки про надання їй безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель від 19.12.2008 р. на адресу територіальних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, а також до відповідних територіальних органів виконавчої влади з питань лісового або водного господарства у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду.
4. Зобов'язати Відповідача після одержання відповідей від територіальних органів
виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, а також відповідних територіальних органів виконавчої влади з питань лісового або водного господарства у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду, належним чином розглянути заяву позивача про надання йому безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель від 19.12.2008 р.
5. Стягнути з Відповідача на користь позивачки витрати з оплати юридичних послуг в сумі500 грн.00 коп., а також витрати з оплати державного мита в сумі 3 грн. 40 коп., а всього 503 грн. 40 коп.
Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 28 липня 2010 року у задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішеннями суду першої інстанції позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції не було проведено всебічної та повної оцінки наданих доказів. Апелянт вказує, що відповідачем не було дотримано порядку розгляду встановленого ст. 118 Земельного Кодексу України, оскільки позивачем при зверненні до відповідача з заявою про надання у власність безоплатно земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд був поданий повний пакет документів. Апелянт зазначає, що ніде у законодавстві нема посилання на те, що передача копія заяви про подальший розгляд до установ, перелічених у ч. 7 ст. 151 Земельного кодексу України може мати місце тільки у разі наявності вільної земельної ділянки, відносно якої вказані установи надають свої висновки про можливість відведення земельної ділянки для цілей, зазначених у заяві (клопотанні).
Сторони у судове засідання не з»явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, 19.12.2008р. позивач звернулась до відповідача з заявою про надання їй безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель. До заяви було додано копію паспорту, ідентифікаційного коду, а також відповідний графічний матеріал з позначенням бажаного місця земельної ділянки та її розміру.
13.01.2009р. за № Г-1796-2 відповідачем було надіслано відповідь листом з повідомленням про те, що вільних земельних ділянок в районі вул. ОСОБА_3 не має.
23.01.2009р. позивач повторно звернулась до відповідача та просила розглянути її заяву у встановленій законом порядку.
26.01.2009р. відповідач у відповідь на звернення від 23.01.2009р. повідомив, що для отримання земельної ділянки у власність позивачу необхідно додати до заяви обґрунтування необхідності вилучення (викупу) та/або відведення земельної ділянки; позначене на відповідному графічному матеріалі бажане місце розташування земельної ділянки з її орієнтованими розмірами, засвідчена нотаріально письмова згода землекористувача (землевласника) на вилучення (викуп) земельної ділянки (її частини) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (викупу) земельної ділянки та умов її вилучення (викупу). В цьому ж листі відповідач вказав на те, що оскільки позивачем подано не повний пакет документів, винесення її заяви на розгляд сесії ради є порушення діючого законодавства.
Відповідно до частини 7 ст. 151 Земельного кодексу України передбачено, що відповідач (орган місцевого самоврядування), у межах своїх повноважень, повинен розглянути заяву і тільки після цього в тижневий строк з дня її реєстрації направляє її копії на розгляд територіальних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, а також до відповідних територіальних органів виконавчої влади з питань лісового або водного господарства у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду.
Частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина 7 статті 118 Земельного кодексу України).
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач обґрунтовано не передав копії заяви позивача від 19.12.2008р. на розгляд інших органів (встановлених ч.7 ст.151 ЗК України) та листом від 13.01.2009р. повідомив позивача про відсутність вільних земельних ділянок, оскільки передача копій заяви на подальший розгляд до установ, перелічених у ч.7 ст. 151ЗК України може мати місце тільки у разі наявності вільної земельної ділянки, відносно якої вказані установи надають свої висновки про можливість відведення земельної ділянки для цілей, зазначених у заяві (клопотанні), як це передбачено ч.10 ст.151 ЗК України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 197, 198 - 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 29 червня 2010 року по справі № 2а-663/10/1213 за позовом ОСОБА_2 до Артемівської районної у м. Луганську ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий: С.В. Білак
Судді: О.О. Радіонова
ОСОБА_4